Відкрити головне меню
Корончевський Омелян Несторович
Корончевський Омелян Несторович
Koronchevskiy.jpg
Псевдо Василь Королик
Народився 30 серпня 1903(1903-08-30)
Тростянець, Яворівщина
Помер 11 липня 1984(1984-07-11) (80 років)
Шкло, Яворівщина
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність письменник, поет, педагог, громадський діяч, краєзнавець, видавець
Alma mater Львівський національний університет ім. Івана Франка, Український таємний університет
Мова творів українська
Жанр вірш, новела, п’єса, оповідання

Зміст

Корончевський Омелян НесторовичРедагувати

Корончевський Омелян Несторович (*30.08.1903 р., с. Тростянець, Яворівщина − † 11.07.1984 р., смт Шкло, Яворівщина) — педагог, краєзнавець, письменник, громадський діяч.

Молоді рокиРедагувати

У 1913 році закінчив народну школу у Яворові. Навчався у гімназії, де видавав шкільну газету і вміщував у ній свої вірші та оповідання під псевдонімом Василь Королик. З 11 років співав у хорах, любив музику, згодом сам компонував пісні на свої слова. Під час національно-визвольних змагань був членом Яворівської студентської чоти. Вступив в Український таємний університет у Львові, де відвідував секцію преси та пропаганди. у 1925 році вступив на теологію у Перемишль, але через запровадження целібату єпископом Йосафатом Коциловським в знак протесту залишив науку і став студентом Львівського університету. Тут студіював історію, філософію, педагогіку, адміністративне право, українську і німецьку мови. Вільно володів шістьма мовами. У студентські роки заснував і був першим головою студентського драматичного гуртка. Був членом УВО. У 1929 році закінчив університет.

Викладацька діяльністьРедагувати

Після закінчення Університету отримав роботу в м. Яворові. Працював на посаді вчителя української мови в державній гімназії, в якій працював два роки і був звільнений під час пацифікації польською владою. До 1937 року був безробітним і займався виключно літературною діяльністю. До другої світової війни вчителював у школах Львова, Перемишля, Яворова. У 1940-1941 рр. був директором НСШ у с. Брухналь на Яворівщині. Під час німецької окупації працював вчителем німецької мови у Чортківській гімназії , а потім — директором семінаричної школи у с. Селиськах. Після війни переїхав з сім'єю до Яворова, де був шкільним інспектором, а згодом вчителем німецької мови у місцевих школах. Одночасно працював у вечірній школі.У 1952 році переїхав у Шкло, де у місцевій школі працював завучем, а потім вчителем німецької мови та історії. У 1963 році вийшов на пенсію.

Громадська діяльністьРедагувати

У 1945 прці став директором відновленого історико-етнографічного музею "Яворівщина". Після другої світової війни місцеві активісти на чолі з Корончевським планувалои відродити Яворівський музей у народному стилі. Його прикрашали експонати релігійного спрямування: старовинні церковні кнгиги, ікони, антикварні меблі, одяг. Але усі ці ідеї були тодішньої владою успішно припинені, і музей отримав спрямування радянської пропаганди. Через доноси Корончевський залишив роботу в музеї.

Літературна та видавнича діяльністьРедагувати

Організував видавництво "Земля Яворівська", видавав газету під такою ж назвою, а в 1933 році написав п'єсу "Ян ІІІ Собєскі на замку Яворівському". Написав цикл оповідань "Земля", більше 10 п'єс: "Сагайдачники", "Сестра Єва", "Студентські будні", "Архикнязь сватом", "Спортовці", "Кохання в Черчі" та ін. Деякі видав у Канаді Микола Матвійчук. Писав також поезії та новели. У 1962 році надрукував свою новелу "Рідна земля" у журналі "Жовтень" №6.

Посилання і джерелаРедагувати

  • Дацко В. Яворова віть. Літопис рідного краю у життєписах // Енциклопедичний біографічний довідник. — Львів : Видавництво Львівського музею історії релігії «Логос», 2009. — С. 197-198. — ISBN 966-7379-37-Х.