Кагальник

населений пункт у Росії

Кагальник — старовинне українське село в Азовському районі Ростовської області. Входить до складу Кагальницького сільського поселення, є його адміністративним центром.

Кагальник
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Ростовська область
Муніципальний район Азовський район
Код ЗКАТУ: 60201830001
Код ЗКТМО: 60601430101
Основні дані
Час заснування 1670
Населення 8116 (2010 рік)
Поштовий індекс 346770
Телефонний код +7 86342
Географічні координати: 47°04′37″ пн. ш. 39°19′25″ сх. д. / 47.07700700002777694° пн. ш. 39.32364400002777671° сх. д. / 47.07700700002777694; 39.32364400002777671Координати: 47°04′37″ пн. ш. 39°19′25″ сх. д. / 47.07700700002777694° пн. ш. 39.32364400002777671° сх. д. / 47.07700700002777694; 39.32364400002777671
Мапа
Кагальник (Росія)
Кагальник
Кагальник

Кагальник (Ростовська область)
Кагальник
Кагальник

Мапа

Кагальник положено на правому березі річки Кагальник й на лівому березі рукава Дону Каменника.

Історія ред.

Кагальник заснований в 1670 році Степаном Разіним. Є, щонайменше, три версії про виникнення села.

В квітні 1671 козацька верхівка в Кагальнику захопила братів Степана та Фрола Разіних і видала їх царському урядові[1].

Таганрізький й Катеринославський єпископ Феодосій Макаревський в «Матеріалах для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії» (1880) пише:

  Въ Кагальникъ издавна зимовниками и хуторами сидело нѣсколько запорожцевъ, спокойно занимавшихся рыбнымъ и звѣринымъ промыслами.... Въ 1736 году въ Кагальникѣ поселилось нѣсколько семействъ малороссійскаго народа; около 1750 года число семейнаго малороссійскаго народа въ Кагальникѣ увеличилось. Въ 1750 году Кагальничане имѣли уже у себя походную церковь во имя Покрова Богоматере и при ней іеромонаха Самарскаго монастыря. Въ 1776 году, губернаторъ Чертковъ, ... назвалъ Кагаль-никъ государственною слободою... Въ октябрѣ 1781 года жители Кагальницкой государственной малороссійской слободы,... начали хлопотать объ устройствѣ въ своей слободѣ постоянной, не-подвижной церкви  
«Всі мандрівники з західного краю, всі чумацькі і козацькі ватажки, які йшли на Дон і в Кагальник за рибою, з одного боку, а разом з усім промисловці і торговці з Курської та Орловської, з Воронізької та Харківської губерній, які вирушали в Крим по сіль, з іншого боку, — всі переїжджали через Дніпро, на правій стороні його, у Нового Кодака, а на лівій — у Кам'янки»

Місцевості ред.

Старовинні назви місцевостей Кагальника:

  • Беззадівка,
  • Глинища,
  • Замост'я,
  • Короста,
  • Кішачий городок, (ймовірно від Коша)
  • Мілліонівка,
  • Мотня,
  • Пеньки,
  • Черепаше,
  • Кам'янка.

Примітки ред.

  1. Разін Фрол Тимофійович [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Див. також ред.