Коновкін Валерій Георгієвич

Коновкін Валерій Георгійович (нар. 2 березня 1882, Вінниця, Російська імперіяпом. ?) — український військовик, полковник армії УНР, учасник Української революції.

Коновкін Валерій Георгієвич
 Підполковник
 Полковник
Загальна інформація
Народження2 березня 1882(1882-03-02)
Вінниця, Подільська губернія
Смертьневідомо
Військова служба
Роки служби19101921
Приналежність УНР
ФормуванняПолк імені Костя Гордієнка
4-та Січова стрілецька дивізія
Війни / битвиУкраїнсько-радянська війна 1917—1921
Нагороди та відзнаки
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня

Життєпис

ред.

Народився 2 березня 1882 року у місті Вінниця.

Закінчив Одеське військове училище по 2-му розряду у 1902 році. Станом на 1 січня 1910 року - поручик 8-го Закаспійського стрілецького батальйону (Кушка).

У 1917 році - командир ударного батальйону 3-го Сибірського армійського корпусу. Де всередині листопада 1917 року, допоміг українізованому полку ім. Костя Гордієнка, оволодіти складами на станції Осипівщина, чим посприяв цьому підрозділу стати незалежним від російського штабу, який скеровувся пробільшовицькими комітетами.

Останнє звання у російській армії - підполковник.

З 12 березня 1918 року - в українській армії.

У 1920 року - приділений у розпорядження начальника постачання 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР.

Подальша доля невідома.

Джерела

ред.