Вікіпедія

Користувач:Kotenok Viktoriia/Чернетка

Гончар Юлія Миколаївна (нар. 3 січня 1990, м. Київ) — українська драматургиня, сценаристка, перекладачка. Співзасновниця Театру Драматургів у Києві. Сценаристка художнього фільму "Як там Катя?" (режисер Крістіна Тинькевич / Christina Tynkevych), який відзначений на міжнородних кінофестивалях. Фокусується на драматургії як інструменті побудови структури тексту та перформансів і виступає як авторка та кураторка у міжнародних театральних проєктах у Берліні, Штуттгарті, Нюрнберзі, Бангкоку, Відні.

Гончар Юлія Миколаївна
Народився 3 січня, 1990

Київ

Національність українка
Діяльність драматург, сценарист, перекладач
Alma mater Київський національний економічний університет

Зміст

ред.

Біографія

ред.

[ред. | ред. код] Народилася і виросла у Києві.

З 1997 по 2007 рік навчалася у київській гімназії № 153 (диплом про середню освіту з відзнакою).

З 2007 по 2012 рік навчалася у Київському національному економічному університеті за спеціальністю "міжнародна економіка та менеджмент" (2011р. отримала диплом бакалавра з відзнакою, 2012 р. отримала диплом магістра з відзнакою).

З жовтня 2011 по березень 2012 року була стипендіаткою в університеті Констанц у Німеччині (факультет економіки).

Творча діяльність

ред.

[ред. | ред. код] З 2014 року пише п'єси, з 2016 року - перекладає українською, англійською та німецькою п'єси інших драматургів, з 2019 року пише сценарії.

У 2014 - 2015 роках її п'єси “Валдай”, “Невигадані діалоги про драматургію”, “Успішні безхатьки” відзначені на фестивалі "Тиждень актуальної п’єси".

У 2015 році відібрана від України у проєкт Європейської театральної конвенції, Карлсруе (Німеччина), учасниця фестивалів Театертреффен 2017 у Берліні, Дні Шиллера у Мангаймі і т.ін.

У 2017 році – кураторка міжнародної співпраці на "Тижні актуальної п’єси".

Співпрацює з незалежним театром Дах (україно-німецький проєкт «Кінець удавання» представлений на 5 фестивалях).

Як сценаристка дебютувала 2019р. у проєктах “Як там Катя” (отримав підтримку Держкіно, Midpoint показаний у 2021 році, отримав численні нагороди, серед яких міжнародний кінофестиваль у Локарно  і CinEast в Люксембурзі) та "ЧИТЕРИ" (створений на Другій Лабораторії НСТДУ та резиденції Тераріум у 2020р., сценічне читання відбулося у Київському театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра, реж. Павло Ар’є).

У 2021 р. стала співзасновницею Театру Драматургів у Києві.

П'єси

ред.

[ред. | ред. код]

  • “Успішні безхатьки”
  • “Невигадані діалоги про драматургію”
  • “Валдай”
  • "Зла бола"
  • "Відчуття війни"
  • "Номер 9/2022 (790)"
  • "Man versuchte sie zu rufen" (Спроби зателефонувати їй)
  • "Читери"
  • "Почуття війни"
  • "Почуття війни"
  • "30 хвилин, щоб врятувати світ"
  • "Чотири наноопери"
  • "Методичка"
  • "Ми вийшли в кібер-панк атмосферу вокзалу”

Перекладацька діяльність

ред.

[ред. | ред. код] 2016 - п`єса "Скелет слона у пустелі", автор Айхам Майід Агха (Театр Максима Горького у Берліні).

2016 - 2017 - перформанс "Кінець удавання  1.0" і "Кінець удавання 2.0", автори Юлія Гончар та Дмитро Левицький.

                   - п`єса "Переселення", автор Максим Курочкін.

2017 - п`єса "Як врятувати світ за 30 хвилин", авторка Юлія Гончар (копродукція з Гете Інститут Україна);                      

        - концепт вистави "Enter UA", автор Сашко Брама;

        - п`єса "Дікпік", автор Кеннет Доу.

2018 - 2019 - документальна вистава на основі актів часів націонал-соціалізму "Камені спотикання", авторка Регіне Дура (Державний театр Карлсруе, Німеччина);

                    - п`єса "Мій доволі дивний друг Вальтер", авторка Сивілла Берг (Німецький театр, Берлін);

                    - збірка текстів "Сценуй своє місто", автори Лаша Бугадзе, Бруно Коен (Державний театр Карлсруе, Німеччина);

                    - п`єса "Херсон 1918/2018", автор Маким Курочкін (копродукція Державного театру з Штутгарта та Херсонського театру ім. Миколи Куліша);

                     - п`єса "На Марсі криків не чутно. Румба", авторка Ірина Гарець;

                     - п`єса "Кіт, що гуляв сам по собі", автор Редьярд Кіплінг, незалежний Театр "Дах".

                     - п`єса "Крізь шкіру", авторка Наталя Блок.

Сценарії

ред.

[ред. | ред. код]

2019

ред.

[ред. | ред. код]

  • сценарій до художнього фільму "Як там Катя?"      , режисерка Крістіна Тинькевич (повний метр, ігрове кіно).

Фестивалі. Конференції. Тренінги

ред.

[ред. | ред. код]

2016

ред.

[ред. | ред. код]

  • "Мапи страху Мапи ідентичності": польсько-український освітньо-перформативний проєкт за підтримки EEPAP (Львів- Харків, Україна);
  • "IETM Campus": тиждень інтенсивного навчання з усіх аспектів міжнародного співробітництва (Люблін, Польща);
  • "EA Campus Artivism": резиденція-навчання для громадських діячів митців та мисткинь за підтримки організації European Alternatives та Bundeszentrale (Берлін, Німеччина);
  • "The Citizen Artist Incubator": місяць навчання, інкубації ідей і їх презентації 13 митців та мисткинь (Відень, Австрія);
  • "TEMPS D ' IMAGES CLUJ": фестиваль сучасного перформативного мистецтва, участь у воркшопах з документального театру (Альоша Бегріч, театр Максима Горького Берлін та Олівер Фрлич режисер з Хорватії), проведення презентації з незалежної театральної сцени в Україні (Клюж Напока, Румунія);
  • "Капсула часу ( Time capsule)": проєкт залучає авторів до роботи над антологією текстів (Інститут Гротовського, Інститут Адама Міцкевича, Вроцлав,Польща);
  • "Культура для місцевого розвитку (Culture for local development)": 16 менеджерів культури працюють над проєктами (Інститут Адама Міцкевича, Київ, Україна);
  • "Запорізький літературний форум": запрошена авторка, читання п`єси "Невигадані діалоги про драматургію".

2017

ред.

[ред. | ред. код]

  • Міжнародні дні Шиллера Internationale Schillertage: запрошена стипендіатка від України, тиждень навчання, воркшопів (в т.ч. Олівер Фрлич Репрезентація реальності у мистецтві; Мангайм, Німеччина);
  • Міжнародний форум – фестиваль Театертреффен Theatertreffen: стипендіатка від Гете Інституту Україна (Берлін, Німеччина); місяць навчання та презентації власних перформативних  робіт.

2018

ред.

[ред. | ред. код]

  • Фестиваль "Справжніх Театральних Патріотів": проведення партисипативних лекцій та участь у розробці спільного перформансу (с. Подвірне, Чернівецької області);
  • Фестиваль "Мельпомена Таврії": проведення партисипативної лекції;
  • Фестиваль "Future of Europe": участь у дискусії щодо майбутнього театру Штуттгарт (НІмеччина);
  • Резиденція в Akademie Schloss Solitude: півроку праці над копродукцією "Херсон 1918/2018", режисер Андрій Май.

2019

ред.

[ред. | ред. код]

Публікації п'єс

ред.

[ред. | ред. код]

2021

ред.

[ред. | ред. код]

  • "Зла бола" у збірці текстів української нової драми «8». Херсон: Видавництво «Старт». Редактор: Жанна Бортнік.

2022

ред.

[ред. | ред. код]

  • "Відчуття війни": Logbuch Suhrkamp онлайн-видання. Доступно за адресою: Logbuch Suhrkamp;
  • "Щоденник: Війну я не забуду. Ніколи.": WOZ швейцарська німецькомовна щотижнева газета, Цюріх, № 15 – 14 квітня 2022 року. Доступно за адресою: WOZ.ch;
  • "Номер 9/2022 (790)". Miesięcznik „Dialog”: польський місячник, присвячений сучасній драматургії – театральній, кінематографічній, радійній та телевізійній. Доступно за адресою: Dialog-Pismo;
  • "Man versuchte sie zu rufen" (Спроби зателефонувати їй): у виданні Frogbuch 2022 - Die Literaturbeilag des Leipziger Stadtmagazin kreuzer zur Frankfurter Buchmesse (Frogbuch 2022 - Літературне додаток до Лейпцигського міського журналу kreuzer на Франкфуртському книжковому ярмарку). Доступно за адресою: kreuzer-leipzig.

2023

ред.

[ред. | ред. код]

  • "Читери": у книзі "Покидьки та інші п’єси. Сучасна українська драматургія", Харків: Видавництво Фоліо. Упорядник: Богдан Струтинський.
  • "Почуття війни": у збірці A Dictionary of Emotions in a Time of War: Twenty Short Works by Ukrainian Playwrights, редактор: Джон Фрідман, Chapel Hill, North Carolina: Laertes Press, с. 299.
  • "Почуття війни": у друкованій та онлайн-антології "Антологія 24". Доступно за адресою: ParadeFest.

2024

ред.

[ред. | ред. код]

  • "Текст перформансу '2-1=4.5.0'": у книзі "Українські та лейпцизькі працівниці культури в діалозі", Лейпциг: Упорядниці Світлана Лібет та Крістіна Рассман.

Постановки п'єс

ред.

[ред. | ред. код]

2024

ред.

[ред. | ред. код] Авторка та продюсерка вистави-перформансу “2-1=4.5.0” на основі тексту “Ми вийшли в кібер-панк атмосферу вокзалу”. Спільний проєкт Schaubühne Lindenfels у Лейпцизі та Театру Драматургів у Києві. Прем'єра відбулася у Лейпцизі та Києві Текст надрукований у збірці “Співпраця лейпцизьких митців”, упорядниця Світлана Лібет, вистава запрошена на фестиваль в Гренобль, Франція.

2023

ред.

[ред. | ред. код]

  • Перформанс на Бізнес-фестивалі "House of Beautiful Business" в ролі авторки та драматургині, Сінтра, Португалія.
  • Проєкт "Die magische Care:Maschine" від Paradeiser Productions, який поєднує електроакустичну музику, вокал, звуки, текст, танець та гру об'єктами в супер-суб'єктивну музичну театральну виставу (авторка).
  • Перформанс "Ship. Bridge. Body." за участю артистів з України, Італії, Грузії та Німеччини в рамках Міжнародної театральної резиденції. Розробка мюзиклу, роль ініціатора (ідея та організація) та авторки.
  • Аудіовистава "Über Grenzen" (укр “Через кордони”): авторка.
  • Музичні театральні мініатюри "Нано опери" від Paradeiser Productions: авторка і драматургиня. Цей проєкт досліджував події, впливи і еволюцію свідомості, створюючи захопливий та надзвичайний панорамний образ з музичних та виконавських елементів, танцю, унікальних звуків та дотику магії. На основі текстів чотирьох українських драматургів, написаних спеціально для цієї вистави.
  • Перформативне читання "Nach Hause" колективом missingdots у Hellerau на фестивалі Nebenan.

2022

ред.

[ред. | ред. код]

  • Публічне читання тексту "Почуття війни" у Suhrkamp online Edition, Nachtkritik Plus у рамках міжнародної серії читань "Почуття війни".
  • Публічні читання текстів авторки в Royal Court, Theatre London, театрі Maxim Gorki у Берліні, Театрі Базеля.

2021

ред.

[ред. | ред. код]

  • імерсивна вистава “RIZNI” Театральної групи uzahvati (м. Київ): авторка

2020

ред.

[ред. | ред. код]

2019

ред.

[ред. | ред. код]

  • театральний перформанс з військових ритуалів у Німеччині "ZeremonieRave".

Нагороди і відзнаки

ред.

[ред. | ред. код]

НАЗВА ТВОРУ НАЗВА ФЕСТИВАЛЮ ЧИ КОНКУРСУ ВІДЗНАКА РІК
П'єси “Валдай”, “Невигадані діалоги про драматургію”, “Успішні безхатьки” (авторка) Фестиваль "Тиждень актуальної п'єси" лонгліст 2014-2025
Х/ф "Як там Катя?"

(сценаристка)

75th Locarno International Film Festival 2 нагороди (a special prize from the Ciné+ jury, and the lead actress Anastasia Karpenko) 2022
Х/ф "Як там Катя?"

(сценаристка)

Кінофестиваль CinEast Festival Приз кінокритиків 2022

Джерела посилань

ред.

[ред. | ред. код]

  1. ↑ Офіційний трейлер фільму "Як там Катя?". youtube.com (українська) . 11 груд. 2023 р.
  2. ↑ How Is Katia? / Як там Катя?. facebook.com.
  3. ↑ Загородній, Михайло (15 серпня 2022). life.pravda.com.ua. Українська правда (українська) .
  4. ↑ cineast.com.ua. Cineast (українська) . 15.08.2022.
  5. ↑ Десятерик, Дмитро (28 січня 2024 року). https://detector.media. Детектор медіа (українська) .
  6. ↑ www.ukrinform.ua. Укрінформ (українська) . 24.10.2022.
  7. ↑ Як там Катя?. dzygamdb.com (укр.). Процитовано 14 червня 2024.
  8. ↑
  9. ↑ Твоє кіно плюс: Огляд фільму "Як там Катя?". youtube.com (українська) . 30 січ. 2024 р.
  10. ↑ Ранок вдома: Прем'єра фільму "Як там Катя?". Розмова з режисеркою (українська) . youtube.com. 25 січ. 2024 р.
  11. ↑ www.ukrinform.ua. Укрінформ (українська) . 22.10.2020.
  12. ↑ Шилова, Альона (24 січня 2024). https://suspilne.media/culture. Суспільне Культура (українська) .
  13. ↑ Наумова, Оксана (25 січня 2024 року). https://detector.media. Детектор медіа (українська) .
  14. ↑ Logbuch Suhrkamp Das Gefühl des Krieges - Logbuch Suhrkamp. www.logbuch-suhrkamp.de (de-DE) . 19 квітня 2022. Процитовано 14 червня 2024.
  15. ↑ Tagebuch: Und den Krieg vergesse ich. Nicht. www.woz.ch (нім.). 13 квітня 2022. Процитовано 14 червня 2024.
  16. ↑ Numer 9/2022 (790). Dialog – Miesięcznik poświęcony dramaturgii współczesnej (пол.). Процитовано 14 червня 2024.
  17. ↑ Logbuch_2022_Herbst. kreuzer-leipzig.de (нім.). Процитовано 14 червня 2024.
  18. ↑ АНТОЛОГІЯ24. Parade (укр.). Процитовано 14 червня 2024.
  19. ↑ Пластичний перфоманс «2-1= 4.5.0» у Театрі Драматургів. YABL (укр.). Процитовано 15 червня 2024.
  20. ↑ Катаєва, Марія (8 березня 2024). Газета "Вечірній Київ".
  21. ↑ Юлія Гончар. https://enterthedream.house (англійська) .
  22. ↑ Die Magische Care:Maschine. PARADEISER productions (амер.). 14 липня 2022. Процитовано 15 червня 2024.
  23. ↑ Prüwer, Tobias. Ship. Bridge. Body. – Festspielhaus Hellerau Dresden – Das Theatre of Playwrights Kyiv eröffnet das Festival. nachtkritik.de (de-de) . Процитовано 15 червня 2024.
  24. ↑ Nano Operas. PARADEISER productions (амер.). 19 квітня 2023. Процитовано 15 червня 2024.
  25. ↑ Nach Hause/додому. hellerau (амер.). Процитовано 15 червня 2024.
  26. ↑ Logbuch Suhrkamp Das Gefühl des Krieges - Logbuch Suhrkamp. www.logbuch-suhrkamp.de (de-DE) . 19 квітня 2022. Процитовано 15 червня 2024.
  27. ↑ Wiegand, Chris (1 квітня 2022). Watch the Ukrainian drama Bad Roads at the Royal Court. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 15 червня 2024.
  28. ↑ Vom Krieg Ukrainische Dramatiker*innen erzählen vom Leben während der Invasion durch Russland. Vom Krieg | Gorki (нім.). Процитовано 15 червня 2024.
  29. ↑ Fliehen oder Bleiben: Stimmen aus der Ukraine |. theater-roxy.ch (нім.). Процитовано 15 червня 2024.
  30. ↑
  31. ↑

Примітки

ред.

[ред. | ред. код]

  1. Художній фільм "Як там Катя?": https://dzygamdb.com/uk/films/3071
  2. П'єси Юлії Гончар на сайті "Бібліотека української драматургії": https://ukrdramalib.com.ua/gonchar-yuliya/
  3. П'єси Юлії Гончар на сайті UKRDRAMAHUB: https://ukrdramahub.org.ua/yuliya-gonchar
  4. Вистави за п'єсами Юлії Гончар на сайті Театру Драматургів: https://theatreofplaywrights.com/playwriter-yuliya_goncha-idp-14-slugify-authors
  5. Про пластичний перфоманс «2-1= 4.5.0» у Театрі Драматургів: https://yabl.ua/2024/03/22/plastichnij-perfomans-2-1-450-u-teatri-dramaturgiv
  6. Репортаж про Юлію Гончар на MDR Kultur: "Драматургиня Юлія Гончар активно виступає у Лейпцизі за розвиток української літератури в екзилі.": https://www.mdr.de/kultur/literatur/leipzig-dresden-ukrainische-literatur-naechste-generation-102_zc-dbd75a3e_zs-3303f6e4.html
  7. Що проживає жінка під час війни: у столиці представлять пластичний перфоманс за текстом Юлії Гончар. Газета "Вечірній Київ": https://vechirniy.kyiv.ua/news/95847/
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Kotenok_Viktoriia/Чернетка&oldid=42819801