Відкрити головне меню

Клінтон Джозеф Девіссон
англ. Clinton Joseph Davisson
Clinton Davisson.jpg
Народився 22 жовтня 1881(1881-10-22)
Блумінгтон, Іллінойс, США
Помер 1 лютого 1958(1958-02-01) (76 років)
Шарлоттсвілль, Вірджинія, США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність фізик, викладач університету
Alma mater Чиказький університет
Принстонський університет
Сфера інтересів фізика
Заклад Принстонський університет
Науковий керівник Оуен Віланс Річардсон
Аспіранти, докторанти Lester Germer[d]
Член Національна академія наук США[1] і Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: відкриття дифракції електронів
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1937)

Клінтон Джозеф Девіссон у Вікісховищі?
Клінтон Девіссон (ліворуч) і Лестер Джермер (праворуч).

Клінтон Джозеф Девіссон (англ. Clinton Joseph Davisson; 22 жовтня 1881, Блумінгтон, Іллінойс, США — 1 лютого 1958, Шарлоттсвілль, Вірджинія, США) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1937 року (спільно з Джорджем Томсоном) «за експериментальне відкриття дифракції електронів на кристалах».

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в сім'ї ремісника Джозефа Девіссона й вчительки Мері Калверт. У 1902 році, після закінчення школи в Блумінгтоні (штат Іллінойс), приступив до вивчення математики і фізики в Чиказькому університеті. Через рік змушений був перервати навчання через відсутність коштів. Працював у телефонній компанії Блумінгтона.

За рекомендацією Міллікена, з яким він познайомився під час навчання в Чикаго, в 1904 році отримав місце асистента в університеті Пердью. З червня по серпень 1904 Девіссон зміг продовжити навчання в Чикаго. У вересні 1904 р., знову за рекомендацією Міллікена, був прийнятий на півставки викладачем фізики в Принстонський університет, де пропрацював до 1910 року. У вільний час відвідував лекції Френсіса Мегі, Едвіна Адамса, Джеймса Джинса і Оуена Річардсона. Під час літніх семестрів він багато разів відвідував лекції в Чикаго і отримав у 1908 року ступінь бакалавра. У 19101911 роках отримував стипендію для навчання фізиці в Принстонському університеті. У 1911 році захистив там дисертацію під керівництвом професора Річардсона на тему «Про термічної емісії позитивних іонів солей лужноземельних металів». З вересня 1911-го по квітень 1917 року працював викладачем фізики на фізичному відділенні технологічного університету Карнегі в Піттсбурзі. При спробі вступити добровільно на службу в армію в 1917 році йому відмовлено. З червня 1917 року і до закінчення війни працював у конструкторському бюро фірми Вестерн електрик компані(пізніше перейменованої в Белл Лабораторіз) у Нью-Йорку. Після закінчення війни відмовився від місця асистента професора й залишився в компанії Вестерн електрик.

У 1946 році після 29 років роботи в Белл Лабораторіз вийшов на пенсію і в 1947-48 роках працював гостьовим професором в університеті Вірджинії в Шарлоттсвіллі.

У 1911 році одружився на Шарлотті Сарі Річардсон, сестрі свого наукового керівника професора Річардсона. Батько чотирьох дітей — трьох синів і однієї дочки. Помер 1 лютого 1958 року в Шарлоттсвіллі (штат Вірджинія).

ДосягненняРедагувати

У 1937 році Девіссон отримав Нобелівську премію з фізики за експериментальне підтвердження передбачених Луї де Бройля хвиль матерії. Експерименти по дифракції електронів на кристалах були проведені в 1926 році спільно з Лестером Джермером. Друга половина премії була присуджена Джордж Паджет Томсону.

НагородиРедагувати

Названо його іменемРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. NNDB — 2002.

ДжерелаРедагувати

  • Храмов Ю. А. Дэвиссон Клинтон Джозеф (Davisson Clinton Joseph) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 108. — 400 с (рос.)

ПосиланняРедагувати