Копище (Коростенський район)

село Копище
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Коростенський район
Тер. громада	Олевська міська громада
Код КАТОТТГ	UA18060190230028562
Основні дані
Засноване	1459
Населення	983
Площа	2,83 км²
Густота населення	347,35 осіб/км²
Поштовий індекс	11010
Телефонний код	+380 4135
Географічні дані
Географічні координати	51°35′2″ пн. ш. 27°51′10″ сх. д. / 51.58389° пн. ш. 27.85278° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	156 м
Водойми	р. Уборть, р. Жолобниця
Місцева влада
Адреса ради	11010, Житомирська обл., Олевський р-н, с. Копище, вул. Партизанська, 50а; 9-71-42
Карта
	Копище
	Копище
Мапа
	Копище у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Копище.

Копи́ще^[1] — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Входить до складу Олевської міської громади. Населення становить 983 осіб.

Географія

На північному сході від села річка Глушковицький впадає у річку Уборть.

На сході від села бере початок річка Вішалка, права притока Уборті.

Історія

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 13 жителів села^[2].

13 липня 1943 року в с. Копище сталася одна з найжахливіших трагедій України: нацистські загарбники влаштували каральну операцію «Фрау Хельга» (пані Ольга), метою якої було повне знищення жителів села. За один день розстріляли 2887 мирних жителів, з них 1347 дітей віком до 12 років. Врятувались лише четверо дорослих та 46 дітей. Злочин окупантів та їх поплічників проти мирних мешканців села описаний у повісті Михайла Рубашова «Копищанська трагедія» (1970).

Колишній орган місцевого самоврядування — Копищенська сільська рада.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 943 особи, з яких 461 чоловік та 482 жінки.^[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 971 особа.^[4]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[5]

Мова	Відсоток
українська	97,76 %
білоруська	1,83 %
вірменська	0,20 %
російська	0,20 %

Загальноосвітня школа

Копищенська ЗОШ І—III ступенів — сайт — https://sites.google.com/view/kopishe-zosh/

Майдан-Копищенська ЗОШ І—ІІ ступенів

Культурно-освітні заклади

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "МУЗЕЙ ІСТОРІЇ СЕЛА КОПИЩЕ" ОЛЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ. В етнографічному розділі представлені предмети традиційного побуту поліщуків, народний одяг, вишиті рушники^[6].

Пам'ятки

Урочище Хилятин — гідрологічний заказник місцевого значення.
Меморіальний комплекс Копищенської трагедії, що розташований у Меморіальному парку в центрі села.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)

Примітки

↑ Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. Архів оригіналу за 10 листопада 2016.
↑ Копище. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.^{[недоступне посилання]}
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
↑ Музей історії села Копище // Проєкт "Inclusive Travels in Ukraine: доступність музеїв України"

Посилання

Копище — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР [Архівовано 2 липня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
Погода в селі Копище [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про Житомирську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. Архів оригіналу за 10 листопада 2016.

[Голодомор_УІНП-2] Копище. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.^{[недоступне посилання]}

[населення_1989-3] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

[населення_2001-4] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

[населення_2001_мова-5] Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

[6] Музей історії села Копище // Проєкт "Inclusive Travels in Ukraine: доступність музеїв України"

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]