Коломієць Лідія Іванівна

Лі́дія Іва́нівна Коломі́єць (17 березня 1929, с. Рябухине, тепер Гуляй Поле Нововодолазького району Харківської області) — український мовознавець, доктор філологічних наук з 1979, професор з 1981.

Коломієць Лідія Іванівна
Народилася 17 березня 1929(1929-03-17) (95 років)
Нововодолазький район, Харківська область
Діяльність мовознавиця
Alma mater Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди

Дружина А. Майбороди.

Життєпис ред.

Закінчила 1950 Харківський педагогічний інститут.

Працювала викладачем Ужгородського (19531955) і Харківського (19561964) університетів.

У 19641994 — у Ніжинському педагогічному інституті (Чернігівська область) (в 19791983 завідувач кафедри української мови). 1994- 1996- завідує кафедрою українознавства в Харківському інституті фізичної культури; 1996 - 2000 працює професором кафедри українознавства інституту вдосконалення вчителів (Харків), з 2000 - професор кафедри українознавства Харківського економічного університету, а із 2003 року також професор кафедри української мови цього університету.

Наукова діяльність ред.

Праці:

  • Дієприкметник і дієприслівник в історії української мови. Київ. 1959 ( співавтор).
  • Ділове мовлення. Навчальний посібник. Харків.2002.
  • Звертальні конституції у ,,Слові о полку Ігоревім''.// Вивчаємо українську мову та літературу.2007. 
  • з сучасної української літературної мови:
    • розділи «Прислівник», «Сполучник», «Частки» в книзі «Сучасна українська літературна мова. Морфологія» (1969, у співавт.);
  • історичної фразеології:
    • розділ «Фразеологія XIV-XV ст.ст. Народнорозмовна і книжна фразеологія XVI—XVIII ст.ст.» у книзі «Історія української мови: Лексика і фразеологія» (1983).

Коломієць — співавтор навчальних посібників:

  • «Збірник вправ з старослов'янської мови» (1962),
  • «Історична граматика української мови. Збірник вправ» (1988) та ін.

Література ред.