Відкрити головне меню
Ковила закарпатська
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Підклас: Commelinids
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Тонконогові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Триба: Ковилові (Stipeae)
Рід: Ковила (Stipa)
Вид: Ковила закарпатська
Біноміальна назва
Stipa transcarpatica
Klokov, 1976
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Stipa transcarpatica
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Stipa transcarpatica
IPNI: 928424-1

Ковила́ закарпа́тська (Stipa transcarpatica)[1] — рідкісна багаторічна рослина з родини Тонконогових. Занесена до Червоної книги України.

Зміст

ОписРедагувати

Трав'яниста рослина, яка утворює щільні дернини, гемікриптофіт. Стебла 35-100 см заввишки, під суцвіттям опушені тонкими волосками 0,3-0,5 мм завдовжки. Листки неплідних гонів знизу (зовні) по всій поверхні дрібноопушені. Листки 75-85 см завдовжки, до 4 мм завширшки, зовні шорсткі, зсередини позбавлені щетинок (мають лише дрібні шипики або горбочки). Суцвіття — волоть, що складається з 7 колосків. Нижня квіткова луска 22-25 мм завдовжки, біля основи опушена. Крайові смужки волосків доходять до основи остюка. Остюк 35-45 см завдовжки, нижня, закручена частина її з розсіяними довгими волосками. Плід — зернівка.

Екологія та поширенняРедагувати

Як світлолюбна і посухостійка рослина віддає перевагу степовим угрупованням на помірно крутих схилах (30-40°). На території України у фітоценозах ковила закарпатська майже ніде не домінує, зазвичай окремі її дернини губляться між чагарниками.

Квітне у травні-червні. Плодоносить у червні. Розмножується насінням.[2]

Ковила закарпатська поширена на півдні Центральної та Східної Європи, втім ніде не займає великих площ, отже є вузькоареальним ендеміком. В Україні відома лише у Закарпатті, де зростає на схилі Чорної гори біля міста Виноградів.

Значення і статус видуРедагувати

Враховуючи низьку чисельність популяцій, цей вид не має господарського значення, але є цінним об'єктом наукових досліджень. Ковила закарпатська охороняється у Карпатському біосферному заповіднику (масив Чорна гора). На стан популяцій цієї рослини негативно впливають природні і антропогенні чинники: заростання схилів чагарниками і лісом, терасування, збирання рослин задля сухих букетів і гербаріїв, облаштування садів і виноградників, випасання худоби.

СинонімиРедагувати

  • Stipa crassiculmis P.Smirn. підв. euroanatolica Martinovský
  • Stipa pulcherrima auct. non K.Koch

ДжерелаРедагувати

  1. The Plant List
  2. Stipeae. Klokov 2006.

ПосиланняРедагувати

Ковила закарпатська у Червоній книзі України. — Переглянуто 13 вересня 2015.