Клен японський

вид рослин

ПоширенняРедагувати

Росте в гірських лісах на півночі Японії, на островах Хоккайдо і Хонсю, на висоті 900—1800 м. У Росії проходить північна межа ареалу клена японського. Єдине місцезнаходження — біля струмка Погранічний в південній частині острова Кунашир (Південно-Курильський район Сахалінської області). Занесений до Червоної книги Росії.

Обидві видові назви, латинська й українська, пов'язані з первинною зоною розповсюдження цієї рослини.

ОписРедагувати

У природних умовах зростання невелике листопадне дерево, в культурі зазвичай великий чагарник до 8-10 метрів заввишки. Гілки червонувато-сірі. Кора сіра, гладка, не розтріскується.

Листки округлі, 8-15 см у діаметрі, по краях пилчасті, семи-, дев'яти-, одіннадцатідольні, супротивні. Розсічені менш ніж на половину діаметра. Черешки довжиною 3-5 см, часто злегка опушені. Перші листя з'являються у квітні. Восени листя оранжево-червоні з жовтими цятками.

Квітки яскраві, фіолетово-червоні, зібрані в досить довгі щитоподібні суцвіття.

Число хромосом 2n = 26.

ІсторіяРедагувати

Клен японський описаний 1784 року Юханом Мюрреєм по неопублікованій роботі Карла Тунберга. З тих пір в літературі з'явилося безліч синонімів, найбільш поширений — Acer circumlobatum Maxim. (1867).

Інші синоніми:

ГалереяРедагувати

ПосиланняРедагувати