Олександр Володимирович Захарченко
Александр Владимирович Захарченко
Олександр Володимирович Захарченко
Олександр Володимирович Захарченко
Прапор
Прапор
1-й Голова ДНР
Прапор
Прапор
з 4 листопада 2014
Прем'єр-міністр: він сам
Попередник: посада заснована
Губарєв Павло Юрійович, як Народний губернатор ДНР
Прапор
Прапор
2-й Голова Ради міністрів ДНР
Прапор
Прапор
з 7 серпня 2014
Президент: Губарєв Павло Юрійович
Попередник: Бородай Олександр Юрійович
 
Ім'я при народженні: Олександр Володимирович Захарченко
Народження: 26 червня 1976(19760626)
Донецьк, Українська РСР, СРСР
Країна: СРСР СРСР
Україна Україна
ДНР
Релігія: православ'я
Освіта: 1) Донецький технікум промислової автоматики
2) Донецький юридичний інститут МВС України
Партія: Донецька республіка
 
Військова служба
Роки служби: 2014–понині
Приналежність: Донецька народна республіка
Рід військ: Народне ополчення Донбасу
Звання: генерал-майор ДНР та ЛНР
Командував: 5-та ОМсБ «Оплот»
Битви: Війна на сході України
Автограф:
Нагороди:
«Воєнний хрест» (УНР)
«Воєнний хрест» (УНР)

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Олександр Володимирович Захарченко (рос. Александр Владимирович Захарченко; нар. 26 червня 1976(19760626)[1], Донецьк, Українська РСР, СРСР) — український сепаратист[2], політичний та військовий діяч т. зв. «Донецької народної республіки». «Голова республіки» (з 4 листопада 2014)[3][4], голова Ради міністрів (з 7 серпня 2014)[5][6] та головнокомандувач збройними формуваннями ДНР[7].

Біографія

ред.

Народився 26 червня 1976(19760626) у місті Донецьк, Донецька область, Українська РСР, СРСР (нині Україна). З відзнакою закінчив Донецький технікум промислової автоматики[8][9], почав працювати на шахті гірничим електромеханіком[10][11]. За фахом — технік-електромеханік 6-го розряду[12]. Згодом почав займатися нелегальним бізнесом — розробляв т. зв. шахти-копанки[1][13]. Деякий час навчався у Донецькому юридичному інституті МВС України, але його не закінчив[8].




  1. а б Захарченко Александр Владимирович. Миротворець. Процитовано 1 квітня 2017. (рос.)
  2. Simon Tisdall (16 лютого 2015). EU gets tough with Russian military leaders – and Soviet-era 'Sinatra'. The Guardian. Процитовано 1 квітня 2017. (англ.)
  3. Захарченко победил на выборах главы ДНР. Lenta.ru. 3 листопада 2014. Процитовано 1 квітня 2017. (рос.)
  4. Захарченко лидирует на выборах главы ДНР после обработки 100% протоколов. Газета.Ru. 3 листопада 2014. Процитовано 1 квітня 2017. (рос.)
  5. Александр Сазончик (8 серпня 2014). Александр Захарченко утвержден в должности премьера Донецкой Народной Республики. ИТАР-ТАСС. Процитовано 1 квітня 2017. (рос.)
  6. Новим прем´єр-міністром «ДНР» став електромеханік з трьома дітьми. Коментарі. 8 серпня 2014. Процитовано 1 квітня 2017.
  7. Конституція ДНР, стаття 56, пункт 5. Официальный сайт ДНР. Процитовано 1 квітня 2017. (рос.)
  8. а б Биография Александра Захарченко (новый премьер ДНР). NovorosNews. 24 серпня 2014. Процитовано 2 квітня 2017. (рос.)
  9. Бородай ушел в отставку, его место займет Захарченко. Вести.ru. 7 серпня 2014. Процитовано 2 квітня 2017. (рос.)
  10. Захарченко назначен новым премьер-министром ДНР. Сегодня.ru. 7 серпня 2014. Процитовано 2 квітня 2017. (рос.)
  11. Ukraine crisis: Key players in eastern unrest. BBC. 28 серпня 2014. Процитовано 2 квітня 2017. (англ.)
  12. Марина Перевозкина (14 квітня 2014). Если Донбасс поднимется, места всем будет мало. Московский комсомолец. Процитовано 2 квітня 2017. (рос.)
  13. Татьяна Заровная (21 лютого 2015). Штрихи к портрету главаря "ДНР" Захарченко: кого Путин поставил разрушать Донбасс. Обозреватель. Процитовано 2 квітня 2017. (рос.)