Користувач:Kusluj/Масові розстріли

Масові розстріли в’язнів НКВД – розстріли НКВД влітку-восени 1941 року перед відступом радянських військ. Обвинувачувані в «контрреволюційній діяльності» розстрілювались зазвичай без судового розгляду. Найбільш масово таке відбувалось в ряді західних областей УРСР, трохи менше в БРСР, а також епізодично в Прибалтійських радянських республіках, які швидко зайняли німецькі війська. Також були випадки в РРФСР та Карело-Фінській РСР під час проривів німецьких військ

В’язні НКВД в 1939-1941 роках в основному складали політичні активісти, релігійні діячі, представники інтелігенції, певні чиновники, воєнні та міліція, з пенсіонерами включно, активісти національних рухів, представники «буржуазії» і т.д. Загальна кількість жертв за приблизними оцінками 100000 чоловік, причому тільки в західній Україні більш ніж 10000 чоловік, в Вінниці біля 9000 чоловік.

НКВД та червона армія влаштовували розстріли в'язнів від Польщі (наприклад Білосток) до Криму. Відразу після початку німецького вторгнення в СРСР, НКВД почало страти великої кількост в'язнів в більшій частині своїх тюрем; тих в'язнів, що залишились живими відправили в марші смерті. Більшість з них були політичнми в'язнями страченими без суду. Масові вбивства були задокументовані німецькою владою і використовувались в антирадянській та антиєврейській пропоганді. За невеликим виключенням велечезні групи в'язнів західної Білорусі та західної України або розстріляли або відправили в марші смерті. Після війни і наступних років, влада Німеччини, Польщі, Білорусі та Ізраїлю визначили щонайменше 25 тюрем де проходили масові вбивства – а також набагато більше місць страти та поховань.