Мартин Урбанік

польський архітектор

Мартин Урба́нік (?, Замостя — між 24 березня і 9 квітня 1764) — архітектор і будівничий доби бароко. Якийсь час — надвірний архітектор магната Миколи Василя Потоцького.[1]

Мартин Урбанік
Народження невідомо
Смерть 1764(1764)
Країна
(підданство)
 Річ Посполита
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль бароко
Найважливіші споруди Костел і монастир домініканців
CMNS: Мартин Урбанік у Вікісховищі

Життєпис ред.

Народився в місті Замості, дата народження невідома.[2] Прибув до Львова із Замостя. 25 січня 1750 року одружився із Агнесою Рейх, донькою львівського цехового шевця Яна Рейха. Донька Урбаніка — Антонела стала дружиною архітектора Клеменса Фесінґера.[3] Створив будівельну спілку із Бернардом Меретином. Не будучи членом львівського цеху будівничих, разом із напарником часто відбирав у місцевих майстрів об'єкти вже на стадії будівництва. Цим спричинено ряд позовів, де обидва архітектори були відповідачами. Пізніше з якихось причин працює без Меретина як самостійний будівельний підприємець. Позов цеху проти Урбаніка близько 1750 року перелічує цілий ряд об'єктів, відібраних Урбаніком, що нині дозволяє пов'язати їх будівництво з його іменем.

Був свідком на весіллі Йозефа Штиля (пол. Józef Sztyl) з Катажиною Марквартувною (26 червня 1757 року, інший свідок Ян Ґертнер).[4] 24 березня 1764 р. востаннє взяв плату (288 зл. п.) за роботи для костелу домініканців у Львові, а 9 квітня було відомо про смерть Урбаніка.[2]

Споруди

На відміну від Бернарда Меретина спрощував тонкі деталі камінних різьб у своїх проектах, застосовував схематичні, пласкі адаптації форм.[5]

Правдоподібно, він або Клеменс Ксаверій Фесінгер був автором проекту костелу Непорочного зачаття в Лопатині.[13]

Зауваги ред.

Примітки ред.

  1. Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Secesja», 1993. — T. 1. — 364 il. — S. 23. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
  2. а б Лильо О. Майстер-будівничий Мартин Урбанік // Діяльність будівничих Львова першої половини XVIII ст. в контексті європейських зв'язків: особливості формування і розбудови [Архівовано 4 січня 2017 у Wayback Machine.].
  3. Вуйцик В. С. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація» — Вип. 10. — Львів, 1999. — С. 46. — ISBN 966-95066-3-8.
  4. Betlej A. Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2009. — T. 17. — 806 il. — S. 393. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
  5. Krasny P. O problemach atrybucji architektury nowożytnej: Kościoły w Kołomyi, Busku, Brzozdowcach i Łopatynie a twórczość Bernarda Meretyna [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.] // Folia Historiae Artium. — 1994. — № 30. — S. 124. (пол.)
  6. Архітектура Львова. — С. 136—137.
  7. Бойко О. Г., Слободян В. М. Монастир сестер бенедиктинок // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 16, Львів, 2006. — С. 41. — ISBN 966-95066-4-15.
  8. Архітектура Львова. — С. 140.
  9. Архітектура Львова. — С. 156.
  10. Ostrowski J. К. Wstęp // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2010. — T. 18. — 509 il. — S. 8. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-79-6.
  11. Krasny P., Ostrowski J. К. Kościoł parafialny p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2010. — T. 18. — 509 il. — S. 80. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  12. Kowalczyk J. Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej [Архівовано 13 березня 2017 у Wayback Machine.] // Rocznik Historii Sztuki. — 2003. — № XXVIII. — S. 199.
  13. Krasny P. O problemach atrybucji architektury nowożytnej: Kościoły w Kołomyi, Busku, Brzozdowcach i Łopatynie a twórczość Bernarda Meretyna [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.]…. — S. 124—125.

Джерела ред.