Користувач:Mkulpick/Чернетка
| Іван Котів | |
|---|---|
| Народився | 1 жовтня 1910 с. Літиня, Україна |
| Помер | 12.1972 м. Каунас, Литва |
| Діяльність | Підпільний священик ГКЦ. Особистий секретар митр. Андрея Шептицького. Медичний капелан. |
| Відомий завдяки | релігійний діяч |
| Конфесія | греко-католик |
| Батько | Онуфрій Котів |
Іван Котів (1 жовтня 1910, с. Літиня на Дрогобитчинні - 1972 р. м. Каунас, Литва) — український церковний діяч, священик УГКЦ, особистий секретар митр. Андрея Шептицького, медичний капелан.
Життєпис
ред.Походження і навчання
ред.Народився в селі Літиня біля Дрогобича в родині селян-середняків Онуфрія та Пелагії Котівих, найстарший з 4 дітей. В 1938 році завершив свої студії у різних василіянських школах і був висвячений на священика.
Душпастирська діяльність
ред.В час Другої світової війни належав до найближчого оточення митр. Андрея Шептицького. За його дорученням був відповідальним за порятунок єврейського народу.
1940-1944 рр. — капелан лічниці ім. Шептицького.
Після повернення в 1944 році більшовицької влади на Західну Україну допомагав митр. Андрею шукати шляхи збереження ГКЦ.
Разом з о. Климентієм Шептицьким та о. Йосифом Кладочним уділив Таїнство Єлеопомазання Слузі Божому митр. Андрею Шептицькому на смертному одрі. Також о. Іван Котів займався похороном митрополита.
У грудні 1944 року разом із архимандритом Климентієм Шептицьким (голова), о. Гавриїлом Костельником і єромонахом Германом Будзінським (перекладач) є членом офіційної делегації УГКЦ, яка відвідала Київ і Москву на вимогу представників радянської влади.
Після арешту митрополита Йосипа Сліпого у 1945 році, о. Іван разом з о. Климентієм Шептицьким та о. Йосифом Кладочним стали ініціаторами опору Греко-Католицької Церкви. 1 липня 1945 року разом із 61 священиками підписав лист до Заступника Голови РНК СРСР В'ячеслава Молотова, проти репресій ГКЦ і діяльності «ініціативної групи з возз'єднання ГКЦ з РПЦ».
1945 рік — секретар Митрополичого Ординаріату у Львові. Проживав при Архикатедрі Св. Юра.
З жовтня 1945 року разом із о. Йосифом Кладочним проводили інформативно-просвітницькі зустрічі з священиками Золочівського, Краснянського та Глинянського районів, щоб запобігти їх приєднанню до РПЦ.
Арешт, заслання та смерть
ред.18.03.1946 - заарештований після Львівського псевдособору. Слідство тривало 9 місяців, його утримували в ув’язненні у внутрішній тюрмі МДБ УРСР м. Києва. Звинувачувався по ст. 54-1а і 54-11 КК УРСР.
16.12.1946 - засуджений трибуналом МВС Київської обл. на 10 років перебування у ВТТ, 5 років позбавлення прав, з конфіскацією майна. Покарання відбував у таборі в Норильську до 1955 р., далі - відправлений на спецпоселення у Красноярський край.
16.05.1956 - звільнений. Після невдалої спроби повернення в Україну був змушений виїхати у Литву, де і помер у 1972 році у м. Каунас.
В часи Підпілля ГКЦ був одним із тих, хто намагався підтримувати зв'язок із Римським Престолом за допомогою листування - ???.
Реабілітований 3.08.1994 прокуратурою Львівської області.