Отто фон Гірке — німецький історик права, цивіліст та державознавець[8]. Професор низки німецьких університетів, зокрема Берлінського. Академік Баварської академії наук; іноземний член-кореспондент Національнї академії деї Лінчеї, Російської (1912)[9] та Британської (1913) академій наук. Лідер групи так званих германістів у німецькій історичній школі права.

Отто фон Гірке
нім. Otto von Gierke
Ім'я при народженні нім. Otto Friedrich Gierke
Народився 11 січня 1841(1841-01-11)[2][3][…]
Штеттін, Королівство Пруссія, Німецький союз[5]
Помер 10 жовтня 1921(1921-10-10)[1][2][…] (80 років)
Берлін, Німецька імперія[1]
Поховання Kaiser Wilhelm Memorial Cemeteryd
Країна  Королівство Пруссія
 Німецька імперія
Діяльність правник, філософ, викладач університету, історик
Галузь юриспруденція і історія держави права
Alma mater Університет Фрідріха-Вільгельма[d] і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Науковий ступінь докторський ступінь
Знання мов німецька[6][7]
Заклад Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, Вроцлавський університет і HU Berlin
Членство Петербурзька академія наук, Національна академія дей-Лінчей, Російська академія наук, Burschenschaft Allemannia zu Heidelbergd і Баварська академія наук
Батько Julius Gierked
Діти Anna von Gierked, Edgar von Gierked, Julius von Gierked і Hildegard von Gierked
Автограф
Нагороди
Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки

Вчений зі світовим ім'ям. Цивілістичні погляди Гірке суттєво вплинули на зміст Німецького цивільного уложення.

Життєпис ред.

Праці ред.

Примітки ред.

  1. а б в Гирке Отто фон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б в Encyclopædia Britannica
  3. а б в SNAC — 2010.
  4. Енциклопедія Брокгауз
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #118539205 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. CONOR.Sl
  8. Большая Советская Энциклопедия. Т. 17. Гимназия — Горовицы / Глав. ред. О.Ю. Шмидт. – М.: Сов. энцикл., 1930. – 812 с. — Стлб. 93.
  9. Мелуа А.И. Академия наук. Биографии. 1724—2019. Том 5. Гафуров — Грессгофф. Биографическая энциклопедия. СПб.: Гуманистика, 2019. — 640 с. — C. 254 — 256.

Див. також ред.

Посилання ред.

Додаткові посилання ред.