Вікіпедія

Користувач:Aleksandrit/S/Михайло Боговитин-Шумбарський

< Користувач:Aleksandrit/S
Це тимчасова версія статті Михайло Боговитин-Шумбарський.
Після внесення змін до тимчасової статті її необхідно об'єднати зі статтею Михайло Боговитин-Шумбарський.


Михайло Боговитин-Шумбарський
Помер 1563(1563)
Підданство Велике князівство Литовське
Місце проживання Шумбар
Титул дворянин
Рід Боговитини
Батько Боговитин Петрович Шумбарський
Мати Зофія Андріївна Лозка
Брати, сестри Павло (Памфіло), Федора, Зофія, Раїна
У шлюбі з Ганна Олехнівна Борзобогата
Діти Михайло (Миколай),
Єва (Ганна)

Михайло Боговитинович Боговитин-Шумбарський (пом. 1563) — землевласник у Кременецькому повіті Волинської землі та у Берестейській землі Великого князівства Литовського, дворянин. Представник роду Боговитинів, син Боговитина Петровича Шумбарського.

Біографія ред.

Ранні роки ред.

Михайло народився в родині Боговитина Петровича Шумбарського (кременецького городничого, войського, мостовничого, а згодом і судді[1]) та Зофії Андріївни Лозки (дочки підляського лісничого, а потім берестейського войського[1]). Мав брата Павла (Памфіла) та сестер Федору, Зофію і Раїну[2]. Уперше Михайло Боговитинович згадується в червні 1543 року у зв'язку з розглядом у містечку Шумбар скарги кременецьких євреїв на його підданих[3].

Маєтки ред.

Маєтки Михайла Боговитина в Кременецькому повіті
 • частина містечка Шумбар
 • село Горбівці
 • село Загайці
 • слобідка Радошівка
 • двірець Варшавка
 • 1⁄2 села Кордишів
 • 1⁄2 села Жолобки

Після смерті батька його маєтки були поділені між Михайлом та Павлом[4]. Однак остаточного поділу брати, очевидно, не провели, оскільки пізніше ним займалося наступне покоління нащадків Боговитина Петровича[5]. У переліку нерухомості Михайла Боговитиновича в Кременецькому повіті в борговому листі 1563 року Степану Боговитину-Шумському, згадуються частина містечка Шумбар, села Горбівці й Загайці, слобідка Радошівка[ком. 1] та двірець без назви[4][5]. 1569 року в його спадщині згадується двірець Варшавка[4][5], а 1575 року — половина сіл Кордишів і Жолобки[5]. Резиденцією Михайла був замок Шумбар, що належав йому наполовину з Павлом[5].

Шлюб ред.

1552 року Михайло Боговитинович видав у селі Красне під Луцьком у домі королівського митника Олехна Борзобогатого-Красенського лист, за яким за отримані за його дочкою Ганною, з якою вступав у шлюб, 400 кіп грошів готівкою та ще стільки різними речами записав їй на третині своєї половини замку й міста Шумбар і третині решти своїх маєтків на Волині й Берестейщині, які держав окремо від брата Павла, віно й привінок на 1600 кіп грошів[3]. Віновий запис Михайла Боговитина-Шумбарського нареченій Ганні Олехнівні Борзобогатянці-Красенській було внесено до луцьких гродських книг[6]. Серед гостей на весіллі були зокрема присутні обидва волинські владики, луцький Феодосій та володимирський Йосиф[7].

За наступним листом, складеним у селі Красне напередодні від'їзду 1557 року з віленським воєводою Миколаєм Радивилом «до земли Ифлянтское» на військову службу, у подяку за вірність та за позику грошей, «ласку и запоможенъе» тестя (на цей час уже луцького ключника, городничого й мостовничого і митника волинської комори), він записав дружині на двох третинах своїх володінь, до яких входили половина замку й міста Шумбар, села Горбівці й Загайці та половина берестейських маєтків, 2000 кіп литовських грошів із передачею цих володінь у її розпорядження[3].

Останні роки ред.

Службову кар'єру Михайло Боговитинович завершив дворянином, з титулом якого фігурує на початку 1563 року в акті волочної поміри волості Кременецького замку[3]. Остання прижиттєва згадка про нього датується травнем 1563 роком, а в жовтні того ж року в маєтку вже господарювала його вдова Ганна Олехнівна[8][3].

Сім'я ред.

Докладніше: Боговитини
 
Карта родових маєтків Боговитинів на Волині[9][10]
  • Батько: Боговитин Петрович Шумбарський, кременецький городничий, войський, мостовничий, а згодом і суддя[1][11].
  • Матір: Зофія Андріївна Лозка, дочка підляського лісничого, а потім берестейського войського[1])[2]. Після смерті першого чоловіка вийшла заміж за князя Василя Михайловича Санґушка-Ковельського[2].
  • Брати і сестри:
    • Павло (Памфіло)
    • Федора Боговитинівна, вийшла заміж за володимирського повітника Яна Богдановича Загорівського[2].
    • Зофія Боговитинівна, вийшла заміж за луцького повітника Петра Михайловича Семашка[3].
    • Раїна Боговитинівна, вийшла заміж за Юрія Матейовича Юндила, вихідця з литовського шляхетського роду[3].
  • Дружина: Ганна Олехнівна Борзобогата, дочка Олехна Борзобогатого-Красенського, королівського митника з села Красне під Луцьком[3].
  • Дочка: Єва (Ганна) Михайлівна, вийшла заміж за шляхтича Бартоша Лаща, а після його смерті за шляхтича Станіслава Тимінського[8][5].

Родовід ред.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Боговитин
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Петро Боговитинович
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Боговитин Петрович Шумбарський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Євдокія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Михайло Боговитин-Шумбарський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Зофія Андріївна Лозка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки ред.

Коментарі
  1. ↑ Приблизно за рік до появи цього акту, у квітні 1562 року, поселення Радошівка згадується як село, що тільки-но почало осідати[4].
Примітки
  1. ↑ а б в г Собчук, 2004, с. 523.
  2. ↑ а б в г Собчук, 2014, с. 245.
  3. ↑ а б в г д е ж и Собчук, 2014, с. 246.
  4. ↑ а б в г Собчук, 2004, с. 528.
  5. ↑ а б в г д е Собчук, 2014, с. 247.
  6. ↑ Ворончук, 2014, с. 43.
  7. ↑ Левицький, 1994, с. 220.
  8. ↑ а б Собчук, 2004, с. 524.
  9. ↑ Собчук, 2004, с. 518.
  10. ↑ Собчук, 2014, с. 242.
  11. ↑ Собчук, 2014, с. 243-244.
  12. ↑ Собчук, 2004, с. 525.
  13. ↑ Собчук, 2014, с. 249.

Джерела ред.

  • Левицький О. І. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі: друга половина XV — перша половина XVI ст / Упоряд. і передм. О. В. Русиної. — Київ : Україна, 1994. — 352 с. — ISBN 5-319-01070-2.
  • Собчук В. Д. Боговитиновичі: генеалогія і маєтки // До джерел : Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя / Ред. кол.: І. Гирич, Я. Грицак, М. Крикун, Л. Рудницький, Н. Яковенко. — Київ–Львів, 2004. — Т. 1. — 854 с. — ISBN 966-02-32-33-0.
  • Собчук В. Д. Від коріння до крони : Дослідження з історії князівських і шляхетських родів Волині XV — першої половини XVII ст. — Кременець : Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник, 2014. — 508 с. — ISBN 978-617-515-132-7.
  • Ворончук І. О. Населення Волині в XVI — першій половині XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники: Монографія / І. О. Ворончук. — Київ, 2012. — 712 с. — ISBN 978-966-02-6249-2.

Категорія:Боговитини

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Aleksandrit/S/Михайло_Боговитин-Шумбарський&oldid=40015960