Користувач:Exroader/Судебник Сірий гусак

Фонтан «Австрія» нім. Austriabrunnen
Країна	Австрія
Початок будівництва	1844
Побудовано	1846

Фонтан «Австрія» (нім. Austriabrunnen) — фонтан у Відні на площі Фрайунг. Відкритий 18 жовтня 1846 року. Історична пам'ятка та об'єкт культурного туризму. Є одним з близько 700 фонтанів Відня, та одним із 45 міських фонтанів на яких встановлені скульптури.

Судебник Сірий гусак (також Закони сірого гусака, Грагас, ісл. Grágás — від Grágás, grau-Gans, сірий гусак) — збірник давньоісландських законів (звичаєвого права), що датується X — XIII століттями.

Ґамбрінус (лат. Gambrinus) — легендарний король, покровитель пивоварів.

• Gambrinus // Ottův slovník naučný
• The Oxford Companion to Beer. — Oxford: Oxford University Press, 2011. - P. 383 - 384.
• Авентин, Йоганн / ВУЕ

Ще

Трішки архітектури Відня:

• Канцелярія (будівля уряду, Австрія)
• Палац Ангерера

https://www.hotelregina.at/en/hotels-vienna/hotel-regina-vienna?_ga=2.197548907.5712283.1582136995-298266080.1582136995

https://www.flickr.com/photos/russianchild/33862877473/in/photostream/ (https://www.flickr.com/photos/russianchild/33862875993/in/photostream/)

http://www.planet-vienna.com/spots/Palais/angerer/angerer.htm

StoR 16 +, Nimetskoyu https://www.bezirksmuseum.at/de/bezirksmuseum_9/publikationen/museumszeitschrift/201_9_wege_im_9___2/contentfiles/641/Bezirke/Bezirk-09/201_-_Wolf_2.pdf

https://www.geschichtewiki.wien.gv.at/Angererpalais

https://www.histouring.com/en/historical-places/palais-angerer/

https://www.kremslehnerhotels.at/en/chronicle

• Палац правосуддя (Відень)

https://secretvienna.org/the-story-of-lady-justitia/

https://www.archinform.net/projekte/25551.htm

https://www.ogh.gv.at/en/the-palace-of-justice/construction/

https://www.flickr.com/photos/123406046@N03/13945166626

https://books.google.com.ua/books?id=eM5SDwAAQBAJ&pg=PA129&lpg=PA129&dq=built,+from+1888+to+1895.+The+architecture+combines+late+Italian+Renaissance+and+French+Barock.&source=bl&ots=Gh4CfaAQYr&sig=ACfU3U3IXvmgaKXe8oVU9b97SLCTRKbdyA&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwjbw8bindnnAhUSxosKHTr1C40Q6AEwE3oECAwQAQ#v=onepage&q=built%2C%20from%201888%20to%201895.%20The%20architecture%20combines%20late%20Italian%20Renaissance%20and%20French%20Barock.&f=false (Sensing the Nation's Law)

https://www.justiz.gv.at/lg-fuer-zivilrechtssachen-wien/landesgericht-fuer-zivilrechtssachen-wien~300.de.html (+ * Земельний суд Відня у цивільних справах) + S. 42 - Justizpalast (Pravosudna palača) + Hansena osmišljene zgrade Parlamenta

• Фолькстеатр (Відень) (Volkstheater Deutsches // aeiou Encyclopedia (AEIOU * Encyclopedia of Austria) (://en.wikipedia.org/wiki/AEIOU), Volkstheater // www.volkstheater.at (+ https://www.theatre-architecture.eu/de/db/?theatreId=1059&detail=history), Volkstheater. 7. Bezirk, Neustiftgasse 1 // Planet-Vienna, planet-vienna.com, Das Deutsche Volkstheater in Wien //de.wikisource.org, [], [], []||| Ferdinand Fellner (1847-1916) // Planet-Vienna, planet-vienna.com, Category:Museumstraße, Vienna // commons.wikimedia.org/wiki/Category:Museumstraße,_Vienna (https://commons.wikimedia.org/wiki/File:13-05-24-wien-RalfR-052.jpg = File:13-05-24-wien-RalfR-052.jpg), Category:Monuments historiques in France (opera houses), Category:Buildings in Strasbourg, Театры, спроектированные Г. Гельмером и Ф. Фельнером)

не-Відень

• Пам'ятник Василу Левському (Карлово)
• Соціалістична геральдика
• Отель-Дьє (Ліон)
• Монумент Республіки (Париж) (Environment of Memory: Paris and Post-Commune Angst // Nineteenth-Century Art Worldwide &&&+ 9.3 Léopold Morice, Monument to the Republic, 1883, bronze, 13 m. high, Place de la République, Paris, ... ЩЕ: The square’s name honours the newly proclaimed Third Republic (1871-1940). In its centre stands the monumental bronze statue of Marianne (9.5 metre high) sculpted by brothers Léopold and Charles Morice and installed on the 14th July 1883. Marianne is depicted holding an olive branch in her right hand and the Human’s Right tablet on her left. ++ && Monument to the Republic // Megaconstrucciones.net English Version!!! ++Secondly, it is the location of the bronze statue to the Republic sculpted by Leopold Morice and inaugurated by the City of Paris on 14 July 1883. As the newspaper l'Aurore rather dismissively summed up: "Apart from a few more or less violent social demonstrations, there is only one brilliant moment worthy of note in the history of the square: namely, the inauguration of the famous statue." (2) AND NB!: підкатегорії - Category:General views of the Monument à la République + Category:Statue of Liberty (Monument to the Republic) + File:A la Gloire de la République Française.jpg + AnD: Labor in the Cauldron of Progress: Jules Dalou, The Inconstant Worker, and Paris's Memorial Landscape). ||||| And 2. Category:Statue à la Gloire de la République (Lyon) = Еміль Пейно (скульптор).
• Волтер Вінгфілд (Уолтер Клоптон Вингфилд)
• Герман Бол(л)е (австрійський та хорватський архітектор, проектант будівлі (палацу) музею мистецтв і ремесел у Загребі (1888, //commons.wikimedia.org/wiki/Category:Arts_and_Crafts_Museum_in_Zagreb) - про нього, historicist architect and restorer Herman Bollé (Cologne, 1845 – Zagreb, 1926): Anniversary of the birth of Hermann Bollé Herman Bollé – graditelj hrvatske metropole + https://www.academia.edu/4173989/Architect_Herman_Boll%C3%A9_and_German_Neo-Renaissance_in_Croatian_Architecture_in_the_Late_19th_Century_full_text_in_English_Zeitschrift_fur_Kunstgeschichte_76_3_2013_385-408 + Herman Bollé - Builder of Croatian Capital) (НЕ ПРО НЬОГО: File:Petar Preradović kip Zagreb.jpg , ЩЕ _ ://hr.wikipedia.org/wiki/Trg_Petra_Preradovića_(Zagreb) (://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Petar_Preradović_Square) + Palača Prve hrvatske štedionice, ravno palača Farkaš = ://hr.wikipedia.org/wiki/Palača_Prve_hrvatske_štedionice)
• Лідія Філд Еммет (про неї: Lydia Field Emmet Info Sheet (1),Lydia Field Emmet biography,William Merritt Chase (American, 1849-1916). Lydia Field Emmet, 1892. // Brooklyn Museum, archive.org, Lydia Field Emmet (1866 – 1952))
• Історія Варшавської політехніки
• Варшавський політехнічний інститут імператора Миколи II
• Головний корпус Варшавської політехніки (Gmach Główny, który mówi. Architecture parlante w 100-lecie Odnowienia Tradycji PW // Biuletyn Politechniki Warszawskiej,Gmach Główny Politechniki Warszawskiej, Warszawa // zabytek.pl, Gmach Główny Politechniki Warszawskiej | Sekrety Warszawy, Gmach Główny Politechniki Warszawskiej // polacyzwyboru.pl, Architektura. Gmach PW – początki, Stare detale, nowe oblicze. Gmach Główny Politechniki Warszawskiej. Opracowanie: Izabela Koptoń-Ryniec, prof. dr hab. inż. Henryk Zobel. Historia Wydziału Inżynierii Lądowej PW)
• Фердо Квікерез (https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_painters_from_Croatia)
• Рудольф Вальдець (Valdec, Rudolf, hrvatski kipar // Hrvatska enciklopedija, Valdec, Rudolf - Digitalne zbirke Nacionalne i sveučilišne u Zagrebu, Valdec, Rudolf | Proleksis enciklopedija)
• Йосип Ванцаш - хорватський архітектор (Vancaš, Josip | Hrvatska enciklopedija, Vancaš, Josip | Proleksis enciklopedija,Vancaš plemeniti Požeški, Josip (1859–1932) | Slovenska biografija, []) + Јелена Божић. Архитект Јосип Ванцаш. Монографија. 2006. 272 c. ISBN 99938-0-951-9 = Jelena Božić. Arhitekt Josip Vancaš: značaj i doprinos arhitekturi Sarajeva, Istočno Sarajevo, Zavod za udžbenike i nastavna sredstva, 2006. ++ Borislav Puljić. Josip pl. Vancaš i hrvatski arhitekti u BiH od 1860. do 1918. godine // e-Zbonik: Broj 13, lipanj 2017., godište 7. - p. 40-46. + TE SAME ,, The Building of the BiH Presidency)
• Векослав Бастл (Bastl, Vjekoslav | Hrvatska enciklopedija)
• Пам'ятник Миколаю Копернику (Торунь) (Zbigniew Cywiński. 150 lat pomnika Mikołaja Kopernika w Toruniu // Pismo PG (Politechniki Gdańskiej). — Numer 7 (październik) 2003. — Ss. 40-42. (те саме, + повний випуск), The best known monuments of Nicolaus Copernicus in Poland and all around the world // polsca.pan.pl, Maciej Orzeszko. 25 października 1853 r. – odsłonięcie pomnika Mikołaja Kopernika w Toruniu // blogpublika.com)
• Пам'ятник Петру І (Петрозаводськ) (Данков Михаил, Павков Сергей. Ограда для императора // Карелия: Республиканская общественно-политическая газета. — Петрозаводск: Издательский дом «Карелия», 12 июня 2002. — № 58 (905)., oткрытие монумента Петру I (29 июня 1873 г.), Из истории создания памятника Петру I в Петрозаводске. , В городе Петрозаводске установлен памятник Петру I , Памятник Петру I в Петрозаводске | Свод петровских памятников - Институт Петра Великого, Памятник Петру I в Петрозаводске , Памятник Петру I – Галерея Промышленной Истории , STR. 162 : Памятник Петру I был открыт 29 июня 1873 года., Как складывалась судьба петрозаводского памятника Петру Великому. Часть первая // karel.mk.ru, Памятник Петру I // Государственное казенное учреждение Республики Карелия «Республиканский центр по государственной охране объектов культурного наследия», Как складывалась судьба петрозаводского памятника Петру Великому. Часть вторая // karel.mk.ru, Памятник Петру I // openkarelia.org, Памятник Петру I в Петрозаводске // Карелия. Отдых в Карелии|Карельский туристский портал, []||| Юрий Карма. Петрозаводск трех веков. Становление структуры города на фоне его планирования. - C. 20: вновь установлен в сквере (1978, архитектор В. В. Бугашев) старый памятник основателю города Петру I (скульптор И. Н. Шредер, архитектор И. А. Монигетти., Памятник Петру I в Петрозаводске // nogardia.ru, Памятник Петру I в городе Петрозаводске (к 145-летию со дня торжественного открытия) // Национальная библиотека Республики Карелия, - C. 43: Антощенко А.В., Волохова В.В. Памятники как исторический источник: учебное пособие. Петрозаводск: Изд–во ПетрГУ, 2010. – 160 с. ,Памятник Петру I // Петрозаводский информационно-туристский центр , - C. 21: Монигетти Ипполит Антонович 1819-1878, [] ,[], [], [];; Памятник "Тысячелетие России" в Новгороде.)
• Цар-тесля (Петру I («Царь–плотник»), памятник // Энциклопедия Санкт-Петербурга, [], [], [])
• (Памятник Петру I в Кронштадте | Свод петровских памятников - Институт Петра Великого, Памятник Петру I в Кронштадте, [1])
• Пам'ятник Пржевальському (Санкт-Петербург) (СТОР. 141: Памятник Н.М. Пржевальскому в Александровском саду (напротив главного фасада Адмиралтейства) в Санкт-Петербурге, Памятник Пржевальскому в Александровском саду, СТОР. 31: Благодарные жители республики поставили на высоком берегу Иссык-Куля памятник великому путешественнику,Пржевальскому Н. М., памятник - Энциклопедия Санкт-Петербурга, Памятник Пржевальскому - или Сталин с верблюдом, сТОР. 40: Ближе к Исаакиевскому собору на гранитной скале — бюст путешественника Н. М. Пржевальского с бронзовым верблюдом у подножия скалы (скульптор Бильдерлинг), Булах, Андрей Глебович. Каменное убранство Петербурга: этюды о разном / Андрей Глебович Булах. - Санкт-Петербург: Сударыня, 1999. - 152 с., Пржевальскому Н. М., памятник // Энциклопедия Санкт-Петербурга , [], [],)
• Генріх Кріппель (австрійський скульптор)
• Пахман Семен Вікентійович (Пахман С. В. История кодификации гражданского права. Спб.,1876. Т. 1. , Пахман С. В. История кодификации гражданского права. Спб.,1876. Т. 2. ,Пахман С.В. Обычное гражданское право в России: Юридические очерки. Том I: Собственность, обязательства и средства судебного охранения. / [Сочинение С.В. Пахмана, заслуж. профессора С.-Петербургского университета. – СПб.: В Типографии Второго Отделения Собственной Е. И. В. Канцелярии, 1877. – XVI, 447 с.] , Головко О. М., Греченко В. А. С. В. Пахман як теоретик та історик права // Вісник ХНУВС. 2013. № 2 (61). - С. 6-15. ,Греченко В.А. Професор С.В. Пахман: життя в науці та наука в житті / Харківський історіографічний збірник. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2014. – Вип. 13. – 328 с., Абухін Р. Д. Науково-юридична та педагогічна спадщина С. В. Пахмана: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Абухін Руслан Дмитрович ; Міжнар. гуманітар. ун-т. - Одеса, 2017. - 216 с., [])
• Август Вебер (архітектор, Архитектор Вебер А.Е. - Культурное наследие, [2], August Weber - Architekturzentrum Wien, Weber August 1836-28.8.1903 // Biografický slovník (českých zemí), [], чертежи выполнили архитекторы Август Егорович Вебер (1836 - 1903) и Александр Степанович Каминский (1829 - 1897), они же руководили строительством этого сооружения. ;;; Август Егорович Вебер (29 декабря 1836, Прага – 16 августа 1903, Москва) – русский архитектор. Среди наиболее известных работ – гостиница с рестораном «Славянский базар» (1872 год), Театр зверей «Уголок дедушки Дурова» (1894), цирк на Цветном бульваре (1880), дом Козицкой (впоследствии – Елисеевский магазин, 1874). )
• Авраам ван Кальра (https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Abraham_van_Calraet , )
• Палац Тірадентес ([tiradentes-palace-8362 Дворец Тирадентис в Рио-де-Жанейро - Ayda.ru], Arte, poder e tradição: o Palácio Tiradentes e a construção de um imaginário político e republicano brasileiro., Arte, poder e tradição: o Palácio Tiradentes , Arte, poder e tradição: o Palácio Tiradentes, Tiradentes Palace, seat of the State of Rio de Janeiro Parliament, is na integral part of the social and political history o four State., [] , [], [])
• Девід Вілкі (художник) (New exhibition presents Scottish masterpieces acquired by monarchs over 250 years // Royal Collection Trust, [], [] [])
• Джон Філліп (художник) ((John Phillip, A Spanish Gipsy Mother, 1852 — New exhibition presents Scottish masterpieces acquired by monarchs over 250 years // Royal Collection Trust, [], [] []))
• Палац Фештетичів (доцільно, щоб ст. називалася Палац Фештетичів (Кестхей) ;; Фештетич, Замок-дворец Фештетич ; Дворец Фештетичей в Кестхее, Дворцово-парковый комплекс Фештетичей это главная достопримечательность старинного города Кестхей. ;; , Construction history of the festetics palace of Keszthely 080.2017.66.1.1, Castle tour // Hungarian National Digital Archive • Virtual exhibitions Festetics Palace – The Festetics Family - Palace of Keszthely, Festetics Palace is located in the town of Keszthely, Zala county, Hungary. // European History Through Castles. The Historical Guide. P. 23., ++++ Будько Є. Угорщина. Застиглий у камені бал / Є. Будько // Міжнародний туризм. − 2005. − № 1. − С. 86−89. (Рубрики: Архітектура--Палаци

  Культура--Історія
  Угорщина--м. Кестхей

Кл.слова (ненормовані): Палац Фештетичів -- ІСТОРІЯ -- Династія Фештетичів -- Кафедральний костел Анотація: Розповідається про м. Кестхей, що на Угорщині, його історію. Доля міста переплітається з життям одного із найбагатших шляхетських родів Угорщини - графів-князів Фештетичів. Вони мешкали у Кестхеї з 1730-х років. Династія була шляхетна не лише дворянськими титулами, а й вчинками та способом життя. Уся їхня діяльність була пронизана патріотизмом і бажанням прислужитися рідному краєві та культурному розвиткові земляків.) [] чеськ. Zámek v Litomyšli ))

• Жан Жак Прадьє (франц. скульптор)
• Матильда Бонапарт (Category:Interior of Château de Compiègne)
• гемеродроми (Lanski, Alison. Emissaries in the narrative of Herodotus. (2013), [] гемеродром (гінець-бігун, скороход))
• Ратуша Лісабона (Câmara Municipal de Lisboa - Monumentos // Sistema de Informação para o Património Arquitetónico (SIPA) - http://www.monumentos.gov.pt/Site/APP_PagesUser/SIPA.aspx?id=20701, [] [] , 1 Domingos Parente da Silva iniciou o seu percurso como Pintor e Desenhador, tendo executado trabalhos em áreas distintas: ao serviço da Sé de Lisboa, onde executou algumas figuras no tecto da mesma, e trabalhos técnicos; para a Companhia Real dos Caminhos de Ferro, nas obras da Estação de Santa Apolónia. Em 1866 foi nomeado Arquitecto da Câmara Municipal de Lisboa tendo elaborado projectos como os Paços do Concelho (1865-1880), e outros mais ligados ao Urbanismo, como a rua de ligação do Largo das Cortes ao Aterro (1870), a rua marginal entre a Estação dos Caminhos de Ferro de Norte e Leste e o Cais de Santarém (1867), entre outras. No ano de 1885 o seu nome consta do quadro de efectivos do Ministério das Obras Públicas, tendo colaborado nas obras de restauro do Palácios da Ajuda e Necessidades, nas obras do Tribunal de Contas, do Farol do Cabo da Roca, do Hospital dos Alienados, dos pórticos do Cemitério dos Prazeres, do Mercado Geral de Gados, e ainda no restauro da Igreja dos Jerónimos e do Anexo da Casa Pia (para onde executara anteriormente, as camaratas e refeitório). Ver Maria Helena Barata-MOURA, obra cit., pp. 85 a 86. -- https://pt.wikipedia.org/wiki/Domingos_Parente_da_Silva) (The Lisbon City Hall, built between 1867 and 1880, based on plans by municipal architect Domingos Parente da Silva (1836-1901), later revised by Ressano Garcia (1847-1911) who devised the classical pediment with sculptures by Célestin Anatole Calmels (1822-1906) a French sculptor who was active for many years in Portugal. ++ The neoclassical palace of Lisbon's Town Hall ++ Stor. 3: The neoclassical palace of Lisbon's City Hall looks out to a square paved with the city's trademark cobbled designs. ) + Туди ж::: * Арка вулиці Аугушта (Арка улицы Аугушта (Arco da rua Augusta) по имени начинающейся за ней улицы. Rua Augusta — триумфальная арка в португальском Лиссабоне, построенная в 1875 году. + Він створив для неї одну зі скульптур https://fr.wikipedia.org/wiki/C%C3%A9lestin-Anatole_Calmels;;;; The Triumphal Arch of Praça do Comércio | getLISBON, sTOR. 2: Built in 1873 as a stone, triumphal arch-like and historical building to commemorate the city's reconstruction after the 1755 earthquake. It has six columns (some 11 m high) and is adorned with statues of various historical figures.)
• Paços do Concelho de Angra do Heroísmo (Lista das câmaras municipais em Portugal , +Парламенти на държавите в ЕС по депутати)
• Національний театр Коста-Рики (Mercato culturale: El nacimiento de la ornamentación de un Coliseo)
  • https://en.wikipedia.org/wiki/Category:Monuments_and_memorials_to_Christopher_Columbus = Category:Monuments and memorials to Christopher Columbus en.wikipedia.org
  • https://en.wikipedia.org/wiki/Category:Statues_of_Christopher_Columbus = Category:Statues of Christopher Columbus
• Ширинський-Шихматов Платон Олександрович (Портреты министра народного просвещения кн. П.А.Ширинского-Шихматова в собрании СПбФ АРАН)
• Еміль Пейно (скульптор)

Historical Dictionary of Austria, 2nd Ed

Usuário:DarwIn/Bibliotecas

https://en.wikipedia.org/wiki/Category:Statues of Simón Bolívar + https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Statues of Simón Bolívar

[]

[]

[]

Довідково: 1. Олешкевич Юзеф (1777—1830) — историк, живописец, академик живописи, друг А. Мицеквича I: 458, 459, II: 366. ..... (Oleszkiewicz см. Олешкевич Ю.)

2. 585 Олешкевич Юзеф (1777–1830) — польский и белорусский живописец, с 1810 года жил в С.-Петербурге. 258 Олешкевич Юзеф (1777–1830) – польский живописец, глава масонской ложи Белого Орла, был дружен с А. Мицкевичем. (Иосиф Иванович Алешкевич (1777 – 1830 гг.) ++ https://subscribe.ru/group/mir-iskusstva-tvorchestva-i-krasotyi/9955056/) +++

+ 4. репродукция картины «Портрет Михаила Илларионовича Кутузова (Голенищева-Кутузова-Смоленского)», холст, масло, 1810е годы, автор Олешкевич Иосиф (Юзеф) Иванович. (1777-1830). Эрмитажное собрание, получена из Музея этнографии народов СССР.

+ Бендюк, М. Родина митців Олешкевичів та Волинь / М. Бендюк, О. Августюк. - С .310-313. - Л-ра в кінці ст.

Кл.слова (ненормовані): історична Волинь Анотація: Юзеф Олешкевич (1777-1830) - польський художник, народився в містечку Радошківцях Мінської губернії, деякий час жив на Волині. Мав сина - скульптора Генріха Олешкевича, який є автором <пам'ятника О. Пушкіну в Житомирі> та скульптур на кладовищах Житомира та Рівного.

+ Ще: 37. Олешкевич, Иосиф Иванович. 1777-1830.

Исторический живописец и портретист. Художник Польского происхождения. Родился в Вильне, там же занимался в художественной школе при университете у известного педагога Ф. Смуглевича. Свое художественное образование продолжил сначала в Дрездене, а затем в Париже, у Вартелеми и знаменитого Л. Давида. В 1810 г. приехал в Россию. В 1812 г. Академией Художеств дано звание академика за картину «Благодетельное призрение и попечение Ея Величества Государыни императрицы Марии Федоровны о бедных». Принимал заметное участие в общественной жизни русской столицы, входя в круг литературно-художественной элиты, среди его друзей были А.С. Пушкин, П.А. Вяземский, А. Мицкевич. С 1822 – возглавил масонскую ложу Белого Орла, занимался историческими изысканиями. Живя в Петербурге, исполнял образы для церкви святого Станислава. Но главным родом его деятельности был портрет26. (https://www.rostmuseum.ru/upload/iblock/52e/52e9c60edb8867fbeba97f0ba45f6c24.pdf)

+ Ще - РБС/ВТ/Олешкевич, Иосиф Иванович (https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%A0%D0%91%D0%A1/%D0%92%D0%A2/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87,_%D0%98%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%84_%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 , https://ru.wikisource.org/wiki/РБС/ВТ/Олешкевич,_Иосиф_Иванович)

До ст. Люблінська унія

• ЭСБЕ/Литовско-русское государство ([3]) (При Сигизмунде-Августе завершился люблинской унией 1569 г. процесс ...)
• Сініцький А. Ц. Вплив Люблінської унії 1569 р. на інкорпорацію політичною системою Польщі української князівсько–шляхетської еліти (історіографічні підходи) // Гілея: науковий вісник
• Люблінская унія 1569 - Вялікае Княства Літоўскае = www.vkl.by › documents
• Снапковский В. Е. История внешней политики Беларуси : пособие / В. Е. Снапковский. – Минск : БГУ, 2013. – 495 с. ISBN 978-985-518-854-5.
• Unia Lubelska - Unia Europejska / pod red. Iwony Hofman.
• !!! Люблінська унія 1569 року. Правові акти (Електронне видання)
• UNION OF LUBLIN 1st July 1569 Warsaw 2018
• Trochę historii… czyli rola założyciela Sobkowa. – Stanisława Sobka w zawarciu Unii Lubelskiej. // Głos Sobkowa październik 2019 - Gmina Sobków
• Schmitt, Henryk (1817-1883). Unja Litwy z Koroną dokonana na sejmie lubelskim 1568-1569: szkic dziejowy
• UNIA LUBELSKA (1569). Zestawienie bibliograficzne w wyborze
• Rzeczpospolita Obojga Narodów jako obszar gospodarczy: 450 rocznica Unii Lubelskiej
• Kronika Sejmowa. Marzec 2019.Miesięcznik | nr 78 (897) (Uchwała Sejmu RP z dnia 20 lipca 2018 r. w sprawie ustanowienia roku 2019 Rokiem Unii Lubelskiej)
• Kutrzeba Stanisław. Historja ustroju Polski w zarysie. Tom 2: Litwa. ([Julian Krzyżanowski, M. Z. Jedlicki. Zmarli członkowie: Ś. p. Stanisław Kutrzeba /nekrolog) // Rocznik Towarzystwa Naukowego Warszawskiego. - Rok XXXIX. - 1946. s. 118–131.] = те саме + Biliński Piotr. Stanisław Kutrzeba (1876-1946). Biografia naukowa i polityczna. - Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2011. - 236s. Seria: Varia Culturalia.) (Миллер И. С. Кутшеба (Kutrzeba), Станислав // Советская историческая энциклопедия. В 16 томах. — М.: Советская энциклопедия. 1973—1982. Том 8: Кошала - Мальта. – 1965. – 990 стб. - https://gufo.me/dict/history_encyclopedia/%D0%9A%D0%A3%D0%A2%D0%A8%D0%95%D0%91%D0%90 + abo: https://sklaviny.ru/biograf/bio_k/kutrzebas.php)