Т. Петровська
|
| Корончевський Омелян Несторович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Корончевський Омелян Несторович | ||||
|
| ||||
| Псевдонім | Василь Королик | |||
| Народився |
30 серпня 1903 Тростянець, Яворівщина | |||
| Помер |
11 липня 1984 (80 років) Шкло, Яворівщина | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник, поет, педагог, громадський діяч, краєзнавець, видавець | |||
| Alma mater | Львівський національний університет ім. Івана Франка, Український таємний університет | |||
| Мова творів | українська | |||
| Жанр | вірш, новела, п’єса, оповідання | |||
|
| ||||
Корончевський Омелян Несторович ред.
Корончевський Омелян Несторович (*30.08.1903 р., с. Тростянець, Яворівщина − † 11.07.1984 р., смт Шкло, Яворівщина) — педагог, краєзнавець, письменник, громадський діяч.
Молоді роки ред.
У 1913 році закінчив народну школу у Яворові. Навчався у гімназії, де видавав шкільну газету і вміщував у ній свої вірші та оповідання під псевдонімом Василь Королик. З 11 років співав у хорах, любив музику, згодом сам компонував пісні на свої слова. Під час національно-визвольних змагань був членом Яворівської студентської чоти. Вступив в Український таємний університет у Львові, де відвідував секцію преси та пропаганди. у 1925 році вступив на теологію у Перемишль, але через запровадження целібату єпископом Йосафатом Коциловським в знак протесту залишив науку і став студентом Львівського університету. Тут студіював історію, філософію, педагогіку, адміністративне право, українську і німецьку мови. Вільно володів шістьма мовами. У студентські роки заснував і був першим головою студентського драматичного гуртка. Був членом УВО. У 1929 році закінчив університет.
Викладацька діяльність ред.
Після закінчення Університету отримав роботу в м. Яворові. Працював на посаді вчителя української мови в державній гімназії, в якій працював два роки і був звільнений під час пацифікації польською владою. До 1937 року був безробітним і займався виключно літературною діяльністю. До другої світової війни вчителював у школах Львова, Перемишля, Яворова. У 1940-1941 рр. був директором НСШ у с. Брухналь на Яворівщині. Під час німецької окупації працював вчителем німецької мови у Чортківській гімназії , а потім — директором семінаричної школи у с. Селиськах. Після війни переїхав з сім'єю до Яворова, де був шкільним інспектором, а згодом вчителем німецької мови у місцевих школах. Одночасно працював у вечірній школі.У 1952 році переїхав у Шкло, де у місцевій школі працював завучем, а потім вчителем німецької мови та історії. У 1963 році вийшов на пенсію.
Громадська діяльність ред.
У 1945 прці став директором відновленого історико-етнографічного музею "Яворівщина". Після другої світової війни місцеві активісти на чолі з Корончевським планувалои відродити Яворівський музей у народному стилі. Його прикрашали експонати релігійного спрямування: старовинні церковні кнгиги, ікони, антикварні меблі, одяг. Але усі ці ідеї були тодішньої владою успішно припинені, і музей отримав спрямування радянської пропаганди. Через доноси Корончевський залишив роботу в музеї.
Літературна та видавнича діяльність ред.
Організував видавництво "Земля Яворівська", видавав газету під такою ж назвою, а в 1933 році написав п'єсу "Ян ІІІ Собєскі на замку Яворівському". Написав цикл оповідань "Земля", більше 10 п'єс: "Сагайдачники", "Сестра Єва", "Студентські будні", "Архикнязь сватом", "Спортовці", "Кохання в Черчі" та ін. Деякі видав у Канаді Микола Матвійчук. Писав також поезії та новели. У 1962 році надрукував свою новелу "Рідна земля" у журналі "Жовтень" №6.
Посилання і джерела ред.
- Дацко В. Яворова віть. Літопис рідного краю у життєписах // Енциклопедичний біографічний довідник. — Львів : Видавництво Львівського музею історії релігії «Логос», 2009. — С. 197-198. — ISBN 966-7379-37-Х.