Користувач:KHMELNYTSKYIA/Чернетка/Кастусь Акула

Кастусь Акула, справжнє ім'я Олександр Ігнатович Качан (16 листопада 1925 — 29 січня 2008) — білоруський еміграційний громадський діяч, письменник та журналіст.

Біографія

Народився у селі Веретеї, що на Віленщині (наразі Дісненський повіт в Західній Білорусі), що тоді перебувала у складі Польщі. Батьки, Ігнат та Поліна, мали, окрім самого Олеся, ще 7 дітей, володіли земельною ділянкою площею 12 гектарів. Мати померла наприкінці серпня 1939 року, тоді як батько був заарештований за антирадянську діяльність й розстріляний в 1951 у в'язниці під Борисовим.

Кастусь Акула навчався спершу у початковій польській та радянській школах, а в роки німецької окупації — Віленській білоруській гімназії. Останню завершити не вдалося: під час однієї поїздки додому осінню 1943 потрапив в облаву у Мінську, відсидів 3 місяці у німецькій в'язниці та місяць в концтаборі. В 1944 році закінчив шестимісячні учительські курси в Глибокому. В червні 1944 поступив добровольцем до Мінської школи командирів Білоруської Крайової Оборони. Разом із нею відступив на Захід, зрештою потрапив у Францію, де наприкінці жовтня спільно з деякими білорусами перейшов на сторону французьких партизан, воював супроти німецьких окупантів.

Як громадянин довоєнної Польщі, продовжив військову службу у лавах Другого польського корпусу при 8-ій британській армії, брав участь у бойових діях на теренах Італії у 1945. Нагороджений «Військовою медаллю» та «Зіркою Італії». Після Другої світової війни служив в британських збройних силах, в 1946 році завершив офіцерську школу. Після демобілізації мешкав та працював в Англії, став членом Згуртування білорусів Великої Британії. В липні 1947 емігрував до Канади.

Оселившись в Торонто, Кастусь Акула долучився до білоруського національного життя, став одним із засновників Згуртування білорусів Канади та його першим головою. Став пробувати свої сили на ниві літератури та журналістики: працював редактором щомісячної газети «Беларускі эмігрант» (1948—1954), членом редколегії російськомовного журналу «Современник», редактором часопису білоруських ветеранів «Зважай» (1974—1996). Підтримував Раду БНР, викладав у білоруських недільних школах, став одним із засновників церкви та парафії святого Кирила Турівського (БАПЦ) для православних білорусів в Торонто. Спричинився до заснування Білоруської каси самодопомоги, відпочинкового ресорту «Слуцак» в Онтаріо.

За комуністичної доби публікація його творів в Білорусі була заборонена, багато письменників на батьківщині були змушені писати відкриті листи проти Кастуся Акули, виходили памфлети й фейлетони, де його називали «агентом ЦРУ», «платним визволителем Білорусі» та «шаленим антирадянщиком». Під час виставки EXPO-1969 в Монреалі Кастусь організував акцію протесту проти СРСР, вигукуючи лозунги «Смерть московським вбивцям!», «Свободу білорусам!», «Freedom for Belarus! Нехай живе незалежна Білорусь!» і в гору полетіли сотні брошур. Це помітив помічник Косигіна, й поліція незабаром затримала його. В 1992 році Кастусь Акула вперше відвідав батьківщину, проте вже після 1995 року його книги знову припинили видавати.

Помер 29 січня 2008 року в Торонто.

Посилання

• Пранчак Л.І. Кастусь Акула // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т. — Т. 1: А — Беліца / Рэдкал.: М. В. Біч і інш.; Прадм. М. Ткачова; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1993. — С. 88. — 494 с. — ISBN 5-85700-073-4.
• Зайка Віталь. [Некролог] // Беларусь. — 2008. — № 541. — С. 7.
• Памёр Кастусь Акула. Наша Ніва. 30 студзеня 2008. Процитовано 7 грудня 2019.
• Русецкий, А.В. Уроженцы Витебщины в художественной культуре стран близкого и дальнего зарубежья. Новые имена : монография / А.В. Русецкий, Ю.А. Русецкий. — Витебск : ВГУ имени П. М. Машерова, 2016. — С. 9-14. — ISBN 978-985-517-540-8.