Келишка цілісноприлистикова
Келишка цілісноприлистикова (Calypogeia integristipula) — вид печіночників родини келишкових (Calypogeiaceae)[1].
| Келишка цілісноприлистикова | |
|---|---|
_9803.JPG)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Печіночники (Marchantiophyta) |
| Клас: | Jungermanniopsida |
| Порядок: | Юнгерманіальні (Jungermanniales) |
| Родина: | Келишкові (Calypogeiaceae) |
| Рід: | Келишка (Calypogeia) |
| Вид: | C. integristipula
|
| Біноміальна назва | |
| Calypogeia integristipula Steph.
| |
Поширення
ред.Батьківщиною є Європа, Макаронезія, Азія, Північна Америка[2].
Зростання цього виду є безвапняним або слаболужним. Більш сильно розклалася мертва деревина часто колонізується, а також кислі місця ґрунту в лісах, сирий гумус, відкриті торф'яні ґрунти на болотах, купи колод, багаті гумусом силікатні породи або основи стовбурів дерев.
Характеристика
ред.Утворює світло-зелені галявинки. Окремі рослини розпростерті, шириною від 2 до 4 міліметрів і довжиною до 6 сантиметрів. Листя яйцюватої форми й найбільш широке біля основи, кінчик вузько закруглений. Клітини листя ізодіаметричні, тонкостінні й мають розмір приблизно 24–45 на 30–60 мікрометрів. Клітини по краю листа майже не відрізняються, найчастіше деякі витягнуті по дотичній, але вони не утворюють чіткої межі. Масляні тільця водяного кольору, що складаються з ніжних крапельок, є у всіх клітинах листя. Статевий розподіл однодомний. Спорогони зустрічаються рідко, але виводкові тіла утворюються часто і в достатку.
Примітки
ред.- ↑ Calypogeia integristipula. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 04.02.2024.
- ↑ Calypogeia integristipula. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 04.02.2024.
Джерела
ред.- Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
- Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 3: Spezieller Teil (Bryophyta: Sphagnopsida, Marchantiophyta, Anthocerotophyta). Ulmer, Stuttgart 2005, ISBN 3-8001-3278-8.
- Heribert Köckinger: Die Horn- und Lebermoose Österreichs (Anthocerotophyta und Marchantiophyta), Catalogus Florae Austriae, II Teil, Heft 2, ISBN 978-3-7001-8153-8.