Кеклик берберійський

Біологічна класифікація

Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Куроподібні (Galliformes)
Родина:	Фазанові (Phasianidae)
Підродина:	Куріпкові (Perdicinae)
Рід:	Кеклик (Alectoris)
Вид:	Кеклик берберійський

Біноміальна назва

Alectoris barbara
(Bonnaterre, 1791)

Посилання

Вікісховище:	Alectoris barbara
Віківиди:	Alectoris barbara
ITIS:	175909
МСОП:	22678707
NCBI:	40177

Кеклик берберійський^[1] (Alectoris barbara) — птах, один з видів кекликів родини фазанових.

Alectoris barbara є національним птахом Гібралтару^[2].

Зовнішній вигляд ред.

Alectoris barbara схож на європейського кеклика. Головна відмінна ознака — це пляма на горлі і блакитно-сірі «брови». Крім того, у цього кеклика на шиї є каштаново-коричнева смуга з білими плямами. За оком проходить довга вертикальна смуга рожевого кольору.

Полохливий птах, веде поодинокий спосіб життя, мешкає на землі, літає дуже рідко.

Поширення ред.

Ареал простягається від північної Сахари до пн.-зх. Єгипту, Марокко, Канарських островів, Гібралтару й пд. Іспанії. Трапляється також на островах Фуертевентура^[3], Тенерифе, Лансароте та Гомера, куди, певно, була завезена людиною. Популяція, що мешкає на Сардинії, можливо також була інтродукована.

Вид має високий рівень адаптації до умов існування. Поряд з оброблюваними землями він живе в степах, порослих молочаєм, в евкаліптових лісах, а також у горах аж до межі снігу.

Розмноження ред.

У кладці від 10 до 14 яєць, покритих червоно-коричневими крапинами. Інкубаційний період триває 25 днів. Молоді птахи залишаються разом з дорослими птахами аж до наступного періоду гніздування.

Підвиди ред.

Описано 4 підвиди^[4]:

A. b. koeningi — північний захід Марокко, завезена на Канарські острови та північ Іспанії
A. b. barbara — північ Марокко та Алжир; Сардинія (інтродуковано?)
A. b. spatzi — північ Марокко до центрального Алжиру і півночі Тунісу
A. b. barbata — Лівія и північний захід Єгипту

Примітки ред.

↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gibraltar's Culture and Customs http://www.funtrivia.com/en/subtopics/Gibraltars-Culture-and-Customs-172246.html [Архівовано 26 грудня 2018 у Wayback Machine.]
↑ Martín P., Cardona A., Avifauna Canaria II, Aves de las Zonas Bajas, pg 55.^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
↑ James F. Clements: The Clements Checklist of the Birds of the World. Cornell University Press, Ithaca 2007, ISBN 978-0-8014-4501-9.

Джерела ред.

Heinz-Sigurd Raethel; Wachteln, Rebühner, Steinhühner, Frankoline und Verwandte, Verlagshaus Reutlingen, Reutlingen 1996, ISBN 3-88627-155-2

[1] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[2] Gibraltar's Culture and Customs http://www.funtrivia.com/en/subtopics/Gibraltars-Culture-and-Customs-172246.html [Архівовано 26 грудня 2018 у Wayback Machine.]

[3] Martín P., Cardona A., Avifauna Canaria II, Aves de las Zonas Bajas, pg 55.^{[недоступне посилання з лютого 2019]}

[4] James F. Clements: The Clements Checklist of the Birds of the World. Cornell University Press, Ithaca 2007, ISBN 978-0-8014-4501-9.

[1]

[2]

[3]

[4]