Вікіпедія

Клименко Ніна Федорівна

українська мовознавиця

Ніна Федорівна Клименко
Народилася22 жовтня 1939(1939-10-22) Редагувати інформацію у Вікіданих
Черкаси, Черкаська область, УРСР, СРСР
Померла30 серпня 2018(2018-08-30)
Київ, Україна
КраїнаСРСР СРСР
Україна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьмовознавиця, елліністка, викладачка університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКиївський державний університет імені Тараса Шевченка
Галузьукраїнська[1] і мовознавство[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКиївський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор філологічних наук
Науковий керівникБілецький Андрій Олександрович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНАНУ Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Клименко.

Ні́на Фе́дорівна Климе́нко (нар. 22 жовтня 1939, Черкаси — пом. 30 серпня 2018, Київ[2]) — український мовознавець, член-кореспондент Національної академії наук України (2006), доктор філологічних наук (1986), професор (1992). Нагородженна почесним званням «Посол еллінізму» (1999), золотим вінком Салоніцького університету імені Аристотеля (2009), «Орденом Доброчинності» (2013)[3].

Життєпис

ред.

У 1961 році закінчила Київський державний університет імені Тараса Шевченка. Працювала у 1961—1964 роках в Українському товаристві дружби і культурного зв'язку із зарубіжними країнами. З 1965 по 1967 р. — аспірантка, з 1968 року — співробітник, у 1987—2004 роках — завідувачка відділу структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства НАН України. У 1999—2004 роках за сумісництвом завідувач кафедри елліністики Київського національного університету ім. Т. Шевченка, з вересня 2004 р. — професор цієї кафедри.

Докторську дисертацію захистила в 1986 році, професор з 1992 року. Запропоновану Н. Ф. Клименко методику типологічного зіставлення мов на морфемному рівні застосовують науковці України, Естонії, Словаччини, Німеччини.

Під керівництвом професора Клименко та з її участю створено «Морфемно-словотвірний фонд української мови», вперше в Україні укладено за допомогою комп'ютера «Частотно-валентний словник афіксальних морфем української мови» (К., 1998) та «Шкільний словотвірний словник сучасної української мови» (К., 2005).

Член редколегії та співавтор енциклопедії «Українська мова» (2000, 2-е вид. 2004; 3-є вид. 2007, 4-е вид. 2011).

Учасник міжнародних з'їздів славістів, конгресів україністів, елліністів, міжнародних та українських наукових конференцій.

З 2003 року професор Клименко Н. Ф. — член комісії з питань словотвору при Міжнародному комітеті славістів.

Ніна Клименко — засновник кафедри елліністики в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, яку вона очолила 1999 р. За цей час опубліковано «Практичний курс новогрецької мови» (частина 1, К., 1998), перші в лексикографії «Новогрецько-український словник» (К., 2003, 2-е видання 2005, разом із Пономаревим О. Д. і Чернухіним Є. К.), Українсько-новогрецький словник (К., 2008, разом із Пономаревим О. Д. і Савенком А. О.), першу в Україні антологію «Новогрецька література в українських перекладах» (К., 2005, упорядник разом із Пономаревим О. Д.). Вона надрукувала кілька десятків статей, присвячених проблемам теоретичної граматики новогрецької мови, зіставної лексикології новогрецької та української мови, зіставного українсько-новогрецького словотворення, що дозволили розгорнути елліністичні студії в Україні. 2010 р. опубліковано збірник наукових праць «Українська елліністика», відповідальним редактором якого і автором є Клименко Н. Ф. Перекладено з новогрецької Хр. Янарас: «Нерозривна філософія» К., 2001 (разом із Чердаклі А. М.), М. Тріандафілідис: «Мала граматика новогрецької мови». — Салоніки, 2003 (разом із О. Д. Пономаревим).

Померла 30 серпня 2018 року на 79-му році життя у Києві[4].

Наукові інтереси

ред.

Коло наукових інтересів: загальне мовознавство, україністика (словотвір, морфеміка), лексикологія, семасіологія, комп'ютерна лінгвістика, неоелліністика.

Праці

ред.

Авторка понад 300 наукових праць:

Співукладач словників:

  • «Частотний словник сучасної української художньої прози» (т. 1—2) — К., 1981,
  • «Обернений частотний словник сучасної української художньої прози» (К., 1998)
  • «Словник афіксальних морфем української мови» [Архівовано 8 Листопада 2016 у Wayback Machine.] (відпов. редагування — К., 1998),
  • «Новогрецько-український словник» (К., 2003, 2-е видання 2005),
  • «Українсько-новогрецький словник». — К.: Українська енциклопедія, 2008. — 536 с.
  • «Шкільний словотвірний словник сучасної української мови» (К., 2005).

Відповідальний редактор словників:

  • Яценко. І. Т. «Морфемний аналіз» (К., 1981),
  • «Порадник ділової людини» (К., 1995),
  • «Російсько-українського словника з електроенергетики» (разом з С. Я. Меженним; К., 1992).
  • «Граматичний словник української літературної мови: Словозміна» (К., 2011).

Автор понад 350 опублікованих праць, зокрема монографій:

  • «Система афіксального словотворення сучасної української мови». — К.: Наукова думка, 1973. — 187 с.
  • «Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові». — К., 1984;
  • «Як народжується слово». — К.: Радянська школа, 1991. — 287 с.
  • «Основи морфеміки сучасної української мови». — К., 1998, 2000.

Співавтор монографій:

  • «Структурна граматика сучасної української мови». — К., 1972;
  • «Морфемна будова сучасної української мови». — К., 1975;
  • «Нариси з контрастивної лінгвістики». — К., 1979,
  • «Словотвір сучасної літературної української мови». — К., 1979;
  • «Формалізовані основи семантичної класифікації лексики». — К., 1982;
  • "Лексична семантика в системі «людина-машина». — К., 1986;
  • «Український семантичний словник» (проспект). — К., 1990 (рос. мовою);
  • «Використання ЕОМ у лінгвістичних дослідженнях». — К., 1990 (рос. мовою);
  • «Мови європейського культурного ареалу: розвиток і взаємодія». — К., 1995;
  • «Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. Матеріали до історії». — К., 2005;
  • Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі. — К., 2008 [Архівовано 29 Жовтня 2013 у Wayback Machine.], ISBN 978-966-489-009-7;
  • Українська елліністика. — К., 2010.
  • Неперервна філологія: класичні, візантинологічні та неоелліністичні студії в Україні ХХ століття. — Львів: Вид-во Львівської Політехніки, 2014. — 269 с.

Співавтор посібників

  • «Изучаем украинский язык. Расширенный курс». — К., 1993, 1996;
  • «Словотвірна морфеміка сучасної української літературної мови». — К., 1998;
  • «Практичний курс новогрецької мови». — К., 1998.

Праці Н. Клименко надруковано на Кіпрі, в Болгарії, Греції, Голландії, Македонії, Польщі, Словаччині, Німеччині.

Учні

ред.

Підготувала 12 кандидатів філологічних наук зі спеціальностей українська мова, структурно-математична і прикладна лінгвістика, загальне мовознавство, перекладознавство, елліністика та 2 докторів наук.

Література

ред.
  • Євгенія Карпіловська. Вірність покликанню: (до 70-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України Ніни Федорівни Клименко) // Українська мова: Науково-теоретичний журнал. 2009. N 4. С. 133—138. ISSN 1682 3540

Джерела

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Сайт НАНУ[недоступне посилання з липня 2019] 
  3. ↑ Грецький Орден Доброчинності вручено нашому професору. Архів оригіналу за 18 Жовтня 2018. Процитовано 18 Жовтня 2018.
  4. ↑ Із глибоким сумом повідомляємо, що 30 серпня ц.р. на 79-му році пішла з життя визначний мовознавець член-кореспондент НАН України Ніна Федорівна Клименко. Архів оригіналу за 8 Серпня 2020. Процитовано 31 Серпня 2018.

Посилання

ред.


  Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клименко_Ніна_Федорівна&oldid=45069566