Зелене (Миколаївський район)

село Зелене
Країна	Україна
Область	Миколаївська область
Район	Миколаївський район
Рада	Безводненська сільська рада
Основні дані
Населення	268
Поштовий індекс	57150
Телефонний код	+380 512
Географічні дані
Географічні координати	46°57′00″ пн. ш. 31°44′25″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	57 м
Місцева влада
Адреса ради	54036, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с.Безводне, вул.Клубна,1а
Карта
Зелене
Зелене

Зеле́не — невеличке село, яке знаходиться неподалік від міста Миколаєва.Відстань якого становить 25км. Невеличке село, на якому зображане: мальовничі краєвиди, щирі та добрі сусіди, оброблені ніби намальовані на пейзажі, селянські поля та городи.

Історія села Зеленого

Перша згадка про рідне  село, яке знаходилося на землях барона Олександра Йосиповича Рено, які він отримав у спадок від свого батька Йосипа Івановича, відноситься до І850-их років. Тут народилися і проживали певний час брати Донські Андрій (Андрон Федорович) 1859-ті - 1918-ті рр. та Лука Федорович (1861р.-1918р) - засновники заводу сільськогосподарських машин (в радянські часи завод «Дормашина»). За вагомий внесок у розвиток міста їм були присвоєні звання особистих почесних громадянин міста Миколаєва.

З архівних документів в 1874 роком,відомо,що на хуторі Зеленому знаходилося 10 дворів вільних хліборобів (десятників) в сім'ї Ткаченко ,Кравченко,Клічіновських,Рендаловичі,Задвіцкі,Чайка,Мармазинських,Марченко та вівчарські кошари. Потім ж, купивши ділянку землі, на хуторі якому оселяються брати Андрій та Лука Донські. Вони спочатку ремонтували сільськогосподарський інвентар,а потім ж проводили самовільні розкопки скіфських курганів. Накопичивши певний капітал,брати Донські переїхали до Миколаєва, де теж зайнялися ремонтом, а в 1891 році організували кузню, потім ж — майстерню, що виробляла кінні плуги,борони тощо.Згодом на її базі виріс завод (нині «Дормашина»).

У 1916 році на хуторі Зеленому було вже 19 дворів, проживали понад 127 чоловіків, які займалися в першу чергу землеробством та вівчарством. Поблизу хутору (поселення) знаходився великий ставок та криниця з питною водою глибиною до 75 метрів.Після встановлення радянської влади землі барона Рено були передані у власність селян.

В 1927 році 38 одноосібників об’єдналися в колективне господарство імені Ворошилова.

З’явилися нові сфери господарської діяльності-городництво,  виноградництво, тваринництво великої рогатої худоби.

Трудові досягнення колгоспників відзначила в 1933 році газета «За заможного колгоспника»,орган політвідділу Варварівської МТС. Відкриті початкова школа, клуб, крамниця. В 1939 році головою колгоспу був Іван Іванович Трофименко,а бухгалтером-Іван Михайлович Кравченко.Та мирна праця була перервана нападом фашистської Німеччини на нашу країну.

У серпні 1941 року неподалік Зеленого проходив оборонний рубіж,на 0якому невеликий загін червоноармійців стримував переважаючі сили ворога.У невірному бою обороні загинули смертю хоробрих,а комісар П.Ф.Безпятих та один червоноармієць були взяті в полон.Невдовзі червоноармієць від ран помер,а комісар П.Ф.Безпятих під час допиту був застрелений.Важкими випробуванням для жителів села став період німецько-румунської окупації.Тяжкі умови окупації тривали до березня 1944 року,коли війська Червоної Армії звільнили село.

Героїчно загиблих комісара і червоноармійця поховали на околиці села.30 березня 1944 року Зелене було звільнено від німецько-румунських окупантів.Влітку цього ж року голова колгоспу П.І.Сабін організував перепоховання останків комісара П.Ф.Безпятих та невідомого солдата на сільському цвинтарі.

25 мешканців сіл Зеленого та Соколівкі загинули на війні. Односельці шанують ветеранів — кавалера ордена Червоної Зірки М.А.Фрейдіна, В.І.Папахомова, О.К.Цвяха.

Напруженою працею селяни відновили всі довоєнні виробничі підрозділи. В 1950 році місцеві землі ввійшли до колгоспу імені Ворошилова 1957 року — до радгоспу імені Кірова.

На початку 1966 року створюється радгосп «Урожайний»директором якого було призначено В.М Ярошенко,Зелене стає його відділком, активно розвивається. В 1977 році радгосп був нагороджений дипломом переможця соціалістичного змагання за високу культуру зечмлеробства,а його працівники відзначені урядовими нагородами,зокрема орденом Леніна — механізатор В.І.Папахомов, орденом «Знак Пошани» — бригадир ферми ВРХ Л.М.Скорич, доярка Л.П.Мармазинська, орденом Трудової Слави III ступеня - механізатор В.М.Чорний, доярка В.М. Кузнєцова.

В 1986 році із Зеленівського та Безводненського відділків знову утворюється радгосп, але вже під іншою назвою,директором якого призначено В.М Сульженко.Будуються нові виробничі підрозділи: механізований зернотік та складські приміщення,автогараж, деревообробний цех,олійня, зводяться житлові будинки.

В результаті проведення земельної реформи в 2004 році господарство припинило своє існування.Землі були розпайованіми ,а виробничі підрозділи ліквідовані.Нині діють 4 фермерських господарства. Одноосібникам надають допомогу ДНДГ «Сонячне» та ПАФ «Відродження».Село Зелене славиться своєю неймовірною історією,а й добрими,вихованими і працьовитими людьми,які супроводжують її. Серед односельчан,пенсіонерів та  ветеранів праці ставляться з повагою і допомагають їм у праці.

В 33-річному віці,після закінчення училища Логінова Ірина Володимиріївна праювала завідуючою Зеленівськім ФАПом,в цей непростий час сумлінно виконує свій обов’язок завідуюча ФАПом  Мороз Наталія Дмитрівна.Після закінчення середньої школи відслуживши 25 років в Збройних Силах Демчик Галина Олександрівна.Багато років працювала завклубом і Чорна Галина Василівна,а з 2002 року завудуюча клубом Гавриляк Лідія Анатоліївна. Та багато інших поважних мешканців. Продовжують ще славні традиції своїми трудовими досягненнями господарники-хлібороби Вербовий Олександр Анатолійович,Степанюк Дмитро Васильович , Мороз Олександр Михайлович.В цей важкий  час сільська громада, яку очолює Староста села Рочняк Віталій Миколайович,робить все можливе для того,щоб поліпшити соціально-побутові умови села. Проведена газифікація,освітлення,утримуються в належному стані громадські будівлі та сільське кладовище,створили дитячий майданичик,удосконалення водопостачання вулиць, проводиться певна робота по утриманню території в належному ,безопасному стані.

На цьому історія нашого села не закінчується, тому що в ньому живуть гарні та трудящі люди які продовжуватимуть її далі.

Посилання

• Погода в селі Зелене