Кемська волость
Кемська волость (рос. Кемская волость) — адміністративно-територіальна одиниця в складі Московського царства і з 1721 року Російської імперії. Адміністративний центр — місто Кем. За Московського царства Кемська волость була частиною Новгородської землі.
| Кемська волость | |
|---|---|
|
| |
| Адм. центр | Кем |
| Країна |  Російська імперія
|
| Регіон | Кемський повітd |
| Населення | |
| - повне | |
| Площа | |
| - повна | |
Кемська волость перебувала на річці Кем і мала вихід до Кемської губи Білого моря.
За Московського царства ред.
1-ше підпорядкування Соловецькому монастиреві ред.
У XV сторіччі Кемська волость була володінням Марфи Борецької — дружини посадника Великого Новгорода Ісаака Борецького. У 1450 році Кемська волость була подарована Борецькою Соловецькому монастирю.
Фінський похід ред.
У 1579 і 1580 роках фіни («каянські німці») зробили спустошливий похід на Кемську волость, під час якого було вбито соловецького воєводу Михайла Озерова і багатьох стрільців. Проте, воєвода Кипріян Анічков розбив і прогнав каянців[1]. У 1590 році шведи розорили Кемську волость.
2-е підпорядкування Соловецькому монастиреві ред.
У 1591 року вся Кемська волость (з Муєзерським морем, селянами, промислами) була віддана Соловецькому монастирю, який в 1657 році побудував тут двоповерховий острог, озброївши його мушкетами і гарматами.
3-те підпорядкування Соловецькому монастиреві ред.
З 1704 року до 1711 року Кемський острог був у віданні царської казни, потім повернуто Соловецькому монастирю.
За Російської імперії ред.
У 1749 і 1763 роках Кемська волость постраждала від повеней.
У 1780 році Кемська волость увійшла до складу Онезького повіту Архангельської області Вологодського намісництва (з 1784 року — в складі Архангельського намісництва).
Іменним указом від 16 травня 1785 року з північної частини Повенецького повіту та північно-західних волостей Онезького повіту Архангельського намісництва був утворений Кемський повіт[2], який увійшов до Олонецької області Олонецького намісництва. У результаті цього Олонецьке намісництво отримало вихід до Білого моря.
Цікаві факти ред.
«Кемську волость», яку хотів отримати шведський король в Івана IV Грозного, згадується в п'єсі Михайла Булгакова «Іван Васильович» і в знятому за її мотивами фільмі.
Література ред.
- Статутна грамота Кемській та Шуєрецькій волостям про вибір волосних суддів (1562)
Примітки ред.
- ↑ СОЛОВЕЦКАЯ КРЕПОСТЬ ДО НАЧАЛА XVII в И ЕЕ РОЛЬ В ОБОРОНЕ БЕЛОМОРСКОГО СЕВЕРА. § 1. Превращение монастыря в крепость. Отражение первых набегов скандинавских феодалов. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
- ↑ Труды Карельского научного центра РАН № 4. 2012. С. 74-84. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 2 лютого 2019.
Посилання ред.
- Успенський собор у Кемі — архітектурна реліквія всесвітнього значення
- Кемський собор [Архівовано 5 лютого 2019 у Wayback Machine.]
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |