Користувач:Yuri V./дєдя

07:07:17. Сьогодні, 24 серпня 2012 року, уві сні мене осяйнула ідея цього есе. За мить я встав. Годинник показував 6:57.

Дєді, найріднішому …

Яка мова рідніша?

Пам'ятаю, як я, учень другого класу, відмінник навчання, писав твір і засумнівався у деяких словах. Диктанти писав я без помилок, а от твір писав власними словами і раптом не знав, як пишуться деякі з них. Нарешті, підняв руку і запитав: «Лєна Антоновна, як правильно писати: харашо чи хорошо, канєшно чи конєшно»? Вчителька спочатку зніяковіла і сердито посадила мене на місце, потім порадила знайти інші слова.

У ранньому дитинстві українську мову я чув, лише коли приїздив на канікули мій батько, студент Дніпропетровського університету. Його батько був родом із Сокалю. Тому українську мову я вчив у школі. Слобожанська була мова мого дєді (не діда, а дєді!), знайомих, сусідів, друзів. Моя рідна.

У школі мої друзі мали, як зараз розумію, дивні імена. Пригадую ім'я Вотя (замість Володя, Вова), інші забув. Потім взнав, що Святослава убив біля дніпровських порогів якийсь печеніг Куря. В СПІ згадується плем'я — куряни. Можливо, частина того ж племені пішли на північ і заснували місто Курськ.

Донедавна вважав, що слово дєдя — то моя власна вигадка. А нещодавно моя тьотя згадала свого дєдю. Той самий закон утворення чоловічих імен, що й Вотя, Куря. Щойно майнула думка, що, враховуючи рос. дед та укр. дід, має бути давньорус. дѣд, рос. дореф. дѣдъ. Перевірити не можу, немає словника.

Чи має право суржик на існування?

Нещодавно я думав, що суржик — вмираюча мова. Тепер бачу, що вона повстала, і, мабуть, буде жити.

Повстання суржику

Повстання суржику показало, що він живий. Спроби його придушення виявилися невдалими, хоча й тривають, лише на державному рівні, вже мало не 100 років.

Бєлгород, Нєман, Сєвєродонецьк, Сєверное, канєшно, дєдя, Вотя, Куря — то все мова одного народу, який невидимо існує вже щонайменше тисячу років.

Кордони невидимих народів найстрашніші. Як яри, яких немає на карті. У ці яри потрапляють держави, і гинуть. Страшний Мор (Марс, морок) Тридцятилятньої війни 1618-48 залишив у деяких областях Німеччини п'яту частину населення. Потім у тому ж 1648 прийшов на Україну, зруйнувавши Річ Посполиту та залишивши Руїну. Поляки, незважаючи на все, і пізніше вважали: «Нє́ма Ру́сі, єст Мо́сква і По́льска!»

Врешті решт виявилося: післявоєнні кордони, у тому числі анклавів, як при проявці негативу, повторюють місця розселення племен після Великого переселення народів, за тисячу з гаків років до того.

Дух народу живе у народі і з народом тисячі років. Дух народу можна винищити, лише фізично винищивши сам народ.

Суржик як форпост

Прийняття мовного закону кардинально змінює положення суржику. Зараз він може стати найбільш надійним захисником української мови на Сході України.

Коли ми визнаємо права цього невидимого народу на існування, він стане найнадійнішим східним форпостом України. Інакше повстане та зруйнує Україну, як триста шістдесят років тому під проводом Богдана повстала Україна (яка тоді ще мала назву Русь), і зруйнувала Польщу.

Носії сіверянської мови

По-сіверянськи говорить Ющенко, для якого це також рідна, а не вивчена, як для Тимошенко, мова. Йому потрібно надміру силувати себе, щоб перейти на літературну мову. Інколи так говорить Симоненко: чита, пише, робе.

На щастя, для мене українська мова така ж рідна, як і сіверянська. Після восьми років я жив у Луцьку з батьками, які отримали туди направлення на роботу. Я чув навколо навдивовиж гарну мову (яку до того сприймав лише по підручниках), і це була мова мого батька, він мені пояснював її. А він сприймав її з народження від свого репресованого у 1937 році батька, родом з Сокаля.