Відкрити головне меню
Ковила Браунера
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Тонконогові (Poaceae)
Рід: Ковила (Stipa)
Вид: Ковила Браунера
Біноміальна назва
Stipa brauneri
(Pacz.) Klokov
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Stipa brauneri
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Stipa brauneri
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1118093

Ковила́ Бра́унера (Stipa brauneri)[1] — багаторічна рослина родини Тонконогових. Вид занесений до Червоної книги України у статусі «Неоцінений». Декоративна, кормова і протиерозійна культура.

Зміст

ОписРедагувати

Трав'яниста рослина заввишки 30-80 см, що утворює дрібні, не надто щільні дернини, гемікриптофіт. Стебла під вузлами мають дрібне опушення. Стеблові листки завдовжки 7-13 см, завширшки до 1,4 мм. Їх піхви густо опушені м'якими тонкими волосками; язички по краю волосисті. Неплідні гони приблизно на третину коротші за стебла; пластинки листків знизу дрібнощетинисті; язички на верхівці обрублені, по краю з довгими волосками; піхви густо опушені дрібними волосками.

Суцвіття — волоть, що складається з 6-17 колосків. Її вісь опушена щетинкоподібними волосками; нижня квіткова луска майже повністю опушена, на верхівці з кільцем волосків (вінцем). Остюк у нижній закрученій частині голий, при достиганні плодів жовтуватий, у верхній частині — пірчастий.

Екологія та поширенняРедагувати

Рослина світлолюбна, жаро- і посухостійка, віддає перевагу сухим, легким піщанистим та кам'янистим чорноземам. На цих типах ґрунтів витісняє інші види ковили, нерідко утворюючи асоціації з кострицею, астрагалом та іншими петрофітними (каменелюбними) рослинами. Ковила Браунера в порівнянні з іншими видами цього роду відносно стійка до весняних палів, викошування, добре відновлюється після поїдання худобою, тому нерідко домінує в травостої. Розмножується насінням.

Ендемік Східного і Північного Причорномор'я. Поширений у Криму, Передкавказзі і Закавказзі. В межах ареалу утворює численні, але невеликі за розміром популяції (в більшості випадків їх площа не перевищує декількох десятків гектарів).

Значення і статус видуРедагувати

Незважаючи на те, що ця рослина доволі поширена у кримських степах, вивчена вона недостатньо. На чисельність виду несприятливо впливають різноманітні порушення ґрунту, пов'язані з господарською діяльністю, надмірне випасання, заліснення. Для ефективного відтворення популяцій необхідна заборона оранки і забудови відкритих ділянок. Вид охороняється в Казантипському, Карадазькому і Опуцькому заповідниках.

Дернини ковили Браунера сприяють утворенню шару ґрунту на кам'янистих схилах, запобігають його ерозії. Крім того, цю рослини можна використовувати як кормову і декоративну.

СистематикаРедагувати

В українських наукових колах ковила Браунера розглядається як окремий вид. За даними сайту The Plant List вона є синонімом ковили Лессінга — Stipa lessingiana Trin. et Rupr. subsp. brauneri Pacz.

ДжерелаРедагувати

  1. The Plant List.(англ.)

ПосиланняРедагувати