Відкрити головне меню

Койсюг, Койсуг, Койсюгське — село засноване у 1769 році запорізькими козаками, які вважали цю територію своєю. Формально відносилася до Ростовського повіту. На річці Койсюг за 12 верст на південь від Ростова, за 4 км на захід від татарського стану Батай. Сьогоднішній район міста Батайськ (Батайськ-Західний) Ростовської області.

Біля села залишки 17 сторіччя фортеці Скопина. Курган «П'ять братів» ранньо-сарматської культури.

Назване за тутешнєю річкою Койсуг. Тюркське «кой су» значить «овеча річечка».

Село постійно поповнювалося українськими козаками й селянами.

Частини селаРедагувати

Історично село мало дві частини: Полуденка і Доломанівка.

1780 року слобода Полуденна, що була недалеко від фортеці Святого Димитрія Ростовського була віддана Катериною ІІ кримським вірменам, а її мешканцям було наказано переселитися у Солдатський форштадт (передмістю) фортеці, що у районі сучасного Старого базару. Проте багато вирішили переселитися у Койсюг, утворив Полуденку.

У 18231824 роках міський магістрат Ростова включив до свого складу слободу Доломанівську над річкою Темерник. Більше 300 чоловік вирішили переселитися у Койсюг, утворив Доломанівку.

Земля Койсюгу мала понад 20 тис. десятин від долини Дону до річки Кагальник. Згодом була додані західні ділянки (Середній гусарський брід) до 28 тисяч десятин.

Поселенці селилися у селі у по хуторах вздовж річок Азовка та Кагальник, які перетворилися на села: Самарське, Кочеванчик, Новомиколаївка, Височине, Кулешівка. Офіційне відокремлені хутори за наказов у 1836 році. Хутір Кирбита переіменований на Миколаївське.

Донський отаман Платонов безуспішно намагався долучити Койсюгські села до Області війська Донського у 1798–1803 роках.

Перша дерев'яна церква Успіння відкрита 1783 року, перебудована цеглою 1861 року. Зруйнована більшовиками. 1873 року побудована Вознесенська церква у Доломанівці. Зберігалася дзвіниця.

За даними на 1859 рік у казенному селі другого стану Ростовського повіту Катеринославської губернії налічувалось 765 дворів, в яких мешкало 5536 осіб (2696 чоловічої статі та 2840 — жіночої), існували православна церква, поштова станція та станова квартира[1].

1884 року відкрита перша школа.

Станом на 1886 рік у селі Батайської волості мешкало 6923 осіб, налічувалось 1088 дворових господарств, існували 2 православні церкви, школа, 10 лавок, 2 рейнських погріба та земська станція[2].

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2144) (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)