Клеменс Ксаверій Фесінгер
Частина інформації в цій статті застаріла. (січень 2020) |
Клеменс Ксаверій Фесінґер (? — бл. 1815[1]) — львівський архітектор другої половини XVIII століття, німець за походженням. Син скульптора Себастьяна Фесінґера, брат архітектора Іґнатія Фесінґера. Творив у стилях рококо та раннього класицизму. У Львові обіймав посаду міського будівничого. У 1786—1790 роках керував роботами із розпланування львівського середмістя, що проводились після розбирання міських мурів. Спільно з іншими архітекторами часто виступав таксатором (виконував оцінку) львівських будівель. Від 1774 року певний час Фесінґерові належала частина кам'яниці на теперішній вулиці Галицькій, 9.
Через посаду міського будівничого досить часто згадується в різних справах щодо порядку будівництва у Львові.[1] Був одружений із Антонелою Урбанік — донькою архітектора Мартина Урбаніка.
.jpg)
Роботи
ред.- Проєкт проповідальниці для Латинського катедрального собору у Львові, який через передчасну смерть не реалізував ні Франциск Оленський[2], ні чоловік його прийомної доньки Міхал Сосабовський (не збереглась)[3].
- Правдоподібно, він або Мартин Урбанік був автором проєкту костелу Непорочного зачаття в Лопатині[4].
- Споруди у Львові
- Продовжив роботи по спорудженню собору святого Юра у Львові після смерті Бернарда Меретина у 1759 році. 1773 року очолював комісію у складі Франциска Кульчицького і Христофора Мурадовича, що займалась уточненням плану і кошторису викінчувальних робіт при соборі святого Юра[5].
- Палац греко-католицьких митрополитів перед собором святого Юра (1761—1762). Львівський дослідник Володимир Вуйцик також припустив, що первинний палац міг бути збудований за проєктом П'єра Ріко де Тіррґея, а вже пізніше Фесінґер провів реконструкцію.
- У 1771 році виконав детальний проєкт саду при соборі святого Юра. Іконографічні джерела доводять, що сад реалізовано саме за цим проєктом. Раніше його авторство приписувалось Меретинові (дослідник Тадеуш Маньковський).
- Будинок на вулиці Руській, 4, а також спільний мур із будинком № 6.[5] Одні з перших чиншових кам'яниць (прибуткових будинків у Львові) на вулиці Руській 3—5 (1794).
- Добудова притвору і дзвіниці костелу Петра і Павла на вулиці Личаківській, 82а (1798).
- Дім на нинішній вулиці Федорова, 14 (1785).
- Кам'яниця на нинішній площі Яворського, 2 (1786)
- Будинки № 24 (1783, реконструкція) і 34 (1790—1793) на вулиці Краківській.
- Дім вірменського архієпископа Якова Тумановича на вулиці Вірменській, 30 (1792)[6].
- Реконструкція фасадів домініканського костелу Божого Тіла у 1792—1798.
Примітки
ред.- ↑ а б Mańkowski T. Fesinger Kanty… — S. 424.
- ↑ Hornung Z. Olędzki (Olęcki, Olenski, Oleński) Franciszek (ok. 1745—1792) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — t. ХХІІІ/4, zeszyt 99. — S. 793. (пол.)
- ↑ Wujcyk W. Wiadomości o życiu i twórczości Franciszka Olędzkiego [Архівовано 10 Лютого 2017 у Wayback Machine.] // Sztuka kresów wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1998. — № 3. — S. 283—284. (пол.)
- ↑ Krasny P. O problemach atrybucji architektury nowożytnej: Kościoły w Kołomyi, Busku, Brzozdowcach i Łopatynie a twórczość Bernarda Meretyna [Архівовано 5 Березня 2017 у Wayback Machine.] // Folia Historiae Artium. — 1994. — № 30. — S. 124—125. (пол.)
- ↑ а б Вуйцик В. С. Львівський архітектор Франціск Кульчицький // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 5. — Львів, 1996. — С. 76. — ISBN 5-7707-9955-2.
- ↑ Вуйцик В. С. Матеріали до історії кам'яниць вулиці Вірменської // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 14, Львів, 2004. — С. 162. — ISBN 966-95066-4-13.
Джерела
ред.
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 132, 134, 135, 137, 159, 160—16, 175, 198, 214. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Вуйцик В. С. Будівельний рух у Львові другої половини XVIII ст. // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — 2001. — Т. 241 (CCXLI). — С. 122—123.
- Вуйцик В. С. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1999. — № 10. — С. 46—47.
- Mańkowski T. Fesinger Kanty // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętnjśći, 1948. — T. VI/5, zeszyt 30. — S. 424—425. (пол.)