Користувач:Exroader/Мої чорнові записи

Мої створені чернеткиРедагувати

Для опрацювання (створити, перенести)Редагувати

++ для навігаціїРедагувати

arhitekte.), Gradska kuća | Novi Sad (Monumentalno magistratsko zdanje u centru Novog Sada u neorenesansnom stilu podignuto je 1895. godine po projektu arhitekte Đerđa Molnara. Vajar Julije Anika ukrasio je fasadu alegorijskim figurama. Simbolični medaljoni u svečanoj sali su rad slikara Pavla Ružičke. Na visokom tornju je i zvono. Zgrada je podignuta u vreme kada je gradonačelnik Novog Sada bio poznati advokat Stevan Popović – Pecia. Pre gradnje bilo je priličnih političkih nesuglasica oko njene lokacije. Svetozar Miletić je predlagao da se na tom mestu gradi Srpsko narodno pozorište. &++ https://petarjblog.wordpress.com/2016/09/11/8-najlepsih-gradskih-kuca-u-srbiji/), Gradska kuća Novi Sad // „Solis“ nekretnine, U Novom Sadu kao u Gracu // Nadmetanje u lepoti gradskih kuća — Svedoci burne istorije srpskih urbanih centara. Sajt eKapija.com, Gradska kuća // Novi Sad Novi Sad, 2020. Evropska prestonica kulture 2022 Omladinska prestonica Evrope 2019. — Novi Sad, 2020., СТОР. 45: Магистрат-Градска кућа која по својој монументалности представља најзначајније здање градитељског наслеђа Новог Сада подигнута 1895. године у неоренесансном стилу према пројекту Ђерђа Молнара, СТОР 177 :Зграда градске куће у Новом Саду изграђена је према нацрту новосадског архитекте Ђерђа Молнара, у неоренесансном стилу. Зграда је завршена 1895. године., СТОР 2 / 252 у: Магистрат-Градска кућа је по својој монументалности најзначајније здање градитељског наслеђа Новог Сада изграђено 1895. године у неоренесансном стилу према пројекту Ђерђа Молнара, по угледу на Градску кућу у Грацу. ,СТОР 82 Биста Георга Молнара, 1895. (Црква Имена Маријиног), [], [], [], [], [], [], [], [], [],[], [], [], [], [], [], [], [], [], [],)

РізнеРедагувати

Різне + (& шаблони по пиву)Редагувати

  1. Шаблон:Бирата по света (://bg.wikipedia.org/wiki/Шаблон:Бирата_по_света) + Template:Beers of the world (https://en.wikipedia.org/wiki/Template:Beers_of_the_world) |||| Апостоли-Триандофилос Владимир Александрович (18 февраля 1890, Саратов — 1942, Ленинград) — советский живописец, член Ленинградского Союза художников. (https://www.gudok.ru/zdr/181/?ID=671695) ||| Category:State historical societies of the United States (Категорія:Історичні товариства штатів у США) |||| https://en.wikipedia.org/wiki/Police_brutality = Police brutality + uk.wikipedia.org/wiki/Вбивство_Джорджа_Флойда (Логачев М. Г. Правові та психологічні аспекти застосування поліцією вогнепальної зброї: навчальний посібник. Харків. Харківський національний університет внутрішніх справ,2018. 232 с.) ||||| tps://en.wikipedia.org/wiki/Manhattan_Municipal_Building = Manhattan Municipal Building

Різне + (& ЩО катастрофічно не встигаю)Редагувати

Бритова Н.Н., Лосева Н.М, Сидорова Н.А. Римский скульптурный портрет. М., «Искусство», 1975), Статуя императора Октавиана Августа в образе Юпитера // Просмотр веб-материалов. © 1998 — 2020 Государственный Эрмитаж., [=118656 Ресурс: Статуя императора Октавиана Августа в образе Юпитера (N 213100) // Единая коллекция цифровых образовательных ресурсов. © 2006-2020 ФГАУ ГНИИ ИТТ "Информика".], разные типы статуй Августа — в виде жреца, полководца, государственного дeятеля, императора в образе Юпитера (Илл. 10) [51, no 5.], [], [], [], [], [], [], [], ... Интересна статуя Августа, хранящаяся в Государственном Эрмитаже, созданная после смерти принцепса. Август изображен в образе Юпитера, сидящего на троне. Статуя носит явные следы эллинистиче-ского влияния. В основе ее композиции лежит статуя Зевса Олимпийского, созданная Фидием. ++++ ://uk.wikipedia.org/wiki/Римський_скульптурний_портрет &&& + http://kitab.ttnda.az/upload-files/books/09/505/Istoriceski_centr_Rima.pdf ++.... лізовані образи (статуя Августа в подобі полководця з Прима Порта, біля 20 р. до н.е.).)

Будівля має прямокутний план ґрунту завширшки 88 м на глибину 55 м, він організовує свої кімнати на двох рівнях та п’ять внутрішніх внутрішніх подвір’яв, оточених еліптичними арками на стовпах на першому поверсі та колонами на верхньому поверсі та з'єднаних між собою коридорами. Центральний двір є найбільшим, і разом з вестибюлем подвійної висоти та подвійною сходами вони діють як розподільник для всієї будівлі. Її стіни виконані з ашларових блоків, антресолі та дах з балок і дерев’яне ліжко з терасою, підлоги з мозаїки для макаронних виробів, перила з чавуну, внутрішні настінні покриття оштукатурені, а зовнішні - з рожевого кар’єру з Сан Луїс Потосі. Головний фасад розділений на три частини в рівній пропорції і має три портики: по одному на кожному кінці, дистильованому та центральному, октастилі. подвійний зріст і увінчаний алегорією до Перемоги. У зовнішньому вигляді будівлі переважає неокласичний стиль та коринфський порядок, хоча дещо еклектичний через інтеграцію елементів головним чином з маньєризму та бароко. Поділ головного фасаду на три та тринітарна наполегливість виявляють масонські передумови. (6) На сьогоднішній день будівля розвивається у використанні музейного майданчика над попереднім урядовим адміністративним бюро, що сприятливіше для його збереження та збереження як історичного документа. Поділ головного фасаду на три та тринітарна наполегливість виявляють масонські передумови. (6) На сьогоднішній день будівля розвивається у використанні музейного майданчика над попереднім урядовим адміністративним бюро, що сприятливіше для його збереження та збереження як історичного документа. Поділ головного фасаду на три та тринітарна наполегливість виявляють масонські передумови. (6) На сьогоднішній день будівля розвивається у використанні музейного майданчика над попереднім урядовим адміністративним бюро, що сприятливіше для його збереження та збереження як історичного документа.] (див. у Legado arquitectónico del gobierno de Bernardo Reyes), STOR 90: El nuevo Palacio de Gobierno tomó, como hemos dicho, la Plaza de la Concordia y se comenzó a construir en 1895 siguiendo los planos del ingeniero Francisco B eltrán contando con la colaboración del ingeniero Mayorga. , Con diseño del ingeniero Francisco Beltrán, fueron necesarios trece años para terminar esta estructura arquitectónica de estilo neoclásico, que había sido proyectado para cinco. (!!!), [ se edificó por iniciativa del gobernador Bernardo Reyes, iniciando su construcción en 1895 y concluyendo en septiembre del 1908. Con diseño del ingeniero Francisco Beltrán, fueron necesarios trece años para terminar esta estructura arquitectónica de estilo neoclásico. ] (http://www.pjenl.gob.mx/consejojudicatura/InstitutoJudicatura/Revista/2008/en%20el%20Tribunal%2026%20jul-sep%2008.pdf), Francisco Beltrán Otero — es.wikipedia.org, STOR. 8 & 36 MALO, ANÁLISIS SIMBÓLICO DE LA ARQUITECTURA ORNAMENTAL EXTERIOR DEL PALACIO DE GOBIERNO DE MONTERREY, NUEVO LEÓN (1895-1908) , + Дворец Гоберно, или Дворец правительства Нуэво-Леона, является правительственным зданием штата в Монтеррее, столице штата Нуэво-Леон, на севере Мексики. Здание в неоклассическом стиле расположено в самой северной части города Макроплаза. Дворец Гобиерно является местом расположения губернатора Нуэво-Леона. [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], []

Цей Палац - це дивний витвір мистецтва та техніки 19 століття. Поза феноменальною оболонкою з теракоти, всередині однієї з найбільших чавунних конструкцій на континенті.Великий склад дистрибуції Одягнений у 300 000 англійських плиток майоліки, він містить величезну залізну конструкцію, виготовлену в Бельгії: 3 цистерни підлоги, що підтримуються 180 колонами, здатними вмістити більше 72 мільйонів літрів води для постачання міста. Це унікальний подібний твір, справжнє свідчення важливості, яку правителі часу надають громадській гігієні та питній воді.], (WELL / МОЖНА ВИКОРИСТАТИ ДЛЯ ПЕРЕКЛАДУ -наповнення) Palacio de Aguas Corrientes. Av. Córdoba y Ayacucho // Arcon de buenos aires (http://www.arcondebuenosaires.com.ar/indice.htm), [] [], [])

Tadolini’s bronze statue of Bolivar followed the rules of neoclassical naturalism, and is clearly inspired by Jacques Louis David’s painting of the Corsican crossing the Saint Bernard), Civic Center – Simon Bolivar, MONUMENTO A SIMÓN BOLÍVAR. Autor/es: TENERANI, Pietro (Escultor), “El culto estatuario a Bolívar”. Patrimonio de Quito, Quito, FONSAL, Nº 3, agosto de 2006, pp. 66-75. , la Estatua ecuestre de Simón Bolívar - 20 Результатів: Escultura civil público estatal en Lima de 1852 a 1860. TESIS Para optar el Título Profesional de Licenciado en Arte (http://cybertesis.unmsm.edu.pe/bitstream/handle/20.500.12672/4016/Vifian_ld.pdf?sequence=1), Category:Statue of Simón Bolívar (Quebec City), [], [], [], [], [], Tadolini, Adamo (https://archive.org/details/ricordiautobiogr00tado + https://digilib.phil.muni.cz/bitstream/handle/11222.digilib/132926/1_OpusculaHistoriaeArtium_58-2014-1_4.pdf?sequence=1 ), Category:Canova Tadolini Museum — Wikimedia Commons, [], [], Petre, F. Loraine (1910) Simon Bolivar "el libertador": A life of the chief leader in the revolt against Spain in Venezuela, New Granada and Peru. John Lane, London; New York. Texto completo, Chapter 21. War with Peru -- The dissolution of Colombia -- Bolivar's retirement and death. p. 399 - 426, Independence for Latin America - Core Knowledge Foundation, [], [], |||||||||||||| Фелікс Де Велдон[en] (скульптор. автор Simon Bolivar equestrian statue, Washington, DC та ін.: The sculpture of Bolívar was authorized by the U.S. Congress in July of 1949, and installed at its current location in June of 1955., Simon Bolivar Statue. Foggy Bottom, Washington DC, Statue to Simon Bolivar // DC Memorialist, Памятник Симону Боливару (Вашингтон) (рувики), [], [], [], [] --) Why are there so many statues of Simon Bolivar? // Cultural Travel Guide by Carolina Ayerbe, Напівкругла ротонда[es] (ТАКОЖ - Пам'ятник визволителям Симону Болівару і Сан-Мартіну Monument to the Liberators Simon Bolivar y San Martin, “The Rotunda”, a monument built as a Memorial of the famous interview between Simon Bolivar and Jose de San Martin in Guayaquil on 26-27 July 1882, on the Malecon Simon Bolivar (Malecon 2000), Guayaquil, Ecuador, - «Ротонда», пам’ятник, споруджений як Меморіал відомого інтерв’ю між Саймоном Боліваром та Хосе де Сан-Мартен у Гуаякілі 26-27 липня 1882 року на Малеконі Саймон Болівар (Малекон 2000), Гуаякіль, Еквадор +ЩЕ Guayaquil Conference,), Category:Equestrian statues in Peru — Wikimedia Commons, (+ contains a statue of Simón Bolívar built) Tyranny or Victory! Simón Bolívar’s South American Revolt by Jackson Harris, San Martín, José de: Liberator of Argentina. By Jason A. Vandiver, Хеміцикл Хуареса[es] (Є ще болгарська + англійська версії) ||||| -- File:Simón Bolívar statue.JPG (English: Statue of Simón Bolívar by Felix de Weldon near 18th and C Streets, NW in Washington, D.C. --WELL),, Category:Equestrian statue of Simón Bolívar, Guayaquil, Category:Plaza Bolívar de Maracaibo, [Category:Equestrian statues of Simón Bolívar in Venezuela] (File:Plaza Bolívar of Maracay.jpg), File:Estatua Simón Bolívar Plaza Bolívar El Tigre Anzoátegui.jpg,+ Bolívar: El rostro de Nuestra América. Esculturas de Simón Bolívar en el Perú y América (монографія), Glorieta a Simón Bolívar (3) Glorieta a Simón Bolívar, Glorieta de Simón Bolivar., File:Plaza de armas of Pativilca.jpg, File:Monumento a simon bolivar (el caballito) - panoramio.jpg, Simon Bolivar "El libertador" // OAS Children's Page, Simón-Bolívar.jpg, [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [] Помилка Lua у Модуль:Не_перекладено у рядку 234: Параметр з назвою сторінки яку треба створити обов'язковий (перший параметр, або параметр треба). + Помилка Lua у Модуль:Не_перекладено у рядку 234: Параметр з назвою сторінки яку треба створити обов'язковий (перший параметр, або параметр треба).

  1. Список кінних статуй Сімона Болівара[fr] (+ Sitting behind the OAS headquarters is a statue of Simon Bolivar, the Venezuelan military and political leader who, in the early 1800s, led what are currently the states of Venezuela, Bolivia, Colombia, Ecuador, Peru, and Panama to independence from the Spanish Empire. The statue depicts Bolivar on horseback which is apt because it has been estimated that during his various military campaigns, he rode over 123,000 kilometers on horseback. = За штаб-квартирою OAS сидить статуя Симона Болівара, венесуельського військово-політичного лідера, який на початку 1800-х років очолив те, що зараз є державами Венесуела, Болівія, Колумбія, Еквадор, Перу та Панама до незалежності від Іспанської імперії. Статуя зображує Болівара на коні, що влучно, оскільки, за підрахунками, під час різних його військових походів він проїхав понад 123 000 кілометрів на коні., During his lifetime he liberated what are now the states of Venezuela, Bolivia, Colombia, Ecuador, Peru, and Panama from the Spanish Empire. To achieve this he fought 472 battles and covered 123,000 kilometers on horseback, which is 10 times more than Hannibal, three times more than Napoleon, and twice as much as Alexander the Great., Bolivar declared by BBC: ‘The Most Prominent 19th Century American’ // The Diplomatic Courier - DEAL Guadeloupe. — Vol. 1. Issue 1. July 17, 2016. — P. 16., Simón Bolívar // The Historical Marker Database (HMdb.org), User:Jebulon/Quality Images 2 = Statues équestre, [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [])

Нещодавно, 7 листопада цього року, ця імпозантна статуя висотою чотири метри відзначила 143 роки свого інавгурації під час уряду Гузмана Бланко. У свою чергу кінна статуя - це репліка тієї, яку зробив той самий художник у 1858 році для міста Ліма, Перу. Цікаво, що Перу вирішив вшанувати Визволителя кінною статуєю перед рідною землею, але іноді все відбувається так. До речі, коли було заплановано його встановлення в Каракасі, були деякі цікаві затримки, оскільки брига "Тора", в яку було поставлено статую, обернулася навколо архіпелагу Лос-Рокес, тому її інавгурацію довелося перенести на кілька днів.

Вражаюча деталь бронзи була відлита в Мюнхені на ливарному заводі Фон Мюллера. "Він повинен мати монументальні форми та пропорції", як це було встановлено указом від 1 листопада 1872 р. Ще одна цікава деталь - те, що третя копія цієї форми знаходиться на Плазі ООН в Сан-Франциско, Каліфорнія.

Повертаючись до нашого друга Тадоліні, ми маємо на увазі, що він був передовим учнем Антоніо Канова з італійської неокласичної школи. На жаль для мистецького світу, він взяв на себе відповідальність робити копії свого наставника, що, можливо, змусило його мало присвятити створенню або розвитку власного стилю. Канова дуже шанував Тадоліні, і така його зв'язок була тим, що він прийшов працювати у власну майстерню майстра у 1814 році. Через чотири роки він придбав власну студію, залишивши позаду сім'ю, віддану скульптурі, до 20 століття. У 1820 році він одружився з Серафіною Пасамонті, а в 1825 році був призначений академіком Академії ді-Сан-Луки, великої слави, яка прагнула розширити роботу художників і скульпторів. З його спеціальних робіт я можу згадати репліку відомого твору Канова «Ерос і психіка» та святого Павла, що знаходиться у грандіозному вході на площу Святого Петра в Рим. Історичний мармуровий комплекс гробниці Бегума Самру в Індії також належить йому, не кажучи вже про частину, яка, зокрема, рухає мене під назвою Ганімед і Орел, розташований у будинку Чатсворт - Дербішир, Англія.

Адамо Тадоліні помер у 1868 році у віці 80 років у Римі, його родина успадкувала його дар та чутливість як скульптора, ми у Венесуелі отримали монументальний твір, який згадує найважливішу фігуру нашої історії. Коли ви проходите Плаза Болівар у Каракасі, зупиніться на кілька моментів, щоб детально розглянути її, і я пропоную вам поглянути на це в його скульптурній пишності, бо хоча цей художник жив під тінню свого вчителя, він дарував велике життя кожному з своїх творів. ) + Category:Statue of Saint Paul in Saint Peter's Square («San Pablo» Escultor: Adamo Tadolini), Adamo Tadolini (Скульптор, вписаний в неокласичний тренд.

Він народився в Болоньї, Італія, 21 грудня 1788 року, а помер у Римі, Італія, 16 лютого 1868 року.

Тренувався зі скульптором Джакомо де Марією, він також відвідував Академію образотворчих мистецтв у Болоньї. Цей етап навчання включав роботу з копіями греко-римських скульптур. У 1814 р. Він поїхав до Риму на стипендію, присуджену Болонською академією. Там він зустріне Антоніо Канова, який запропонував йому працювати у своїй майстерні. Вплив Канова зберігатиметься протягом всієї подальшої роботи Тадолоні. Вчасно Тадоліні створив власну майстерню в Римі. У 1825 році він отримав звання академіка заслуг від Академії Сан-Лукаса в Римі. У 1830 році він відмовився від пропозиції працювати професором в Академії образотворчих мистецтв у Болоньї.

Серед його найважливіших робіт можна відзначити Хебе (полковник Музео Національ-дель-Прадо, 1825), статуя Сан-Пабло на площі Сан-Педро, скульптурний комплекс для гробниці Бегума Самрі (церква Н.С. де-ла-Грація, Сардана , Індія, 1842 р.), Статуя Давида (Plaza España, Рим, 1857 р.) Та похоронний пам'ятник кардиналу Ланте (церква Сан-Педро, Болонья, 1858 р.). У латиноамериканському контексті виділяється бронзовий кінно-пам’ятник визволителю Сімону Болівару, перший склад якого був відправлений у Ліму, Перу, у 1859 році. Друга копія була встановлена ​​на площі Болівар у Каракасі, Венесуела, у 1874 році тодішній президент Антоніо Гусман Бланко. Обидва зразки виготовлені на ливарному заводі Von Müller у Мюнхені, Німеччина.), Estatua Ecuestre de Simón Bolívar, Adamo Tadolini, 1874, Especial|Estatua ecuestre de Simón Bolívar: Memorias de libertad, Estatua Ecuestre del Libertador en New York, [], [], [], [],

Banco de España, Sevilla + Ратуша СевільїРедагувати

  • [] Category:Banco de España, Sevilla — Wikimedia Commons → (без інтервікі), матеріали: https://www.bde.es/f/webbde/Secciones/Publicaciones/Folletos/Fic/sevilla.pdf (El edificio actual del Banco de España en Sevilla se inaugura el 8 de diciembre de 1928. El proyecto ganador del concurso para su construcción es del arquitecto D. Antonio Illanes del Río. Dicha propuesta sufre algunas modifi caciones durante su ejecución. La principal de ellas es la eliminación de las columnas de la fachada. Según el marqués de Cabra, subgobernador del Banco y académico de la Real de Bellas Artes de San Fernando, ofrecían al edificio un airedemasido ostentoso. Las obras son dirigidas por el arquitecto D. Ricardo Magdalena Gallifa, auxiliado por D. José Astiz. El director de la sucursal de Sevilla en ese momento es D. Luis García y Fernández.

El inmueble, de corte clasicista, tiene una superfi cie construida de 4.588 m2 , levantado sobre un solar de 1.210 m2, ocupado anteriormente por un antiguo teatro. El edifi cio consta de tres plantas, planta sótano y azotea. Frente a su fachada principal, se encuentra una de las fuentes más antiguas de Sevilla: la fuente de Mercurio. = Нинішня будівля Банку Іспанії в Севільї була урочисто відкрита 8 грудня 1928 р. Будівля класицизму має забудовану площу 4,588 м2, побудовану на території 1210 м2, раніше зайняту старим театром. Будівля має три поверхи, підвал та терасу на даху. Перед його головним фасадом знаходиться один із найстаріших фонтанів Севільї: Fuente de Mercurio.) &&& https://sevillapedia.wikanda.es/wiki/Edificio_Banco_de_Espa%C3%B1a + Bank of Spain building in Seville (Q28977412) + |||

  • Ратуша Севільї: Міська рада Севільї є одним із найнезвичайніших пам'яток в Іспанії за своїм стилем і є одним із найвизначніших прикладів архітектури Платерески. Робота тривала з 1527 по 1561 рік. Її розпочав Дієго де Ріаньо, якому доручили вирізати міцну кам'яну конструкцію з фасадами до площі Пласа-Майор перед монастирем Сан-Франциско. -.... Після смерті Майстра каменяр і геодезист Хуан Санчес змінив його роботу, хоча він ще не закінчив різьбу своєї зовнішньої печі. Фасад площі Сан-Франциско представляє нам двері та вікна, прикрашені медальйонами міфологічних та історичних постатей. Пілястри прикрашені квітковими та гротескними букетами. .... Палац старої аудиторії Севільї розташований на площі Сан-Франциско. Його будівництво відбулося між 1597 і 1606 рр., Воно сучасно з архівом Індіас. Це було середньовічне приміщення, в якому розміщувалось правосуддя. У 1918 р. Через пожежу його було відремонтовано за проектом Анібала Гонсалеса, у 1923 році. У 1970 і наступні роки проводились роботи з адаптації його до того, що в даний час знаходиться в штаб-квартирі фінансового органу Кахасол. Було вирішено розмістити міську раду Севільї на площі Сан-Франциско , яка була центральним і комерційним місцем, перед монастирем, що дав йому назву, та перед Аудіенсією .: http://doenjo.blogspot.com/2008/12/plaza-de-san-francisco.html ++ Ayuntamiento de Sevilla // Sevillapedia + https://es.wikipedia.org/wiki/Casa_consistorial_de_Sevilla &++ Byne, Arthur; Stapley, Mildred. Spanish Architecture of the Sixteenth Century. — New York and London: G. P. Putnam's Sons, 1917. — P. 213—222.
  • Casa Giménez = https://es.wikipedia.org/wiki/Casa_Gim%C3%A9nez (Ismael Giménez quiso un edificio con el lenguaje del edificio Ciudad de Londres, obra de Espiau y Muñoz en Sevilla, España.)

Різне + (& ЩО не встигаю 2)Редагувати

Існує легенда, що він був побудований з тесаного каменю із зруйнованих герцеговинських стін після звільнення від турків у 1687 році. Але на трьох кам’яних плитах на фасадах наводяться дані про 1694 рік, як рік початку робіт над палацом. Палац збудували брати Вікко та Іван Буйовичі з каскаду Стойшичів. це одна з найкрасивіших барокових будівель на всьому узбережжі Адріатичного моря і є роботою архітектора Довані Батісти Фонтани з Венеції. В основних лініях палацу насправді переважає епоха Відродження з п'ятьма потужними аркадами монументального притвору в буняті та спокійною гармонією п'яти балконів на трьох фасадах, тоді як бароко присутній у широкій пластиці цих аркад, в балюстрадах та декоративних деталях. На першому поверсі є тераса по всій довжині фасаду. З будівництвом прибережної дороги в 1912 році, яка підняла рівень рельєфу,] ,, Иллюстрация Дворец Буйовича в Перасте (Черногория) в Большой Советской Энциклопедии. + U tom ratu posebno se istaknuao Vicko Bujović (1660-1709), jedna od najzanimljivijih osoba peraške povijesti. Istaknuo se u bitki na Kreti 1686. i osvajanju tog otoka te u osvajanju Herceg Novog 1687. i prvom mletačkom osvajanju Trebinja 1689. godine. Postavljen je 1695. za guvernera flotile koja je štitila mletačke trgovačke putove od gusara. Venecija mu je za ratne zasluge dodijelila feud Kumbor kraj Herceg Novoga i nasljedni kneževski naslov. Od 1694. obavljao je dužnost kapetana Perasta. Kao gradski kapetan isticao se silničkim vladanjem, prekomjernim trošenjem gradskog novca i kao glavni sudionik u mnogim skandalima. Iako se prije borio protiv gusara, poslije je i sam gusario pljačkajući dubrovačke brodove. Godine 1709. ubijen je u zavjeri skupine peraških plemića.) The Ottoman-Venetian Border (15th-18th Centuries)

Пам'ятники в Central Park in New York CityРедагувати

Паризька архітектура & австрійські та швейцарські художникиРедагувати

[], [], [], [], [], [], [], [], [], [], []

Шпаргалки з ВУЕ +Редагувати

Шпаргалки з ЦБ +Редагувати

, Щербаков Ал. Разграничение правомочий собственника и владельца в гражданском праве Германии и России Специальность 12.00.03 –, Сятчихин, Александр. Заранее оцененные убытки в российском гражданском праве: дис., Гудовских Татьяна. Механизм восполнения открытых условий гражданско-правовых договоров: диссертация, Лаптев Василий Андреевич. Источники предпринимательского права в Российской Федерации: диссер, Опыт кодификационного нормотворчества в гражданском праве (на примере Германии)., С. В. Ясечко § 8. Електронні правочини, О.А.Підопригора, Є.О.Харитонов. — 2 ге вид. — К. : Юрiнком Iнтер, 2009. , Договірне право України: Загальна частина: навч.посіб. / Т.В.Боднар, О.В.Дзера, Н.С.Кузнєцова (https://yurincom.com/files/content/Dzera_-_Zagalna.pdf), Договірне право України. Особлива частина: навч. посіб. (CUVIL_pravo_T1_2007.pdf , CUVIL_pravo_T2_2007.pdf , ред. проф. Р.Б. Шишки (кер. авт. кол.), ч. 2. Особлива., [], [] , [] , : підручник : у 2 т. / В. І. Борисова (кер. авт. кол.), Л. М. Баранова, Т. І. Бєгова, : в 2 т. Т. 2 / кол. авторів; за ред. Г.Б. Яновицької, В.О. Кучера., Основи римського приватного права: Підручник / В. І. Борисова , Головачов Я.В. дисертація «суброгація» та «регрес» у страхових правовідносинах , Сафончик О.І. Шлюбні правовідносини в Україні: теорія і практика. – Рукопис., Практикум із цивільного права. Практикум «Цивільне право» (особлива частина) УДФСУ, Шимон Л. С. Особисті види забезпечення виконання зобов’язання. – Кваліфікаційна наукова праця, Стахира Г. М. Цивільно-правове регулювання обігу цифрового контенту. – Кваліфікаційна наукова праця, Сибіга О. М. Договір комісії за Цивільним кодексом , Факторинг : навч. посібник / О. Д. Вовчак, В. І. Рудевська, А. Л. Єпі , формулювання ключових пунктів істотних умов проекту договору на виконання робіт Договір зберігання // wiki.legalaid.gov.ua, [], [] , [] ), у Спеціалізованій вченій раді Д 26.500.01, імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, [] , [] , [], [], Сотула О.С. УМИСНЕ ВБИВСТВО З МЕТОЮ ПРИХОВАТИ ІНШИЙ ЗЛОЧИН АБО ПОЛЕГШИТИ ЙОГО ВЧИНЕННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ КРАЇН РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СІМ’Ї, vidguk_lopashchuk_kuznezov вчинене на замовлення: кримінально-правова характеристика (+ https://ua1lib.org/book/2190276/e06a27?id=2190276&secret=e06a27), Ричка Д.О. Особливості кримінально-правової кваліфікації злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), Бланкетні диспозиції в статтях Особливої частини Кримінального кодексу (+ Норма права как элемент механизма уголовно-правового регулирования + Full link Норма права как элемент механизма уголовно-правового регулирования), Бабаніна В. В. Кримінальне законодавство України: механізм створення та реалізації., Стиранка М.Б. Кримінально-правова характеристика сепаратизму, за заг. ред. проф. О. М. Литвинова; МВС України, Комашко В. Правові та організаційні основи контролю за вчиненням злочину, формулювання ключових пунктів істотних умов проекту договору на виконання робіт Kolbinger, Florian (2003). Das russische Seminar für Römisches Recht bei der juristischen Fakultät der Universität Berlin in den Jahren 1887-1896. PhD thesis, Kolbinger, Florian (2003). Das russische Seminar für Römisches Recht bei der juristischen Fakultät der Universität Berlin in den Jahren 1887-1896. PhD thesis, [] , [], [], [], [] .... Medieval universities, legal institutions (Davide Cantoni, Noam Yuchtman. Medieval universities, legal institutions), Сідей Я. Я. Адміністративна юрисдикція судів загальної компетенції першої інстанції (на матеріалах судової практики)., Бондаренко О.М. Теорія та практика вирішення податкових спорів: концептуальні засади., Шаптала Є. Ю. Стимули у податково-правовому регулюванні. – Кваліфікаційна наукова праця (uploads/2016/11/дисертація-Шаптала-Є.-Ю.-на-здобуття-наукового-ступеня-кандидата), Рашидян, Андраник Арменович (2017) Проблемы реализации уголовной ответственности за групповые преступления. PhD thesis (http://etd.asj-oa.am/5940/1/Dissertation_Andranik.pdf), Горемычкин, И.Е. «Уголовно-правовые нормы о групповых преступлениях в институте соучастия», Пархоменко Д. А. Усмотрение в уголовном праве: диссертация, институт юридического лица публичного права в российском праве XVIII - начала XX вв, Гражданско-правовой статус публичных юридических лиц, Электронные денежные средства как объект гражданского правоотношения, Розвиток автономії в університетах України (ХІХ – початок ХХ століття)., [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [],Category:Statue of Simón Bolívar, Plaza Bolívar, Caracas — Wikimedia Commons, James A. Garfield Monument — en.wikipedia.org Wiki, Category:Ulysses S. Grant Memorial — Wikimedia Commons, Category:United States Capitol grounds — en.wikipedia.org Wiki, 6 вересня 1992 року на будівлі поштового відділення було відкрито меморіальну дошку (скульптор Лайош Біро - Bíró Lajos (szobrász), Category:Bank of England building, London — Wikimedia Commons, WORMS, Bertha Pintora, desenhista e professora., [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], []

Не використав до Пасхи 2021Редагувати

Лінки 29.05.2021Редагувати

Лінки 08.06.2021 р.Редагувати

Лінки 14.06.2021 р.Редагувати

Лінки 16.06.2021 р.Редагувати

Лінки 23.06.2021 р.Редагувати

Лінки 10.07.2021 рокуРедагувати

Лінки 17.07.2021 рокуРедагувати

Лінки 24.07.2021 рокуРедагувати

Лінки 31.07.2021 рокуРедагувати

  • Federal law enforcement in the United States: Federal law enforcement in the United States, Калганова О.А. Федеральні правозастосовні відомства в США. (Олена Калганова. + additional link), [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], Guidance for Federal Law Enforcement Agencies Regarding the Use of Race, Ethnicity, Gender, National Origin, Religion, Sexual Orientation, or Gender Identity, Law enforcement in the United States,
  • [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]] , [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]], [[]],
  • [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [] , [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], []

Лінки 1.08.2021 рокуРедагувати

[], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [] , [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [] , * [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [] , [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], []

Лінки 11.08.2021 рокуРедагувати

[], [], [], [], [], [], [] , [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [],

Яроцький П. Л. Берестейська церковна унія 1596 // Велика українська енциклопедія., Дмитриев М.В. Между Римом и Царьградом. Генезис Брестской церковной унии 1595-1596 гг., Марчук В.В. Берестейська унія: спроба відновлення єдності Христової церкви, Релігійна криза (Наливайкова віра), Левицкий О. И., Внутреннее состояние западно-русской церкви в польско-литовском государстве в конце XVI в. и уния, Киев 1884., Левицкий О. И., Внутреннее состояние западно-русской церкви в польско-литовском государстве в конце XVI в. и уния, Киев 1884., Ісаєвич Я. Д. (каталог) (Ісаєвич Я. Д. Братства та їх роль в розвитку української культури XVI-XVIII ст. Київ, 1966. ), Барсук Е. Михаил Грушевский: о конфессиональных отношениях в Речи Посполитой в XVI в. // Історична пам'ять. – Полтава, 2018. – № 1 (38). – С. 30–36., Войтов Б. І. Рецепція ренесансних ідей у релігійно-філософських поглядах Касіяна Саковича. – Кваліфікаційна наукова праця, Царгородський патріарх Єремія II, утворення Московського патріархату та церковні реформи в українсько-білоруських землях кінця 80-х років XVI століття, Борис Ґудзяк(Tsarhorodskyi_patriarkh_Yeremiia_II_utvorennia_Moskovskoho), Ґудзяк Б. Криза і реформа: Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії / Перекл. М. Габлевич; Під ред. О. Турія. Інститут Історії Церкви Львівської Богословської Академії. – Львів, 2000. – 426 с. (рец. в газ. "День" , Ігор Скочиляс. Київська митрополія і руське культурно-релігійне оновлення, протоиерей Василий Новинский. Очерк истории Православия в Литве (протоиерей Василий Новинский. Очерк истории Православия в Литве), Бантыш-Каменский, Николай Николаевич (1737-1814). Историческое известие о возникшей в Польше унии, с показанием начала и важнейших, в продолжении оной, чрез два века, приключений паче же о бывшем от римлян и униятов на благочестивых тамошних жителей гонении (well + Коялович М. И. Люблинская уния или Последнее соединение Литовского княжества с Польским королевством на Люблинском сейме в 1569 году / Соч. М. Кояловича. - Санкт-Петербург : ред. газ. "Рус. инвалид", 1863. - 87 с. Бантыш-Каменский, Н. Н. Историческое известие о возникшей в Польше унии / Н. Н. Бантыш-Каменский. – Вильно : типография А. Сыркина, 1864. – 410 с. + Коялович М. И. Люблинская уния или Последнее соединение Литовского, ЭСБЕ/Уния, в церкви, Розд. VII. Берестейська церковна унія 1596 року. = Іван Власовський (+ Т. 1 , Т. 2 (well), Жиленко Ірина. Києво-Печерська Лавра і запровадження церковної унії 1596 року, Тимошенко Л. B. Артикули Берестейської унії 1596 р. / Тимошенко Л. B. // Український історичний журнал. - 1996. - № 2. , Унікальны помнік эпісталярнай спадчыны: супрасльскае выданне «Obronca wiary s. katolickiey Hipacyusz Pociey» 1768 г., Назарко І., о. Київські та Галицькі митрополити: біографічні нариси (1590-1960), Потій. Проти православної фаланги з уніатської сторони (Груш.), File:Памятники русской старины в Западных губерниях Выпуск 8 Холмская русь 1885.pdf (Кирилл Терлецкий, епископ Луцкий и Острожский: Истор.-биогр. очерк с его портретом // Памятники рус. ста­рины в Запад. губерниях. Вып. 8. /Б. м./, 1885; Ипатий Потий. Киевский униатский митрополит: Истор.-биогр. очерк с его портретом // Там само;) , Ришард Лужний (Краків). Релігійна публіцистика Іпатія Потія в розвитку Староруської традиц, НЕМА [Униатский митрополит Ипатий Поцей и его проповедническая деятельность. Священника Н. Трипольского (1877 г., № 9, с. 512–576; № 10, с. 123–181; № 11, с. 294–372; № 12, с. 588–645; 1878 г., № 2, с. 377–413)], Добош. Уния в Украине: история и современность // Византийская мозаика: , Mieczysław Kuriański. Unia brzeska (1596): geneza, zawarcie i dalsze losy, Lwowskie sacrum kijowskie profanum_A (1).pdf, Уния в документах | Теплова Валентина Анатольевна; Зуева (Уния в документах | Теплова Валентина Анатольевна; Зуева), Klaudia Tarasiuk. Kościół unicki w Polsce w latach 1596-1875., Witold Kołbuk. Spór o konsekwencje Unii Brzeskiej w piśmiennictwie polskim i rosyjskim 1795 – 1915, Tomasz Kempa. Nieznane listy dotyczące genezy unii brzeskiej (1595/1596), Liedke Od prawoslawia do katolicyzmu, [Chynczewska-Hennel, 1996 – Chynczewska-Hennel Т. Unia brzeska XVII stulecia w polskiej historiografii // Bialoruskie Zeszyty Historyczne. 1996. №2(6). S. 31–40.], Bibliografia-tomu-XI. = Unia brzeska. Geneza, dzieje i konsekwencje w kulturze narodów słowiańskich, Kraków 1994 (+ іще багато бібліографії по темі), Гриневич Т. Проблеми боротьби довкола впровадження церковної унії у кінці XVI-у першій половині XVIІ ст. в інтерпретаціях польських істориків періоду IІ Речі Посполитої / Т. Гриневич // Східноєвропейський історичний вісник. - 2018. - Cпец. вип. 3. - С. 56-63. , [Гунчак Т. Політика релігії і Берестейська унія 1596 року // Сучасність. – 1996. № 11. – С. 88-94.], Yury Drozd. Problem oceny Unii Brzeskiej na Białorusi, Исторический очерк церковной унии : ее происхождение и характер / прот. К. Зноско. – Перепеч. – М. : Отд. По благотвор. Моск. Патриархата : Мартис, 1993. (Протоіерей Константинъ Зноско (1865-1943) «Историческій очеркъ церковной уніи: Ея происхожденіе и характеръ».) , Киприанович, Г. Я. Исторический очерк православия, католичества и унии в Белоруссии и Литве с древнейшего до настоящего времени / Г. Я. Киприанович. - Второе, значительно дополненное издание. - (Вильна : Типография И. Блюмовича). - XV, 288 с. (Киприанович, Г. Я. Исторический очерк православия, католичества и унии в Белоруссии и Литве с древнейшего до настоящего времени / Г. Я. Киприанович. - Второе, значительно дополненное издание. - (Вильна : Типография И. Блюмовича). - XV, 288 с.), Западная Русь въ борьбѣ за вѣру и народность : в 2 ч. / сост. И. И. Малышевскій. – СПб : Синодальная типография, 1897. – 402, XI с., Василь БІДНОВ. ЗАВЕДЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА (ВІН ЖЕ , Стор. 210+ , Франко І. Дві унії. Образок з історії Русі при кінці XVI віку, , Франко І. З історії Берестейського собору 1596 р. // Франко І. Зібр. творів: У 50-ти т. – К.: Наук. думка, 1986. – Т. 46. – Кн. 2.,Ковальський М. П. Острогіана Івана Франка (Остріг та його письмові історичні пам’ятки 15 – 17 ст. у творчій спадщині великого Каменяра)., Войтюк А. Іван Франко про Берестейську унію, [] Унія, церк. з’єднання з рим. Церквою при єдності віри в різнорідності обрядів. (ЕУ, izbornyk.org.ua), ЭСБЕ/Уния, в церкви, [Левицький О. Історично-юридичний розвиток партикулярного права Київської Церкви в 1596 – 2004 роках: монографія: присвячено 25-літтю легалізації УГКЦ / О. Левицький; Ін-т східного канонічного права. – Івано-Франківськ : Міст-НВ, 2014. – 268 с.], [ Хинчевська-Геннель, Т. Берестейська унія в XVII столітті з польської точки зору // Держава, суспільство і церква в Україні у XVII столітті : матер. Других «Берестейських читань», Львів, Дніпропетровськ, Київ, 1––6 лют. 1995 р. –– Львів, 1996. –– С. 87––130.], захисник православ’я, засновник Острозького культурно-освітнього осередку разом із школою, виклав своє бачення можливого православно-римського союзу у листі до володимирського єпископа І. Потія (1593 р.). Як відомо, політичні та релігійні зв’язки між українськими землями та латинським Заходом були завжди. Однак церковний розкол, який відбувся в 1596 р., мав далекі політичні наслідки. Як пише І. Шевченко, католицький наступ у Східній Європі був ідеологічним супроводом територіальної експансії Польщі на схід (478, с. 158 / (dis_Gotsuliak.) , 478 = Шевченко І. Україна між Сходом і Заходом. Нариси з історії культури до початку XVIII століття / під редакцією Андрія Ясіновського. Львів : Інститут Історії Церкви Львівської Богословської Академії, 2001. 250 с., Ґудзяк Б. Криза і реформа: Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії / Перекл. М. Габлевич; Під ред. О. Турія. Інститут Історії Церкви Львівської Богословської Академії. – Львів, 2000. – 426 с., [Варшавські українознавчі записки. № 4-5 / Ред. Стефан Козак. – Варшава, 1996.] (400-річчя Берестейської Унії), Візер С. Роль православної та уніатської церков у національно-визвольному русі в Україні 1596 - 1686 рр. : Автореф. дис... канд. істор. наук., Чубатий М. Українська Католицька Церква. - Регенсбург : "Українське слово", 1946. - 24 с. (Відбитка з Загальної Української енциклопедії), Шабан Ігор, Хрін Аліція, Курилець Тарас. Вірую в Єдину, Святу, Соборну та Апостольску Церкву. – Львів : Колесо, 2014. 112 с., Документи київського митрополита Михайла Рогози та православних єпископів щодо Унії 1594 — 1596 рр., Берестейська унія 1596 р. і протистояння конфесій у ХVІІ ст. (С. 207.), Патрило І.І. ЧСВВ. Джерела і бібліографія історія Української Церкви: [в 3 т.. Рим, 1975. Т. 3.] (F Берестей = 99 разів), !!! Материалы для истории церковной унии в юго-западной России, собранные А. Поповым. М., 1879. [= https://runivers.ru/lib/book8180/471427/] (починай від першого тому за 1879 рік), Леонід Тимошенко chtyvo.org.ua, "Уніатизм" чи пошук єдності: роздуми напередодні ювілею Берестейської унії, про Левицького та Брестську унію, ||| Никифора (Тура). Éого наступника. (з 1599) — архімандрита ªлисея (Пле, Ірина Жиленко. Документи про запровадження унії. – Ізборник, Собор (синод) затвердив акт унії, про що оповіщено окремим посланням митрополита., Укладення Берестейської унії: історіософська рецепція й ідеологічні міфи, БЕРЕСТЕЙСЬКА УНІЯ У ДОСЛІДЖЕННЯХ ЛЬВІВСЬКИХ ПОЛЬСЬКИХ ІСТОРИКІВ (1890−1914) Оксана РУДА, [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [] , [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [] , [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], []Жирний текст

ИСТОРИЯ ВИЛЕНСКОГО ПРАВОСЛАВНОГО СВЯТОДУХОВСКОГО БРАТСТВА: 1584 — 1917 ГГ. по специальности - История Церкви и церковно-исторические дисциплины АВТОРЕФЕРАТ, svato-duhov_monastyr._1888_g.pdf, [], kyrylo-terleckyj-rodovid-i-pochatok (у PDF, Леонід Тимошенко. Заповіти, смерть і поховання єпископа Кирила Терлецького // , Леонід Тимошенко. Терлецький Кирило), Южно-русские архиереи в XVI-XVII в. : Киевская старина (Терлецький), Киев, его судьба и значение с XIV по XVI столетие (1362 - 1569)  / его судьба и значеніѳ съ XIV по XVI столѣтіе (1362—1569), Петр Могила + книгопечатание в Киеве (Голубев), КС 1882, ЭСБЕ/Петр Могила, Петро Могила і Київський колеґіум (Василь Микитась. Давньоукраїнські студенти і професори. — К., 1994. —  288 с. — С. 71-92. = Ізборник. Історія України IX-XVIII ст.), Митрополит Петро Могила = Ісіченко Ігор, Архиепископ. Історія української літератури: епоха Бароко (XVII-XVIII ст.). Навчальний посібник (Istoriia_Ukrainskoi_literatury_epokha_baroko_XVII-XVIII_st.), Освітня ініціатива Петра Могили, Петро Могила. Літос. – Київ: Талком, 2018. – 656 с. (рец.), Czesław S. Bartnik. Piotr Mohyła jako reformator Cerkwi kijowskiej. // Roczniki Humanistyczne , 48 /2 Zeszyt Specjalny (2000) s. 25-33,  Петер Хауптман. Петр Могила (1596 — 1646), Ідея партикулярної унії (Берестейська Унія 1596) та православної універсальної унії (митр. Петро Могила) в Київській Церкві, [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [],  О началѣ г. Холма и Холмской епархіи.— (Къ истоРріи ІІочаевской Лавры) (продолженіе), Ричко В. Ю. Почаївська лавра: її історична роль та етнічна ідентифікація у сучасному українському суспільстві. – Кваліфікаційна наукова, Дубилко І. Почаївський Манастир в Історії Нашого Народу., Apce~l WYMOBC~KIZ$~ llOKJllH, [], [], [], [], К. Харлампович. Острожская православная школа, историко-критический очерк. Киевская старина, 1897. Т. 57. — № 5., К. Харлампович. Острожская православная школа, историко-критический очерк. , Харлампович К.В. Западнорусскія православныя школы XVI и начала XVII века, [],Старец Иоанн Вишенский: афонский подвижник и православный писательполемист.  Материалы к  жизнеописанию  

[], [], [], Тесленко І. А. Клієнтела князя Василя-Костянтина Острозького // Острозька академія: історія та (=full + http://ekmair.ukma.edu.ua/discover), Тимошенко Л. Князь В.-К. Острозький і укладення Берестейської унії //Наукові записки. Історичні науки / Національний університет „Острозька академія”. – Вип. 13: Матеріали міжнародної наукової конференції „Князь Василь-Костянтин Острозький в історії України та Європи” 15-17 жовтня 2008 року. – Острог, 2008. – С. 105-127., Тимошенко Л. Виняткова роль князя В.-К. Острозького в православній церкві (формування уявлень, східна еклезіальна ідентичність та магнатська протекція в умовах річпосполитського права патронату) // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. ХІІІ. Дрогобич, 2009. С. 53-77. (Тимошенко Л. Виняткова роль князя В.-К. Острозького в православній церкві (формування уявлень, східна еклезіальна ідентичність та магнатська протекція в умовах річпосполитського права патронату) // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. ХІІІ. Дрогобич, 2009. С. 53-77.), Kempa T. Animatorzy współpracy protestancko-prawosławnej w okresie kontrreformacji , Тимошенко Л.В. Руська релігійна культура Вільна. Осередки. Література та книжність (XVІ – перша третина XVII ст.). –, Колиба М. М. Свобода віросповідання : філософсько-правовий вимір. – Кваліфікаційна наукова праця, [Kempa T. Konstanty Wasyl Ostrogski (ок. 1504–1525–1608) wojewoda kijowski i marszalek ziemi Wolyńskiej. Toruń, 1997. S. 12] (+ укр. переклад), Tomasz Kempa. Akademia Ostrogska i jej fundator - wojewoda kijowski Konstanty Wasyl Ostrogski. , Бондарчук В. О. Гедеон Балабан і Михайло Рогоза як об’єкти боротьби В.-К. Острозького проти Берестейської унії // Острозький краєзнавчий збірник :, Поліщук В. "Підставний" луцький староста у майнових спорах кн. Костянтина Острозького з кн. Оленою Жеславською: від процедури обсилання до скарги з судових книг, [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [] , * [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [] , [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], [], []

Інтегрована тематична чернетка [планованого внеску до W.]Редагувати