Анастасія Тимківська

• СЕРПАНОК

Серпа́нок (тур. serpenek від перс. särpänäk‎ — «жіноча головна прикраса») — надзвичайно легка, прозора бавовняна тканина полотняного переплетення, у якої нитки основи попарно обвивають нитки утоку, взаємно перехрещуючи одна одну, а утокові лежать окремо і абсолютно прямо. Призначається головним чином для дамського туалету, а також йде на драпування, завіси тощо.

Така тканина популярна на Сході, оскільки в задушливому і жаркому південному кліматі вона затінює приміщення, дозволяючи при цьому свіжому повітрю вільно циркулювати.

Серпанком часто декорують вікна.

• Легка прозора тканина. Анеля відкинула серпанок з мольберта, де стояв її портрет ще без рами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 15); * У порівн. Місяць виплив з легкої, мов серпанок, хмарки (Трубл., II, 1955, 263); Роса серпанком розіслалась по степу (Стор., І, 1957, 140).

Головний убір заміжньої жінки з прозорої легкої тканини, що має вигляд шарфа. Матері своїй, вже й старенькій, теж принесе [Денис] коли платок, плахотку, пояс, чобітки, а коли й серпанок (Кв.-Осн., II, 1956, 398); Перед ним стояла його сужена [суджена] Зінька, висока, сановита молодиця, в грезетовому очіпку, повитому тонким серпанком (Стор., І, 1957, 360); Не надіну я серпанка; Геть кожух і свиту геть! Одягнуся, як міщанка, У кораблик і керсет (Щог., Поезії, 1958, 244); Густий серпанок, спускаючись трохи не до долу, закрив її повний стан (Н.-Лев., І, 1956, 144); // Легке жіноче покривало. Зоня піде до модистки замовити жалібні серпанки (Вільде, Сестри.., 1958, 106).

• Тесаме, що вуаль 1. Вона одслонила серпанок і закрутила його кругом капелюша (Н.-Лев., IV, 1956, 259); Бачу, єгиптянок очі сміються з-під чорних серпанків (Л. Укр., I, 1951, 307); Входить висока чорна постать з чорним непрозорим серпанком на лиці (Фр., VIII, 1952, 104).
• Легка, схожа на дим поволока, що обмежує видимість, скрадає обриси кого-, чого-небудь; пелена. Східний край неба вже побілів і пойнявся рожевим серпанком

ДЖЕРЕЛА

• Кисея // Товарный словарь / И. А. Пугачёв (главный редактор). — М.: Государственное издательство торговой литературы, 1957. — Т. III. — Стб. 558—559 (рос.)
• П. А. Конский, Д. И. Менделеев. Кисея // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907.

ПРИМІТКИ

1. Серпанок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — Том 9, 1978. — Стор. 140.
2. ↑ Серпанок // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 4, С. 116.
3. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.