Клаудіо Вілла
Клаудіо Вілла (італ. Claudio Villa; Рим, 1 січня 1926 року — Падуя, 7 лютого 1987 року) — італійський співак. Іноді він виступав автором, на його ім'я записано 35 пісень. За всю свою кар'єру він продав 45 мільйонів платівок в усьому світі.
| Клаудіо Вілла | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | італ. Claudio Pica |
| Дата народження | 1 січня 1926[1][2] |
| Місце народження | Рим, Італія[3] |
| Дата смерті | 7 лютого 1987[4][2] (61 рік) |
| Місце смерті | Рим, Італія |
| Причина смерті | інфаркт міокарда |
| Роки активності | з 1946 |
| Громадянство | Італія і Королівство Італія |
| Професії | актор, співак, студійний музикант, автор-виконавець |
| Співацький голос | тенор |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | поп |
| Псевдоніми | Claudio Villa |
| Нагороди | |
| Діти | Manuela Villad |
| Автограф |
 |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Народився в кварталі Трастевере в Римі. За свою кар'єру він записав понад 3000 пісень, продав 45 мільйонів платівок і знявся в 25 мюзиклах. Батьки дали йому ім'я «Клаудіо» на честь Клаудіо Серіо. На фірмі звукозапису «Fonit Cetra» він записав багато відомих пісень, таких як «'A Tazza 'E Cafe'».
Клаудіо Вілла розділяє з Доменіко Модуньо рекорд за кількістю перемог на Фестивалі пісні в Сан-Ремо — чотири рази. Вілла перемагав там у 1955, 1957, 1962 і 1967 роках[5]. У 1962 і 1967 роках він представляв Італію на Конкурсі пісні на приз Євробачення: в 1962 році з піснею «Addio, addio» посів 9-те місце, а у 1967 з «Non andare più lontano» — 11-е[6].
Вілла помер у 1987 році; на його надгробку написано слова «Життя — ти прекрасна, смерть — ти тхнеш» (Vita sei bella, morte fai schifo). Про його смерть у 1987 році від серцевого нападу оголосив у прямому ефірі Піппо Баудо в останню ніч фестивалю Сан-Ремо. Його могила, оточена барельєфом і настінними розписами з нагоди 20-ї річниці смерті, знаходиться на кладовищі Сан-Себастьяно у Рокка-ді-Папа, недалеко від Риму, де він жив протягом багатьох років зі своєю сім'єю.
У Північній Америці співак був практично невідомим до 1996 року, поки не вийшов фільм «Довга ніч», співрежисерами якого були Стенлі Туччі і Кемпбелл Скотт[en]. Фільм, у якому звучать три пісні Клаудіо Вілла, отримав міжнародне визнання.[7]
Дискографія ред.
| Цей розділ потребує доповнення. |
Фільмографія ред.
| Цей розділ потребує доповнення. |
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
- ↑ Carnegie Hall linked open data — 2017.
- ↑ https://pantheon.world/profile/person/Claudio_Villa
- ↑ Antonella Scutiero (10 лютого 2015). Sanremo, 13 curiosità sul Festival. Lettera43 (італ.). NEWS 3.0 S.p.A. via Garofalo 31, 20133 Milano. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 28 листопада 2015.
Massimo Poggini, официальный биограф Васко Росси и Лучано Лигабуэ (8 лютого 2013). Tutti i vincitori di Sanremo (…e Berlusconi esterna). Блог на сайте Gazzetta dello Sport.it (італ.). Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 28 листопада 2015.
Chi ha vinto più festival di Sanremo?. Sapere.it. Архів оригіналу за 30 Червня 2020. Процитовано 28 листопада 2015.
Chi ha vinto più volte il Festival di Sanremo?. Il Post. 11 лютого 2015. Архів оригіналу за 1 Липня 2020. Процитовано 28 листопада 2015.
Sanremo: L'albo d'oro dei vincitori (італ.). ANSA.it. 4 лютого 2015. Архів оригіналу за 30 Червня 2020. Процитовано 2015-11028. - ↑ Emanuele Lombardini, Alessandro Pigliavento. Guida all'Eurovision Song Contest 2013 (PDF). Euofestival News (EurofestivalNEWS.Com). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 28 листопада 2015.
OGAE Italy: L'Italia all'Eurofestival (італ.). Il Fan Club Italiano dell'Eurofestival. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 28 листопада 2015. - ↑ Big Night Original Motion Picture Soundtrack, liner notes.
Посилання ред.
- Клаудіо Вілла [Архівовано 1 Травня 2021 у Wayback Machine.] на сайті AllMusic
- Клаудио Вилла на сайті IMDb (англ.)