Користувач:Buruneng/Зінов'єв-Іконніков Микола Дмитрович
Микола Дмитрович Зинов'єв-Іконніков | |
---|---|
Народився | 1900 Санкт-Петербург, Російська імперія |
Помер | 30 березня 1938 селище Рудник, Воркута, Комі АРСР, СРСР ·розстріляний |
Поховання | селище Рудник, Воркута, Комі АРСР, СРСР |
Громадянство | СРСР |
Діяльність | лікар |
Зинов'єв-Іконніков Микола Дмитрович (1900, Санкт-Петербург, Російська імперія — 30 березня 1938, селище Рудник, Воркута, )- лікар і богослов, активіст українського Червоного хреста, жертва радянських репресій.
Особисто знав патріарха Тихона і поета Максиміліана Волошина, про яких лишив спогади.
Біографія
ред.Батьки були селянського походження. Мати походила з селян Новгородської губернії. Народився у Санкт-Петербурзі. З часом родина переїхала до Києва. У Києві навчався у Київському реальному училищі, де серед його вчителів був Володимир Немінський. У 1917 році закінчив училище, брав участь у революційних подіях. У 1918-1922 роках навчався на природничому відділенні Фізико-математичного факультету Київського університету. У 1921-1922 роках паралельно навчався на медичному факультеті. За сприяння директора відокремленого в той час від університету Київського медичного інституту Леоніда Левицького (також у той час студента 3-го курсу) звільнений від розподілу до Харкова та продовжив медичну освіту.
У 1920-1921 роках навчався на Вищих короткочасних селекційно-насіннєвих курсах, організованих при Сортівничо-насіньовому управлінні Цукротресту. Закінчив курси в числі 60 перших випускників, захистив дипломну роботу на тему «Культура і селекція валеріани лікарської».[1]
Працював лікарем у Шевченківській психіатричній лікарні, також науковим співробітником у структурі Головнауки[ru] при наркоматі просвіти.
Мав наукові публікації, зокрема з питань дослідження лікарських рослин. Вивчав культуру лікарських рослин у Криму, на Кавказі та в Туркестані.[2]
Заарештований у Києві в липні 1929 року. На момент арешту жив у Києві за адресою вулиця Павлівська 3, квартира 7. У жовтні 1929 року, вже після його арешту, в журналі «Глобус» вийшов його нарис, присвячений Кирилівському лісопарку, де описувалися тогочасні народні топоніми.[3]
У засланні до Соловків, потім у Сольвичегодську, надалі в Республіці Комі.[4] У 1933 році перебував в Ухтинському таборі, де в серпні-вересні було створено лазарет на 90 ліжок з 14 медичними працівниками, завідувачем якого призначили Зинов'єва-Іконнікова.[5][6]
Перебував у таборі Ухтпечлаг НКВС СРСР у селищі Мадмас[ru] Усть-Вимського району, Комі АРСР. Заарештований 4 грудня 1937 року, засуджений «трійкою» НКВС до розстрілу за 58-ою статтею, пункт 10 (контрреволюційна агітація) 4 січня 1938 року.[7] Розстріляний 30 березня 1938 року поблизу селища Рудник на околицях Воркути[8][9]
Праці
ред.- Зіновьев-Іконніков. До питання про культуру лікарських рослин у Криму, на Кавказі та в Туркестані. Українські Медичні Вісті, 1927
- Зиновьев-Иконников. Состояние психоневрологических учреждений в некоторых областях Поволжья. Журнал невропатологии и психиатрии имени С.С.Корсакова. №№ 3-4, Москва, 1929 г.
- Зінов’єв-Іконников. Кирилівський гайок // Гло б у с. – К. – 1929. – Жовтень. – No 19. – С. 301, 302.
Також
ред.- Нисон Григорович Юфіт - завгосп Шевченківської лікарні.[10][11]
- Абашев-Константиновський Авраам Львович
- Шмарьян Олександр Соломонович - завідувач 3-м психіатричним відділенням.
- Захаржевський Валер'ян Петрович - лікар-хірург.
- Тихомиров Аркадій Іванович - офіцер РККА[12][13][14]
- Александровська Марія Моїсеївна (1905-1992) - інтерн
Примітки
ред.- ↑ М.В. Присяжнюк. Науково-освітня діяльність вищих короткочасних селекційно-насіннєвих курсів при сортівничо-насіньовому управлінні цукротресту (1920–1922). 2011. ISSN 0582-5075. Селекція і насінництво. 2011. Випуск 100.
- ↑ Українські Мед. Вісті за 1927 // Журнал "Україна", №5 1928 с.141
- ↑ Бабин Яр: Історія і пам’ять / За ред. Владислава Гриневича, Павла-Роберта Маґочія. – К.: Дух і Літера, 2016. – 35 с., з іл. ISBN 978-966-378-463-2
- ↑ Антонина Сошина. Репрессированная наука (ученые в заключении на Соловках). Альманах «Соловецкое море». № 10. 2011 г., с. 136
- ↑ Канев Ф. Г. История медицины и здравоохранения Ухты. Историко-культурный атлас г. Ухты: научно-популярная литература / ред.-сост. И. Д. Воронцова. - Ухта, 2009. - 507 с. : ил.
- ↑ Памятные краеведческие даты 2013 года(рос.)
- ↑ Возвращенные имена: Список жертв политических репрессий, осужденных на территории Республики Коми (Покаяние: Коми республиканский мартиролог жертв массовых политических репрессий. Т. 1-2.- Сыктывкар, 1998—1999)
- ↑ (Т.1. С.832)
- ↑ Некрополь террора и Гулага. Картотека захоронений и памятных мест. Карточка № 11-183. Кладбище заключенных поселка Рудник
- ↑ Юфит Нисон Григорьевич. МЕМОРИАЛ ПАМЯТИ ВОИНОВ-ЕВРЕЕВ, ПОГИБШИХ В ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЕ 1941 -1945 годы
- ↑ https://martyrology.org.ua/record/103040
- ↑ Тинченко Я.Ю. - Голгофа русского офицерства в СССР 1930-1931 годы | Часть II
- ↑ Тихомиров Аркадий Иванович (1891)
- ↑ [1]