Китайська теорема про остачі

Кита́йська теоре́ма про оста́чі — один з основних результатів елементарної теорії чисел. Використовуючи позначення модульної арифметики її можна сформулювати таким чином. Нехай довільні цілі числа, а попарно взаємно прості числа. Тоді така система:

має розв'язок і всі її розв'язки рівні за модулем .

Історія ред.

Близько 100 р. до н. е. китайський математик Сун Цу (Sun-Tsŭ) розв'язав таку задачу: знайти число, яке дає при діленні на 3, 5 та 7 остачі 2, 3 та 2 відповідно (загальний розв'язок має вигляд 23+105k для цілих k). Тому твердження про еквівалентність системи порівнянь за взаємно простими модулями, і порівняння за модулем добутку називають «китайською теоремою про остачі».

Конструктивне доведення ред.

Позначимо   і  . Звідки випливає взаємна простота   і  . Тож за допомогою розширеного алгоритму Евкліда можна знайти такі  , що

 

Позначимо  . Тоді   в той час, як   якщо  . Визначивши   за допомогою суми

 

одержуємо необхідний розв'язок. Очевидно всі числа рівні йому за модулем   теж є розв'язками. Якщо взяти тепер два довільні розв'язки  , то, згідно з умовами теореми, їхня різниця повинна ділитися на кожне з чисел   а значить, враховуючи попарну взаємну простоту чисел  , і на їхній добуток. Тобто:

  що завершує доведення теореми.

Алгебраїчна версія ред.

Нехай   — комутативні кільця з одиницею,   сюр'єктивні гомоморфізми, такі що   для всіх  . Тоді гомоморфізм  , заданий формулою

 

є сюр'єктивним. Окрім того,   визначає ізоморфізм

 .

Якщо взяти  ,   і визначити гомоморфізми наступним чином

 

то ми одержуємо арифметичну версію теореми.

Див. також ред.

Література ред.

Джерела ред.

Українською ред.