Клочек Григорій Дмитрович

Кло́чек Григо́рій Дми́трович (5 березня 1943) — український вчений-літературознавець та організатор освіти. Доктор філологічних наук, професор, ректор Центральноукраїнського державного педагогічного університету (20052010).

Клочек Григорій Дмитрович
Народився 5 березня 1943(1943-03-05) (81 рік)
Грабовець (Замостський повіт), Гміна Грабовець, Замостський повіт, Люблінське воєводство, Республіка Польща
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність філолог, викладач університету, літературознавець, літературознавець
Галузь літературознавство[1], філологія[1] і педагогіка[1]
Alma mater ОДУ ім. І. І. Мечникова (1965)
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d] (1991)
Вчене звання професор
Знання мов українська[1]
Заклад Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
Нагороди
заслужений діяч науки і техніки України

Біографія

ред.

Народився 5 березня 1943 р. в с. Грабовці на Холмщині (тепер — Польща). У 1945 р. родина вивезена на Одещину в рамках «обміну населенням» між УРСР та Польщею. Закінчив Одеський університет (1965), служив у війську в Прибалтиці, працював директором шкіл на Одещині (Вилкове, Торосове, Фрунзівка). Кандидатську дисертацію, присвячену збірці Павла Тичини «Сонячні кларнети», захистив в Одеському університеті (1977).

З 1979 — в Кіровоградському педінституті, завідувач кафедри української літератури. Доктор філологічних наук (1990).

У 2005 р. обраний ректором Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В.Винниченка.

Член Національної Спілки Письменників України з 1983 року. У 19841986 роках очолював Кіровоградську обласну організацію Спілки письменників України.

Член Національної спілки журналістів України.

Виховав 10 кандидатів та одного доктора наук.

Автор численних публіцистичних виступів.

Академік АН Вищої Школи України (1995).

Творча діяльність

ред.

Наукова діяльність

ред.

Наукові інтереси пов'язані з фундаментальними проблемами художності, пізнання її шляхом адекватного аналізу з використанням інструментарію психологічної науки.

Опікується справами шкільної філологічної освіти. Автор ряду посібників нового типу, де літературознавчі й методичні матеріали супроводжують художній текст. Серед них — «Поезія Тараса Шевченка: сучасні інтерпретації», «Українська література в школі як націєтворчий фактор» (1997). Автор книг «Душа моя сонця намріяла…» (1986), «Поетика Бориса Олійника» (1988), «У світлі вічних критеріїв» (1989), «Поетика і психологія» (1989), «Як наблизитись до Давида Мотузки» (1989), «Поезія Тараса Шевченка; сучасна інтерпретація» (1998), "Романи Івана Багряного «Тигролови» і «Сад Гетсиманський» (1998), "Історичний роман Ліни Костенко «Маруся Чурай» (1998), «Ліна Костенко. Навчальний посібник-хрестоматія» (упорядкування, інтерпретація творів 1999), "Світ «Велесової книги» (2001), «Енергія художнього слова» (2007), «Шевченкове Слово: спроби наближення» (2014).

Нагороди

ред.

Відмінник освіти України, двічі лауреат премії газети «Літературна Україна» «За кращу статтю року» (1984, 1985), лауреат літературних премій, а саме: премії імені Володимира Винниченка (1995), премії імені Євгена Маланюка (2003; за книгу "Світ «Велесової книги», в номінації «Літературознавство та публіцистика»), премії імені Олекси Гірника (2009), премія фонду Тараса Шевченка (2017), низка Почесних грамот та відзнак Ради міністрів України, Міністерства освіти України, обласних та міських органів.

Примітки

ред.
  1. а б в г Czech National Authority Database
  2. Указ Президента України № 405/2003 від 15 травня 2003 року «Про відзначення державними нагородами України наукових працівників». Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 грудня 2021.

Джерела і посилання

ред.