Відкрити головне меню

Комондор («куманський (половецький) собака») — порода вівчарок. Її розміри, які візуально збільшуються за рахунок шерсті, вражають. Однак це досить розумна і врівноважена тварина. Також — половецька вівчарка, українська вівчарка, угорська вівчарка.

Комондор
Komondor delvin.jpg
Походження Половецьке поле (Південна Україна)
Характеристики
Зріст самці: мін. 70 сантиметрів, самки: мін. 65 см
Вага самці 50-60 кілограмів, самки: 40-50 кг
Класифікація МКФ:
FCI 53
Стандарти породи
FCI [1 стандарт]
Пес свійський (Canis familiaris)

Використання комондорівРедагувати

Комондорів використовують як сторожових собак, вони чудово пристосовуються до життя в міських умовах і дуже звикають до своїх господарів, люблять дітей і можуть бути для них гарною нянькою.

Походження породиРедагувати

Собаки породи комондор були завезені в Європу половцями (куманами[1]). Його розповсюдження по всьому світу почалося в 1920 року, коли собак цієї породи почали показувати на виставках. Їх використовували для охорони стад овець від вовків. Угорська вівчарка — дуже смілива тварина, яку досить легко навчати і дресирувати.

ЗовнішністьРедагувати

Цей «король угорських вівчарок» є однією з найбільших собак у світі, зріст у чубку в самців становить понад 80 см, а довга біла шерсть, згорнута в оригінальні шнурки, робить собаку ще більш масивною і значною.

ХарактерРедагувати

Пес слухняний і поважає свого власника, бездоганний охоронець довіреного йому гурту тварин від вовків і ведмедів. За декілька хвилин комондор може отримати перемогу навіть над переважаючим його за силою супротивником. За спостереженнями Л. Смичиньського (1970), комондор атакує з люттю, яку сторонній може пом'якшити лише відсутністю всякого опору.

Догляд за комондорамиРедагувати

При утриманні комондора необхідний спеціальний догляд за його шерстю, довжина якої може досягати майже метра. Вона не підлягає розчісуванню, але, у міру зростання пасма, що сформувалися, необхідно розділяти, щоб шерсть не звалювалася. У весняний та осінній періоди собака линяє, але шерсть випадає в невеликій кількості і практично не дає запаху, навіть після потрапляння собаки під дощ.

Годувати цю собаку нескладно. Вони досить невибагливі і їдять зовсім небагато, трохи більше 1 кг корму в день.

ПриміткиРедагувати

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 листопад 2011. Процитовано 13 вересень 2013. 

ПосиланняРедагувати