Клініка Маковського (Київ)

Клініка Маковського — будівля у Києві, яскравий зразок архітектури доби сецесії.

Хірургічна клініка Маковського
Клініка Маковського
Клініка Маковського
50°27′05″ пн. ш. 30°30′28″ сх. д. / 50.451583330027773400° пн. ш. 30.50797222002777787° сх. д. / 50.451583330027773400; 30.50797222002777787Координати: 50°27′05″ пн. ш. 30°30′28″ сх. д. / 50.451583330027773400° пн. ш. 30.50797222002777787° сх. д. / 50.451583330027773400; 30.50797222002777787
Країна Україна
Місто Київ
Розташування вул. Олеся Гончара
Тип будівлі особняк
Стиль сецесія
Автор проекту архітектор Ігнатій Ледоховський
Будівельник Ігнатій Ледоховський
Засновник лікар П. Качковський
Перша згадка 1906 р.
Будівництво 1907 р.—реставрація та перебудови в кінці 20 ст.
Основні дати:
1906-1908
Статус  Культурне надбання України
Стан задовільний

Хірургічна клініка Маковського. Карта розташування: Україна
Хірургічна клініка Маковського
Хірургічна клініка Маковського
Хірургічна клініка Маковського (Україна)
CMNS: Хірургічна клініка Маковського на Вікісховищі

Архітектор і історія побудовиРедагувати

 
Київ. Прибутковий будинок С. Чоколової, вул. Велика Житомирська 32. фото бл. 1912 р.

Проект споруди створив архітектор Ігнатій Ледоховський, поляк за походженням (Ігнацій Казимирович Ледоховський). Незважаючи на маловідому біографію, митець посів провідне місце в архітектурній практиці Києва і витримував порівняння як з відомими архітекторами столиці Південно-Західного краю, так і Петербурга. Серед творів архітектора також прибуткові будинки, серед котрих і прибутковий будинок пані С. Чоколової, ще одна яскрава пам'ятка архітектури тої доби.

Замовник споруди — приват доцент університету св. Володимира лікар П. Качковський. Як і більшість споруд тої доби будинок мав різноманітні функції. Він був житлом для самого лікаря, мав кімнати хірургічної клініки та допоміжні приміщення. Будівництво провели у період 1907-1908 рр. На тодішній вулиці Малій Володимирській з'явився ошатний будинок з рустованим нижнім поверхом, стриманим, але вишуканим декором та різноманітними скульптурами.

Через два роки по закінченні будівництва лікар П. Качковський помер і будинок перейшов у власність лікаря Маковського. З 1910 р. тут запрацювала приватна клініка для багатих клієнтів з найсучасним на той час начинням.

Опис спорудиРедагувати

 
Ск. Федір Соколов, фігура лева на огорожі особняка

Головний фасад споруди асиметричний, що було доволі типовим для будинків в стилі модерн. П'ять вікон вуличного фасаду до заокругленого кута розділяв широкий ризаліт під фігурним фронтоном, прикрашеним поверху крилатими жінками (міфічними сиренами ?) та великим овальним вікном другого поверху. Овальну форму мав і додатковий вхід у споруду з вулиці. Рустований поверх переходив у рустовану огорожу невеликого двору, додатково прикрашену скульптурою лева. Брама у внутрішній двір була прикрашена вигадливою металевою хвірткою, котру виготовили за паризьким зразком, створеним для особняка Беранже. Фігуру лева виготовив скульптор Федір Соколов, про що свідчить його підпис та дата 1907 р. Головний вхід облямовували також два маскарони, жіночий та чоловічий.

Історія споруди в 20 стРедагувати

Приватна клініка Маковського була мимоволі пов'язана з політичними подіями Російської імперії початку 20 ст. У вересні 1911 року у Київ прибув прем'єр-міністр Петро Столипін, реформатор і поборник міцної влади у внутрішній політиці імперії, що викликало шалений спротив революційно налаштованих груп. Під час церемонії в Київському міському театрі бойовик-студент Дмитро Богров скоїв замах на життя Столипіна. Останнього у важкому стані після вогнепального поранення доправили до приватної клініки Маковського, де той і помер. Через два місяці після трагічної події вулицю Малу Володимирську перейменували у Столипінську.

  • В роки Першої світової війни в клініці розташували військовий шпиталь для офіцерів.
  • В роки другої світової війни 1939—1945 рр. споруда постраждала від пожежі.
  • 1948 року споруду ремонтували з втратами декору головного фасаду, заміною вікон доби модерн та новим пристосуванням під офтальмологічну клініку.
  • З 1998 року в споруді розташований «Секретаріат Народного Руху України». Проведені реставрація фасадів та заміна комунікацій.

Обрані фото (галерея)Редагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • http://corrente-1.livejournal.com/7562.html
  • Ясиевич В. Е. У истоков архитектуры XX века // Стр-во и архитектура. — 1975. — № 10.
  • Ясиевич В. Е. Памятники архитектуры XIX — начала XX века в городской среде // Стр-во и архитектура. — 1978. — № 11.
  • Ясиевич В. Е. О генезисе модерна в архитектуре Украины // Проблемы истории архитектуры Украины: Сб. тр. КиевНИИТИ. — К., 1980.
  • Ясиевич В. Е. Архитектура Украины периода капитализма и империализма (1840—1917 гг.) // Памятники архитектуры Украины: Новые исследования (Материалы к «Своду памятников истории и культуры народов СССР по Украинской ССР»). — К., 1986.