Кобернюк Василь Іванович
Васи́ль Іва́нович Коберню́к (Псевдо: «Рекрут»[1]; 11 жовтня 1983, Ізяслав, Україна — 24 липня 2014, Первомайськ, Україна) — сержант 140-го центру спеціального призначення в/ч А 0661 Збройних сил України.
| Кобернюк Василь Іванович | ||
|---|---|---|
 Сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
11 жовтня 1983 Ізяслав, Україна | |
| Смерть |
24 липня 2014 (30 років) Первомайськ, Україна | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Псевдо | Рекрут | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ | Війська спецпризначення | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
 Кобернюк Василь Іванович у Вікісховищі | ||
Життєпис ред.
Народився 1983 року в місті Ізяслав. Закінчив школу в Ізяславі, 2002 року призваний на строкову службу, в жовтні 2003 року перейшов служити за контрактом до в/ч А 0553 (Хмельницький). 2010 року перейшов служити до Замкової виправної колонії № 58 в Ізяславі — молодший інспектор відділу охорони, був гравцем ізяславського ФК «Горинь». Навесні 2014 року добровольцем пішов до війська. 1 липня підписав контракт, зарахований до 140 центру спеціального призначення в Хмельницькому, розвідник-снайпер. З початку липня на фронті.
Загинув разом з трьома побратимами 24 липня в Первомайську — Андрієм Чабаном, Володимиром Черкасовим та Тарасом Якимчуком. Під час патрулювання українські вояки потрапили в засідку диверсійного загону ворога. Підрозділ Кобернюка забезпечував прикриття іншій розвідувальній групі.
Похований на цвинтарі в Старому місті, поряд з церквою Успіння Пресвятої Богородиці, з державними почестями під залп салюту та гімн України.
Без Василя лишилася мама.
Нагороди та вшанування ред.
- Орден «За мужність» III ступеня (8 серпня 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України (посмертно)[2]
- Почесний громадянин Ізяславського району (Рішення 13-ї сесії Ізяславської районної ради сьомого скликання від 23 лютого 2018 року)
Примітки ред.
- ↑ Як спецназівці зірвали плани бойовиків захопити Попасну. Архів оригіналу за 12 Травня 2020. Процитовано 24 Квітня 2020.
- ↑ Указ Президента України від 8 серпня 2014 року № 640/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела ред.
- Кобернюк Василь Іванович [Архівовано 5 Січня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Герої не вмирають!
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |