Кобевко Петро Дмитрович

Петро Дмитрович Кобевко (нар. 25 жовтня 1957, с. Долішнє Залуччя, Снятинський район, Івано-Франківська область) — журналіст, громадський діяч. Член Спілки журналістів України (1986).

Кобевко Петро Дмитрович
Народився	25 жовтня 1957(1957-10-25) (66 років) с. Долішнє Залуччя, Снятинський район, Івано-Франківська область
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	м. Чернівці
Діяльність	журналіст, публіцист
Відомий завдяки	як засновник і головний редактор популярної проукраїнської газети, як громадський діяч
Alma mater	Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,
Членство	Національна спілка журналістів України
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Заслужений журналіст України

Біографія

Батько двічі був репресований та сидів у сталінських таборах.

Петро після закінчення в рідному селі середньої школи і служби в армії працював на місцевому автопідприємстві.

У 1975—1977 році служив у Радянській армії.

З 1979 по 1984 рік навчався на філологічному факультеті Чернівецького державного університету.

З травня 1984 року — кореспондент Новоселицької районної газети.

З квітня 1987 — спеціальний кореспондент чернівецької газети «Молодий буковинець».

З вересня 1987 року — редактор Чернівецького обласного радіо.

З жовтня 1988 по серпень 1990 року — редактор радіо Чернівецького заводу «Легмаш».

У серпні 1990 року відродив у Чернівцях українську незалежну газету «Час» і став її шеф редактором.

Володіє українською, німецькою, польською та російською мовами.

Громадська діяльність

Активний багатолітній депутат Чернівецької обласної ради.

Був довіреною особою президента Віктора Ющенка.

Нагороди

• Заслужений журналіст України (1998);
• Орден «За заслуги» (Україна) 3 ступеня (2005).

Цитати в пресі про Петра Кобевку

• Перебираючи травневі архіви різних років наштовхнулися на цю неординарну публікацію члена спілки журналістів СРСР Петра Кобевка у газеті «Молодий буковинець» на першій шпальті. Здавалося б 1989 рік. Але вже тоді можна було відчути стиль мислення, оригінальний підхід, увагу до деталей, що дозволило із часом Петру Дмитровичу стати володарем думок буковинського читача (газета «Чернівці Таймс» [Архівовано 20 Грудня 2016 у Wayback Machine.]).

• Влада подавала до суду на газету 54 рази. Журналістам газети погрожували, залякували. Тричі чинили напади на шеф-редактора. У 1995 році в робочий кабінет редактора вкинули бойову гранату. У 2004 році організували замах на життя. У редакції газети «Час» було впіймано і знешкоджено найманого кілера. Також була спроба створити фальшиву газету «Час2000» (Газеті «Час» — 80 років).

Джерела

• Кобевко Петро Дмитрович Біографії журналістів [Архівовано 9 Квітня 2017 у Wayback Machine.]
• Хто-є-хто [Архівовано 7 Квітня 2017 у Wayback Machine.]
• Хто є хто в українській журналістиці
• Балада про нескореність [Архівовано 20 Грудня 2016 у Wayback Machine.]