Відкрити головне меню

Чабан Андрій Олександрович

український військовик, сержант-інструктор відділення зв'язку 140-го окремого центру СО ЗСУ

Андрі́й Олекса́ндрович Чаба́н (нар. 31 січня 1988 с. Залісці Збаразького району Тернопільської області — 24 липня 2014 м. Первомайськ Луганської області) — український військовик, сержант-інструктор відділення зв'язку 140-го окремого центру СО ГШ в/ч А0661 Збройних сил України.

Андрій Олександрович Чабан
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png Сержант
Чабан Андрій Олександрович.jpg
Загальна інформація
Народження 31 січня 1988(1988-01-31)
с. Залісці, Збаразький район Тернопільська область, Україна
Смерть 24 липня 2014(2014-07-24) (26 років)
м. Первомайськ, Луганська область, Україна
поховання: Збаразький район
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Роки служби 2008—2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ Війська спецпризначення
Формування
140 ЦСпО.png
 140 ЦСпП
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

ЖиттєписРедагувати

Був єдиною дитиною в родині. У 2003 році закінчив Залісецьку ЗОШ І-ІІІ ступенів, у 2008 — Галицький інститут імені В. Чорновола в Тернополі.

Від 2008 року за контрактом служив у частині А 0551 у Хмельницькому, був інструктором відділення зв'язку. У 2014 — у в/ч А0661.

Після захоплення Криму Росією 80 днів був у Херсоні, потім його направили на Схід. Під час патрулювання спецпризначенці виявили диверсійну групу терористів. Загинув 24 липня біля Первомайська від кулі снайпера, врятувавши побратимів від загибелі ціною власного життя — група потрапила в засідку, тоді ж полягли Василь Кобернюк, Володимир Черкасов та Тарас Якимчук.

Йдучи в небезпечну зону, воїн не слухав тих, хто його від цього відмовляв, а наголошував:

«
«Це ж моя Україна, я мушу її боронити від ворога»
»

ВідзнакиРедагувати

  • орден «За мужність» III ступеня — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни (8 серпня 2014)Указ Президента України від 8 серпня 2014 року № 640/2014 «Про відзначення державними нагородами України»;
  • орден «За Україну, за її волю» Спілки бійців і волонтерів АТО «Сила України» — за мужність, самовідданість та зразкове виконання службових обов'язків, проявлені в боротьбі за незалежність України під час проведення АТО на Сході України[1].

Вшанування пам'ятіРедагувати

26-27 липня 2014 року в Тернопільській області було оголошено жалобу.

31 січня 2015 року на фасаді Залісецької школи, де навчався воїн, відкрили меморіальну дошку Андрієві Чабану.[2]

Від жовтня 2017 року Залісецька ЗОШ І-ІІІ ступенів носить ім'я Андрія Чабана.[3]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Якушко, О. Про останній бій не розкажуть / Олеся Якушко // Вільне життя плюс. — 2014. — № 62 (1 серп.). — С. 1 — (Бути воїном — значить жити вічно!).
  • Щоб рідні тут жили в спокою: Навіки будем у небеснім батальйоні // «Вільне життя плюс». — 2014. — № 82 (10 жовт.). — С. 5.

ПосиланняРедагувати