Долішнє Залуччя
Долі́шнє Залу́ччя — село в Україні, у Снятинській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області.
| село Долішнє Залуччя | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Коломийський район |
| Громада | Снятинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26080230080051631 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1441 |
| Населення | 1843 |
| Територія | 2401,1 км² |
| Площа | 364,1 км² |
| Густота населення | 142,21 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78363 |
| Телефонний код | +380 03476 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°24′29″ пн. ш. 25°31′01″ сх. д. / 48.40806° пн. ш. 25.51694° сх. д.Координати: 48°24′29″ пн. ш. 25°31′01″ сх. д. / 48.40806° пн. ш. 25.51694° сх. д. |
| Водойми | річка Черемош |
| Відстань до обласного центру |
108 км |
| Відстань до районного центру |
8 км |
| Найближча залізнична станція | Снятин |
| Відстань до залізничної станції |
3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78300, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Снятин, пл.Незалежності України, буд. 1 |
| Карта | |
  Долішнє Залуччя | |
 Долішнє Залуччя | |
| Мапа | |
| |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Снятинської міської громади.[1]
Історія ред.
До 1947 року село називалося Залуччя над Черемошем. Перша письмова згадка про село датована 1441 роком.
За Королівською люстрацією 1565 року в селі налічувались 31 господар і піп (отже, була й церква).[2]
Офіційний поділ Залуччя на Долішнє і Горішнє відбувся зразу ж по закінченні Другої світової війни.
У 1958 році в селі проживало 2875 мешканців.
Сучасність ред.
На території села знаходяться дві школи І-ІІІ та І-ІІ ступенів, дві Православних церкви і одна Греко-Католицька, клуб, лікарська амбулаторія, сільська бібліотека, ясла-садок «Ромашка», ФАП, два відділення поштового зв'язку, відділення Ощадбанку, психо-соматичне відділення Снятинської ЦРЛ, дитячий будинок-інтернат, спиртзавод, три фермерські господарства, ряд об'єктів торгівлі. В наш час[коли?] нараховується 1222 двори.
У селі встановлено два пам'ятники Т. Г. Шевченку, насипана могила «Борцям за волю України», пам'ятні хрести на честь скасування панщини та проголошення ЗУНР, пам'ятник односельчанам, які загинули в роки Другої світової війни. Гордістю села є відновлена могила священика, вчителя, засновника у 1825 році першої народної школи в Галичині о. Степана Григоровича (1787—1843).
Відомі люди ред.
- Волков Микола Васильович — Військовослужбовець 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Загинув у зоні АТО.
- Гнідан Олена Дмитрівна — український літературознавець, видатний діяч освіти й науки, доктор філологічних наук, професор, дослідниця творчості письменників Покутської трійці.
- Гоян Ярема Петрович — прозаїк, лауреат Шевченківської премії.
- Кобевко Петро Дмитрович — заслужений журналіст України, громадський діяч.
- Трофимук Олександра Петрівна — історик літератури, неолатиніст, перекладач, лексикограф.
Примітки ред.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ М. Грушевський. Жерела до істориї України-Руси, т. І [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.] — Львів, НТШ, 1895. — с. 8.
Посилання ред.
- Вебсайт Села[недоступне посилання з квітня 2019]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |