Рогатик товкачиковий
| Рогатик товкачиковий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Clavariadelphus pistillaris (L.) Donk, 1933 | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Clavaria pistillaris [1] | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Рогатик товкачиковий, рогатик пестиковий, рогатик булавовидний, клаваріадельфус товкачиковий[2], клаваріадельф товкачиковий[3] (Clavariadelphus pistillaris) — вид грибів роду рогатик (Clavariadelphus). Гриб класифіковано у 1933 році[4].
Будова ред.
Плодове тіло булавоподібне, висотою 7-30 см, діаметром 2-6 см, часто з поздовжньо-зморшкуватою поверхнею, від світло-жовтого до вохряно-жовтого кольору, з щільною, потім м'якою губчастою тканиною, при пошкодженні забарвлюється в буро-пурпуровий колір. Базидії булавоподібні, 50-75 8-13 мкм. Спори довгасто-еліптичні, (7) 11-16 (3,7) 6-10 мкм, безбарвні до жовтуватих.
Життєвий цикл ред.
Росте в листяних лісах (липа, граб та ін.), змішаних, рідше хвойних лісах. Утворює плодові тіла на ґрунті, нерідко серед мохів. Тяжіє до карбонатних ґрунтів. Підстилковий сапротроф. Плодові тіла спостерігаються в осінній період.
Поширення та середовище існування ред.
Ареал переривчастий, охоплює Європу, Східну Азію, Північну Америку. Плодові тіла зустрічаються невеликими групами.
Практичне використання ред.
Природоохоронний статус ред.
Включений до Червоної книги України (2009), Червоної книги Білорусі 2-го видання (1993), Червоної книги СРСР (1984). Охороняється в Литві, Латвії, Російської Федерації і Польщі.
Примітки ред.
- ↑ L., Species Plantarum: 1182 (1753)
- ↑ М. Я. Зерова, Сосін П. Є., Роженко Г. Л. Базидіоміцети. Книга 2. Болетальні, стробіломіцетальні, трихоломатальні, ентоломатальні, русулальні, агарикальні, гастероміцети // Визначник грибів України. — Київ : Наукова думка, 1979. — Т. 5. — 566 с.
- ↑ Клаваріадельф товкачиковий у ЧКУ
- ↑ Clavariadelphus pistillaris. www.mycobank.org. Процитовано 2016-04-30T18:39:37+02:00.
Джерела ред.
- Clavariadelphus pistillaris // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL
- Клаваріадельф товкачиковий у ЧКУ
- Donk, M.A. 1933. Revisie van de Nederlandse Heterobasidiomyceteae (uitgez. Uredinales en Ustilaginales) en Homobasidiomyceteae-Aphyllophraceae: II. Mededelingen van het botanisch Museum en Herbarium van de Rijksuniversiteit Utrecht. 9:1-278
- Гапиенко О. С., Шапорова Я. А.Clavariadelphus pistillaris // Красная книга Беларуси, 2016. — URL
|
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |