Відкрити головне меню

Ігор Валентинович Коробов (рос. Игорь Валентинович Коробов; 3 серпня 1956(19560803) — 21 листопада 2018) — російський воєначальник, начальник Головного управління ГШ ЗС РФ — заступник начальника генерального штабу збройних сил Російської Федерації (2 лютого 2016 — 21 листопада 2018). Герой Російської Федерації (2017), генерал-полковник (2017).

Коробов Ігор Валентинович
рос. Коробов Игорь Валентинович
Igor Korobov (2017).jpg
Коробов І. В. у 2016 р.
Народження 3 серпня 1956(1956-08-03)
Вязьма, Смоленська область, Російська РФСР, СРСР
Смерть 21 листопада 2018(2018-11-21) (62 роки)
Москва
злоякісна пухлина
Поховання Троєкурівський цвинтар
Рід військ Розвідувальні війська ЗС Росії
Освіта Stavropol Higher military-Aviation School of pilots and navigators[d], Military Diplomatic Academy of Moscow[d] і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Звання RAF A F8ColGen after2010h.png Генерал-полковник
Командування ГРУ ГШ ЗС Росії
Війни / битви Кримська криза і Інтервенція Росії в Сирію
Нагороди
Коробов Ігор Валентинович у Вікісховищі?

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Відповідно до офіційної біографії на сайті МО РФ,[1] у 1973 році Ігор Коробов вступив і в 1977 році закінчив з відзнакою льотне відділення Ставропольського вищого військового авіаційного училища льотчиків і штурманів протиповітряної оборони. Офіцерську службу лейтенант Коробов розпочав у листопаді 1977 року в 518-му авіаційному полку (винищувальному) (аеродром Талагі, Архангельськ) 10-ї окремої армії ППО. З 1985 року (за іншими даними, з 1980)[2] розпочав службу у військовій розвідці, закінчив Військово-дипломатичну академію.

Проходив військову службу на різних посадах в Головному розвідувальному управлінні, був першим заступником начальника Головного управління — займаючись питаннями стратегічної розвідки[3][4], зокрема в його віданні були всі закордонні резидентури управління.

У лютому 2016 р. Указом Президента Російської Федерації призначений начальником Головного управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації — заступником начальника Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації[5][6][7].

За час керівництва Коробова Головне управління ГШ ЗС РФ опинилося в центрі кількох гучних скандалів, серед яких найвідоміший — суспільно небезпечне отруєння свого колишнього співробітника Сергія Скрипаля та його дочки 4 березня 2018 р. і подальше розслідування диверсійної діяльності ГРУ в країнах Заходу. За Коробова військова розвідка Російської Федерації забезпечувала військові операції на Донбасі та в Сирії, втручання в американські вибори президента , через що голова відомства опинився в санкційних списках. Санкції були призупинені тільки на час робочого візиту Коробова та керівника служби зовнішньої розвідки Росії до США у січні 2018 року. Президент Путін натомість присвоїв генералу Коробову звання Героя Російської Федерації.

У 2018 році з'явилася інформація про онкологічне захворювання 61-річного Коробова, близькі до нього люди повідомили ЗМІ, що «надія на благополучний рятунок мінімальна».[8] Помер 21 листопада 2018 року у Москві, після важкої тривалої хвороби.[9]

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Коробов Игорь Валентинович, сайт МО РФ (рос.) (архів)
  2. Чим відомий Ігор Коробов, «Коммерсантъ», 22.11.2018. (рос.)
  3. Главой ГРУ назначен генерал Игорь Коробов — Сергей Белов — Российская газета (рос.)
  4. Новым начальником ГРУ назначен генерал Игорь Коробов. // Lenta.ru (рос.)
  5. Министр обороны Российской Федерации генерал армии Сергей Шойгу вручил личный штандарт начальника Главного управления Генштаба ВС РФ генерал-лейтенанту Игорю Коробову. // сайт «Министерства обороны Российской Федерации» (рос.)
  6. Начальником ГРУ назначен генерал-лейтенант Коробов. // Сайт «РИА Новости». 2.2.2016. (рос.)
  7. «Назначение генерала Коробова многое говорит о приоритетах в деятельности ГРУ», интернет-газета «Взгляд» (рос.)
  8. Військова розвідка втратила головного, газета «Коммерсантъ» №216 від 23.11.2018, стор. 3.
  9. Сайт Министерства обороны Российской Федерации, 22.11.2018

ПосиланняРедагувати