Клайд Ковен
Клайд Лоррейн Ковен-молодший (англ. Clyde Lorrain Cowan Jr, 6 грудня 1919 — 24 травня 1974) — американський фізик, який разом із Фредеріком Райнесом вперше зареєстрував нейтрино. Відкриття було зроблено в нейтринному експерименті Ковена-Райнеса 1956 року[6]. За це відкриття Райнесу в 1995 році, вже після смерті Ковена, отримав Нобелівську премію з фізики.
| Клайд Ковен | |
|---|---|
 | |
| Народився | 6 грудня 1919[1][2] Детройт, Мічиган, США |
| Помер | 24 травня 1974[1][2] (54 роки) Бетесда, Монтґомері, Мериленд, США |
| Поховання | Арлінгтонський національний цвинтар[3] |
| Країна |  США |
| Діяльність | фізик, викладач університету |
| Alma mater | Вашингтонський університет в Сент-Луїсі Missouri University of Science and Technologyd Roosevelt High Schoold |
| Заклад | Католицький університет Америки |
| Членство | Американське фізичне товариство[4] |
| Війна | Друга світова війна |
| Родичі | James R. Riordond і Лангстрот Лоренцо Лорейн[5] |
| Нагороди | член Американського фізичного товариства[d] |
 Клайд Ковен у Вікісховищі | |
Раннє життя
ред.Ковен народився в Детройті, штат Мічиган. Він був старшим з чотирьох дітей в родині. В його дитинстві сім'я переїхала до Сент-Луїса, штат Міссурі, де він почав свою освіту, у державній школі. Навчаючись у Міссурійській гірничо-металургійній школі[en] в Роллі, штат Міссурі, Ковен був головним редактором газети «Missouri Miner» у 1939—1940 роках і закінчив її в 1940 році, здобувши ступінь бакалавра хімічної інженерії[7].
Військова кар'єра
ред.Ковен був капітаном військово-повітряних сил США. Під час Другої світової війни був нагороджений Бронзовою Зіркою[8].
У 1936—1940 роках перебував у Корпусі підготовки офіцерів запасу[en]. Коли Америка вступила у Другу світову війну в 1941 році, Ковен приєднався до Служби хімічної війни армії США в званні другого лейтенанта. У серпні 1942 року його перевели до восьмої повітряної армії, дислокованої в Лондоні в Англії. 1943 року він спроєктував і побудував експериментальну очисну установку для використання в разі газової атаки. У наступному році він приєднався до персоналу Британського відділення радіаційної лабораторії Массачусетського технологічного інституту[en], яке знаходилося в Грейт-Малверні[en] в Англії. 1945 року він був офіцером зв'язку з Королівськими ВПС, працюючи над прискоренням передачі технічної інформації та обладнання. Він повернувся до Сполучених Штатів у 1945 році і працював на авіабазі Райт Паттерсон у Дейтоні, штат Огайо. Він залишив військову службу в 1946 році[8].
Академічна кар'єра
ред.
Скориставшись законом Законом про реінтеграцію військовослужбовців[en], Ковен відвідував Вашингтонський університет у Сент-Луїсі, штат Міссурі, здобувши ступінь магістра, а потім доктора філософії в 1949 році. Потім він приєднався до співробітників Лос-Аламоської наукової лабораторії в Нью-Мексико, де познайомився з Фредеріком Райнесом.
У 1951 році Райнес і Ковен почали нейтринний експеримент Ковена-Райнеса, сподіваючись виявити нейтрино. Як джерело потенційних нейтрино вони використали ядерний реактор у Саванна-Рівер[en] в Ейкені, Південна Кароліна. Райнес і Ковен збирали дані місяцями, а в 1956 році дійшли висновку, що вони точно спостерігали нейтрино. Вони опублікували свою роботу в журналі Science за 20 липня 1956 року[9]. Пізніше Райнес був нагороджений Нобелівською премією з фізики 1995 року за роботу над цим експериментом. Він один отримав нагороду, тому що Ковен помер у 1974 році, а Нобелівські премії посмертно не присуджують[10].
Ковен розпочав свою викладацьку кар'єру в 1957 році як професор фізики в Університеті Джорджа Вашингтона у Вашингтоні. Наступного року він залишив цей університет та приєднався до факультету Католицького університету Америки у Вашингтоні, округ Колумбія, і займав цю посаду до кінця свого життя. Він також виступав у різний час як консультант Комісії з атомної енергії США, Військово-морської лабораторії США[en], Військово-морської академії США, Армії США, United Mine Workers of America[en], Electric Boat та Смітсонівського інституту.
Ковен помер у Бетесді, штат Меріленд, від раптового серцевого нападу 24 травня 1974 року[11] і був похований на Арлінгтонському національному цвинтарі.
Сім'я
ред.Ковен одружився у Вудфорді[en], Англія, 29 січня 1943 року з Бетті Елеанор, дочкою Джорджа Генрі та Мейбл Джейн (Мазер) Дангем з Ванстеда[en], Англія. Семеро їхніх дітей померли в дитинстві, а троє дітей вижили. Ковен усиновив двох синів.
Ковен був прямим нащадком Лоренцо Лангстрота, «батька американського бджільництва»[12].
Примітки
ред.- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ https://ancexplorer.army.mil/publicwmv/index.html#/arlington-national/
- ↑ NNDB — 2002.
- ↑ Hoffman M. Appreciating Lorenzo Langstroth — 2010. — Vol. 138, Iss. 1. — P. 21. — ISSN 1071-3190
- ↑ Reines, Frederick (August 1974). Clyde L. Cowan Jr. Physics Today. 27 (8): 68—69. Bibcode:1974PhT....27h..68R. doi:10.1063/1.3128835.
- ↑ Missouri School of Mines and Metallurgy 1940 yearbook
- ↑ а б Cowan, Clyde Lorrain, Jr., Capt
- ↑ C. L Cowan Jr.; F. Reines; F. B. Harrison; H. W. Kruse; A. D McGuire (20 липня 1956). Detection of the Free Neutrino: a Confirmation. Science. 124 (3212): 103—4. Bibcode:1956Sci...124..103C. doi:10.1126/science.124.3212.103. PMID 17796274.
- ↑ Nobel Prize Facts
- ↑ Clyde Lorrain Cowan: An inventory of Clyde Lorrain Cowan at The American Catholic History Research Center and University Archives
- ↑ Hoffman, Marc (January 2010). Appreciating Lorenzo Langstroth: Inventor, Scientist, Author, Minister. Bee Culture. Т. 138, № 1. с. 21. ISSN 1071-3190.
