Черкасов Володимир Юрійович
Володи́мир Ю́рійович Черка́сов (Псевдо: «Чірік»[1]; 3 червня 1989, Ольгопіль — 24 липня 2014, м. Первомайськ, Луганська область) — сержант, старший розвідник-снайпер 140-го центру спеціального призначення Збройних сил України.
| Черкасов Володимир Юрійович | |
|---|---|
 Сержант | |
.JPG) | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 3 червня 1989 с. Ольгопіль Вінницька область |
| Смерть | 24 липня 2014 (25 років) м. Первомайськ, Луганська область, Україна |
| Поховання | Теплицький район |
| Громадянство |  Україна |
| Псевдо | Чірік |
| Військова служба | |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська |
| Рід військ | Війська спецпризначення |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
 Черкасов Володимир Юрійович у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.
Народився Володимир Черкасов у селі Ольгопіль Чечельницького району, був єдиною дитиною у батьків. По закінченні Вінницького вищого професійного училища проходив контрактну службу в Житомирі, далі служба за контрактом у 8-му окремому полку спеціального призначення, звідти направлений воювати до східних областей України.
Обставини загибелі
ред.Загинув 24 липня 2014 року коли КАМАЗ, на якому їхали спецпризначенці, потрапив під перехресний вогонь із засідки поблизу міста Первомайськ. Разом з Володимиром загинули сержант Василь Кобернюк, сержант Андрій Чабан та солдат Тарас Якимчук.
У Володимира Черкасова в селі Гуменне лишилися мати — Майя Олександрівна та батько — Юрій Володимирович.
Володимир Черкасов похований у селі Кожухівка, звідки родом мати[2].
Нагороди
ред.За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (8 серпня 2014 року; посмертно)[3].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Як спецназівці зірвали плани бойовиків захопити Попасну. Архів оригіналу за 12 травня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
- ↑ Черкасов Володимир Юрійович загинув в Донецькій області під час обстрілу терористів. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 29 серпня 2014. [Архівовано 2014-09-03 у Wayback Machine.]
- ↑ Указ Президента України. Архів оригіналу за 20 січня 2017. Процитовано 17 листопада 2016.
Посилання
ред.- Указ Президента №640/2014 [Архівовано 20 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Черкасов Володимир Юрійович [Архівовано 5 січня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Черкасов Володимир Юрійович загинув в Донецькій області під час обстрілу терористів
- І знову смерть на теплицькій землі