Комендантська вежа (Кам'янець-Подільська фортеця)

Вежа Кам'янець-Подільської фортеці

Коменда́нтська ве́жа — фортечна вежа-бартизана Старого замку міста Кам'янець-Подільський. Пам'ятка — характерний приклад середньовічної оборонно-сторожової споруди.

Комендантська вежа
Комендантська вежа
Комендантська вежа
48°40′25″ пн. ш. 26°33′46″ сх. д. / 48.67365277780577770° пн. ш. 26.56288888891677757° сх. д. / 48.67365277780577770; 26.56288888891677757Координати: 48°40′25″ пн. ш. 26°33′46″ сх. д. / 48.67365277780577770° пн. ш. 26.56288888891677757° сх. д. / 48.67365277780577770; 26.56288888891677757
Країна Україна Україна
Місто Кам'янець-Подільський
Адреса вул. Замкова, 1
Тип вежа і пам'ятка
Архітектор Йов Претвич
Дата заснування 15 століття
Статус  Державний історичний музей-заповідник
Стан на реконструкції

Комендантська вежа. Карта розташування: Україна
Комендантська вежа
Комендантська вежа
Комендантська вежа (Україна)
CMNS: Комендантська вежа на Вікісховищі

НазваРедагувати

В архівних джерелах ця вежа Комендантською не називалась. «Комендантськими» зазвичай називали вежі, в яких мешкали військові коменданти замків. Однак маленька вежа з внутрішнім діаметром 1,7 м не була пристосована для помешкання. Імовірно, назва бартизани пов'язана з функцією прилеглої Лянцкоронської вежі, яка могла бути помешканням коменданта.[1]

Згадка в історичних джерелахРедагувати

В описі «Інвентар і люстрація староств Кам'янецького та Летичівського» за 1613 рік є згадка про функцію вежі:

«Башточка для стрільби на мурі поставлена, зверху перекрита склепінням».[2]

ІсторіяРедагувати

 
Комендантська (мала) вежа між Лянцкоронською (зліва) і Ружанкою (справа)
 
Зліва: безіменна бартизана, вежі Лянцкоронська, Комендантська й Ружанка

На північному оборонному мурі колись існувало дві бартизани-близнюки. Вони були зменшеною копією великих веж — триярусні і з парапетами на аркатурі. Башточки з'явились у XV столітті.

1544 році під керівництвом військового інженера й архітектора Йова Претфеса (Претвича) на вежі проведені ремонтні роботи.

Наприкінці XVII століття одну маленьку вежу повністю, а іншу частково зруйновано. На плані 1761 року зображено лише одну бартизану між Ружанкою і Лянцкоронською.[1]

У другій половині XIX сторіччя у зв'язку з підняттям мурів нижня частина вежі виявилася закритою.[3]

Під час Другої світової війни артилерійським снарядом було значно пошкоджено вежу. У відновлену ділянку стіни вмурували бутафорський снаряд — подібно тому, як у середньовічну добу у стіни веж вмуровували гарматні ядра. Однак 2003 року снаряд сприйняли як бойовий і «знешкодили».[1]

ОписРедагувати

Розташована на північній стороні Старого замку між вежами Лянцкоронською і Ружанкою. Стоїть на оборонних мурах на висоті 9 м.

Кам'яна, двох'ярусна. Зовнішній діаметр 3 м, товщина стін — 0,65 м. Поставлена на оборонні мури товщиною 2,2 м. З обох боків її частини підтримуються трьома білокам'яними кронштейнами. Перший ярус вежі призначений для проходу. У північній і південній стінах розташовано по одній бійниці зі світловими прорізами в формі перевернутої замкової щілини. У другому ярусі на три сторони виходять невеликі віконні прорізи. Білокам'яні деталі — між'ярусний карниз і кронштейни — характерного пізньоготичного профілю. Дах низький, шатровий.[3]

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати