Відкрити головне меню

Козлов Дмитро Маркович

Дмитро Маркович Козлов (рос. Дмитрий Маркович Козлов; 15 жовтня 1920 — 19 вересня 1989) — Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир групи розвідників 44-ї гвардійської окремої розвідувальної роти 42-ї гвардійської стрілецької дивізії 40-ї армії Воронезького фронту, гвардії молодший сержант.

Дмитро Маркович Козлов
рос. Дмитрий Маркович Козлов
Kozlov DmitrMarko.jpg
Народився 15 жовтня 1920(1920-10-15)
Q4282138?, Q4477657?, Дорогобузький район, Росія
Помер 19 вересня 1989(1989-09-19) (68 років)
Київ, СРСР
Поховання Берковецьке кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Національність росіянин
Учасник німецько-радянська війна
Партія КПРС
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Слави III ступеня

БіографіяРедагувати

Народився 15 жовтня 1920 року в селі Марковому (тепер Дорогобузького району Смоленської області) в селянській родині. Росіянин. Член КПРС з 1947 року. Закінчив сім класів неповної середньої школи. Працював завгоспом дитбудинку в селі Корішево Талдомського району Московської області.

У 1939 році призваний до лав Червоної Армії. У боях радянсько-німецької війни з серпня 1941 року. Воював на Воронезькому фронті.

22 вересня 1943 року група розвідників 44-ї гвардійської окремої розвідувальної роти під командуванням гвардії молодшого сержанта Д. М. Козлова форсувала Дніпро в районі села Гребені Кагарлицького району Київської області і захопила рубіж на правому березі. Своїми діями вона забезпечила сприятливі умови для подолання водної перешкоди іншими підрозділами.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 жовтня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму на його правому березі гвардії молодшому сержанту Дмитру Марковичу Козлову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1699).

 
Могила Дмитра Козлова

З 1944 року Дмитро Козлов у відставці через поранення. Жив у Києві. Помер 19 вересня 1989 року. Похований у Києві на Міському кладовищі «Берківці» (ділянка №77).

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987