Кеннет Лі Пайк

Ке́ннет Лі Пайк (англ. Kenneth L. Pike; 9 червня 1912, Вудсток, штат Коннектикут — 31 грудня 2000, Даллас, Техас) — американський мовознавець, представник так званої Анн-Арборської школи американської дескриптивної лінгвістики, спеціаліст з фонетики і фонології, мовознавства, вивчення іноземних мов. Професор Мічиганського університету з 1955, президент Американського лінгвістичного товариства (Linguistic Society of America) з 1961.

Кеннет Лі Пайк
англ. Kenneth Lee Pike
Народився	9 червня 1912(1912-06-09)[…] Вудсток
Помер	31 грудня 2000(2000-12-31)[…] (88 років) Даллас
Країна	США
Діяльність	антрополог, мовознавець, перекладач, перекладач Біблії
Alma mater	Університет Мічигану Gordon Colleged
Заклад	Університет Мічигану
Посада	president of the Linguistic Society of Americad
Аспіранти, докторанти	Alton L. Beckerd
Членство	Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США
Нагороди	Honorary doctorate Paris Descartes Universityd (1978)

Наукова та дослідницька діяльність

Свого часу провів велику польову роботу з вивчення малознаних мов Азії, Африки, Америки та Океанії. Їздив у експедиції до Гватемали, Перу, Еквадору, Гани, Нігерії, Індонезії, Філіппін та в інші країни.

Найвідомішим його твором є програмна тритомна праця «Мова у відношенні до інтегрованої теорії структури людської поведінки» (1954—1960). В цій праці вчений намагався розробити універсальну таксономію людської поведінки. Також розробив тагмемну теорію — оригінальну модель граматичного опису мовних систем.

В галузі фонетики Кеннет Лі Пайк вперше запропонував для англійської мови систему дискретного моделювання інтонації (інтонаційні рівні). Також увів поняття «контурних» та «регистрових» музичних тонів. Також саме Пайку належить введений в 1954 році відомий розподіл лінгвістичних одиниць на системні «емічні» англ. emic та реалізучі «етичні» англ. etic, що поширило фонологічні ідеї на широке коло явищ.

Життєпис

Народився 9 червня 1912 у Вудстоку штату Коннектикут. В 1933 закінчив Гордонський коледж у Бостоні де вивчав теологію. Хотів стати місіонером, але не зміг через слабке здоров'я. Продовжив освіту у тому ж коледжі. Влітку 1935 вступив до Літньої лінгвістичної школи в Кемп-Уайкліффі штату Арканзас. Тоді ж вступив до Уайкліфського товариства перекладачів Біблії та розпочав свої перші польові дослідження в Мексиці. В 1937 поступив до Мічиганського університету в Енн-Арборі, де його вчителем був Чарлз Фриз. В 1942 році отримав ступінь доктора філософії. З 1942 по 1979 був президентом Лінгвістичного інституту та директором його відділу в Оклахомі. З 1979 — заслужений директор Літнього лінгвістичного інституту у відставці. З 1948 року викладач, а з 1954 по 1977 роки професор Мічиганського університету, з 1977 — заслужений професор лінгвістики у відставці. Член Американського лінгвістичного товариства, а з 1961 року його президент. Член Американської лінгвістичної асоціації, Комітету фонетичної асоціації, Національної академії наук США, почесний доктор низки університетів.

Посилання

• Бібліографія, містить 262 твори [Архівовано 1 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)