Кизик (грец. Κύζικος, тур. Aydıncıḳ) — давньогрецький поліс в історичній області Мізія у Малій Азії. Заснована вихідцями з Мілета на перешийку Капи-даг, одному з півостровів Мармурового моря. Наразі територія провінції Баликесір у Туреччині.

Кизик

Istanbul - Museo archeol. - Auriga greco - Arcaico, sec. VI aC, da Cizico - Foto G. Dall'Orto 28-5-2006.jpg

Координати 40°23′59″ пн. ш. 27°47′59″ сх. д. / 40.39983600002777564° пн. ш. 27.79987300002778028° сх. д. / 40.39983600002777564; 27.79987300002778028Координати: 40°23′59″ пн. ш. 27°47′59″ сх. д. / 40.39983600002777564° пн. ш. 27.79987300002778028° сх. д. / 40.39983600002777564; 27.79987300002778028

Країна Flag of Turkey.svg Туреччина
Адмінодиниця Ердек
Часовий пояс UTC+3 (Ердек)
Автомобільний код 10 (Ердек)
Кизик. Карта розташування: Туреччина
Кизик
Кизик
Кизик (Туреччина)

ІсторіяРедагувати

Кизик мав дві укріплені гавані: Панорм на сході та Хітом на заході, біля підніжжя гір Диндим та Аркт.

Поблизу Кизика в 410 до н. е. під час Пелопоннеської війни, афіняни під проводом Алківіада розбили спартанців, під командуванням Міндара. У 74 до н. е. Кизик був взятий в облогу Мітрідатом, але визволений Лукуллом, проте саме в ході Третьої Мітрідатової війни місто отримало права лат. liberae civitatis, які Кизик тимчасово втратив 29 до н. е., а пізніше за імператора Тиберія — назавжди як покарання за образу римських громадян. 123 року місто зазнало руйнівного землетрусу. Після відбудови Кизик залишався значним містом до взяття його арабами в 675 році.

Відомі у нумізматиці статири Кизика із суміші золота та срібла. Вони були у великому ходу з VII до IV століття до н. е., доки не поступилися місцем золотій македонській монеті Філіппа та Александра.

Збереглись руїни стародавніх стін, величезного театру і амфітеатру, а також руїни храму, присвяченого в 167 року римському імператору Адріану, на честь якого написана одна з промов Аристіда.

У ІІІ столітті в місті проповідували християнство дев'ять проповідників: Феогнид, Руф, Антипатр, Феост, Артема, Магн, Феодот, Фавмасій і Филимон, які були піддані тортурам і прийняли мученицьку смерть. Пізніше мощі святих були перенесені в храм, побудований на їх честь, і стали шануватися як чудотворні[1].

Відомі мешканціРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Про що молились 12 травня до Дев'ятьох цілителів: народні прикмети. Радіо ТРЕК. Процитовано 2020-05-12.