Вікіпедія

Кейт Стоунмен

американська адвокатка

Кетрін «Кейт» Стоунмен (англ. Katherine "Kate" Stoneman) (квітень 1841 — 19 травня 1925) — суфражистка початку 20-го століття та перша жінка, яка стала членом адвокатської колегії у штаті Нью-Йорк.

Кейт Стоунмен
англ. Kate Stoneman
Народилася квітень 1841
Лейквуд, Чотоква, Нью-Йорк, США
Померла 19 травня 1925(1925-05-19) (84 роки)
Олбані, США
Громадянство США США
Діяльність адвокат, учасниця Жіночого соціально-політичного союзу
Alma mater Школа права Олбані
Батько Джордж Стоунмен
Мати Кетрін Ребекка Чейні Стоунмен
Родичі Берта Стоунмен (племінниця)
Нагороди

Життєпис ред.

Кейт Стоунмен народилась в квітні 1841 році на фермі Стоунменів в селищі Лейквуд біля міста Бастай в окрузі Чотоква штату Нью-Йорк в родині Джорджа Стоунмена та Кетрін Ребекки Чейні Стоунмен.[1][2][3] Кейт була п'ятою дитиною з восьми. ЇЇ батько, Джордж Стоунмен, був досить успішним підприємцем у лісоматеріальному бізнесі, а також кілька років був мировим суддею.[1]

В 1864 році Кейт вступила до нормальної школи штату в Олбані, Нью-Йорк (зараз — Університет штату Нью-Йорк в Олбані) — навчального закладу, призначеного для підготовки випускників середньої школи до роботи вчителя. Навчаючись, Кейт також працювала переписувачем на доповідача Апеляційного суду штату Нью-Йорк, отримуючи платню в розмірі 10 центів за сторінку.[1][2] Тоді в державному управлінні ще не так широко використовувались друкарські машинки, і державні установи часто наймали переписувачів, чию роботу пізніше виконували стенографісти.[1]

Стоунмен закінчила нормальну школу в 1866 році. Після закінчення школи вона протягом року вчителювала в семінарії в місті Гленс-Фоллс, Нью-Йорк. В семінарії Кейт викладала географію, малювання та чистописання. Після року в семінарії Кейт повернулась до своєї нормальної школи вже вчителем. Деякий час Кейт була заступником директора школи.[1] Стоунмен пропрацювала в нормальній школі протягом сорока років до 1906 року.[2]

Крім вчителювання, Стоунмен брала активну участь у громадському житті. У 1878 вона була призначена першим віце-президентом Асоціації вчителів штату Нью-Йорк на 1878—1879 рр.[4] В 1882 році вона була присутня на з'їзді лівоцентристської Партії ґрінбекерів (або Незалежної партії) в Олбані.[5] В 1887 році Стоунмен стала президентом Асоціації вчителів штату Нью-Йорк.[6]

Невдовзі після того, як Стоунмен стала вчителем, вона зацікавилась суфражизмом, тобто рухом за жіноче виборче право. Вона брала участь у створенні Олбанійського товариства жіночих виборчих прав,[1] а також була його секретарем.[7] Видання The Woman's Journal називало Стоунмен «активним та енергійним секретарем».[8] В 1883 році вона виступала на з'їзді штату Нью-Йорк за жіночі права.[9] В 1885 році Стоунмен виступила із різкою критикою Ґілберта Пірса — губернатора території Дакота за те, що він наклав вето на законопроект, прийнятий законодавчим органом території, та який запроваджував жіночі виборчі права.[10] Вона склала резолюцію Олбанійського товариства виборчих прав, яка засуджувала Пірса та закликала президента США Гровера Клівленда звільнити його.[11]

Стоунмен також цікавилась правом. Вона була призначена виконавицею заповіту своєї двоюрідної бабусі, і у зв'язку з цим, їй довелося вивчати право. Стоунмен вивчала право вечорами, на вихідних та влітку в офісі місцевого адвоката Вортінгтона В. Фротінгема протягом двох років. В 1885 році вона склала іспит, щоб стати членом адвокатської колегії штату Нью-Йорк.[2] Не дивлячись на те, що Стоунмен успішно склала іспит, їй було відмовлено у членстві в колегії адвокатів, на тій підставі, що «не існувало прецеденту та законодавства для прийняття жінок».[12] Зокрема, Цивільно-процесуальний кодекс штату Нью-Йорк дозволяв займатись юридичною практикою лише громадянам чоловічої статі.[2] Суддя Лендон, який розглядав справу Стоунмен, вказав, що фраза «громадянин чоловічої статі», що містилась в статті Цивільно-процесуального кодексу штату щодо права займатись юридичною практикою, означала, що законодавець виключив жінок з кола тих, хто мав право займатись юридичною практикою.[13] Не дивлячись не те, що сесія законодавчого органу штату майже закінчилась, Стоунмен із однодумцями пролобіювали законопроект, який проголошував, що раса та стать не могли бути підставою для відмови у дозволі займатись юридичною практикою.[2][12] Законопроект був прийнятий, підписаний губернатором і, відтак, став законом.[12] Через три дні після цього, 22 травня 1886 року, Кейт Стоунмен стала першою жінкою-членом адвокатської колегії штату Нью-Йорк.[2][14]

Стоунмен продовжила свою юридичну освіту в Школі права Олбані, вступивши туди в 1896 році. Одним з її викладачів був суддя Лендон, який раніше відмовив її у членстві в адвокатській колегії штату Нью-Йорк. Стоунмен закінчила Школу права Олбані в 1898 році у віці 57 років, отримавши диплом бакалавра права та ставши першою випускницею школи.[1]

Протягом наступним кількох десятиліть в Стоунмен був офіс в Олбані, де вона займалась педагогікою, юридичною практикою та пропагандою миру у всьому світі.[2] Однак, не має записів про юридичну практику Стоунмен, тому невідомо, наскільки активною вона була в юридичній практиці. В 1918 році, коли жінки в штаті Нью-Йорк отримали виборчі права, вона була спостерігачем на виборах.[1]

19 травня 1925 року Кейт Стоунмен померла у віці 84 років. Вона похована на сільському кладовищі Олбані.[3]

Особисте життя ред.

Стоунмен не була заміжньою.[15] Старший брат Кейт, Джордж Стоунмен, був генералом громадянської війни США, а пізніше — губернатором Каліфорнії. ЇЇ брат Джон Стоунмен, випускник Вільямс-коледжу та Школи права Олбані, був суддею в Айові, а також членом Сенату Айови.[1] ЇЇ племінницею була Берта Стоунмен — вчена-ботанік.[16]

Вшанування пам'яті ред.

22 травня 1986 року губернатор Нью-Йорка Маріо Куомо оголосив дату «Днем Кетрін Стоунмен» на честь 100-річчя її прийняття до адвокатської колегії штату Нью-Йорк.[3]

14 березня 1994 року Школа права Олбані відсвяткувала свій перший День Кейт Стоунмен, започаткувавши вручення «Нагороди імені Кейт Стоунмен» жінкам, таким як Стоунмен, які продемонстрували відданість активному прагненню змін і розширенню можливостей для жінок.[3]

У 2000 році в Школі права Олбані було посаду запрошеного професора імені Кейт Стоунмен. Через сім років ця посада вже призначалась для штатних професорів.[3]

Кетрін Стоунмен була однією з 10 жінок, яких було включено до Національної жіночої зали слави під час урочистостей, що відбулися в Сенека-Фоллс, штат Нью-Йорк, 10 і 11 жовтня 2009 року.[3]

У 2008 році 20 жінками-партнерами, які представляють 10 провідних мангеттенських юридичних фірм, був створений «Проект Кейт Стоунмен» (англ. The Kate Stoneman Project) для вирішення проблем просування жінок у юридичній професії.[17]

Посилання ред.

  1. ↑ а б в г д е ж и к Katz, Katheryn D. (2008). Kate Stoneman: A Pioneer for Equality [Кейт Стоунмен: піонер рівноправності]. У Salkin, Patricia E. (ред.). Pioneering Women Lawyers: From Kate Stoneman to the Present [Жінки-юристи-піонери: від Кейт Стоунмен до сьогодення] (англ.). American Bar Association. с. 1—12. ISBN 9781590319840.
  2. ↑ а б в г д е ж и Kaye, Judith S. (1994). How to Accomplish Success: The Example of Kate Stoneman [Як досягти успіху: приклад Кейт Стоунмен]. Albany Law Review (англ.). 57 (4): 961—971 — через Heinonline.
  3. ↑ а б в г д е About Kate Stoneman [Про Кейт Стоунмен]. www.albanylaw.edu (англ.). Школа права Олбані. 10 травня 2021. Процитовано 17 лютого 2024.
  4. ↑ New York State Teachers' Association [Асоціація вчителів штату Нью-Йорк]. New York School Journal. 12 (360): 6—7. 13 липня 1878.
  5. ↑ Metalic Money Scorned:New-York Greenbackers in session at Albany [Металеві гроші зневажені: нью-йоркські ґрінбекери на з'їзді в Олбані.] (PDF). New York Times (англ.). 19 липня 1882. Процитовано 17 лютого 2024.
  6. ↑ Concerning Women [Стосовно жінок]. The Woman's Journal (англ.). 12 лютого 1887. Процитовано 17 лютого 2024.
  7. ↑ New York Annual Meeting [Нью-йоркська річна зустріч]. The Woman's Journal (англ.). 23 лютого 1884. Процитовано 17 лютого 2024.
  8. ↑ Our New York Letter [Наш нью-йоркський лист]. The Woman's Journal (англ.). 21 березня 1885. Процитовано 17 лютого 2024.
  9. ↑ Women's Rights Advocates [Поборники жіночих прав] (PDF). New York Times (англ.). 19 квітня 1883. Процитовано 17 лютого 2024.
  10. ↑ After Governor Pierce [З приводу губернатора Пірса]. Los Angeles Daily Times (англ.). 18 березня 1885. Процитовано 17 лютого 2024.
  11. ↑ Our New York Letter [Наш нью-йоркський лист]. The Woman's Journal (англ.). 4 квітня 1885. Процитовано 17 лютого 2024.
  12. ↑ а б в Blake, Lillie Devereux (29 травня 1886). Our New York Letter [Наш нью-йоркський лист]. The Woman's Journal (англ.). Процитовано 17 лютого 2024.
  13. ↑ Women as Counselors [Жінки як радники] (PDF). New York Times (англ.). 12 травня 1886. Процитовано 17 лютого 2024.
  14. ↑ New-York's First Female Lawyer [Перша нью-йоркська жінка-адвокат] (PDF). New York Times (англ.). 21 травня 1886. Процитовано 17 лютого 2024.
  15. ↑ Grondahl, Paul (5 грудня 2013). Kate Stoneman (1841-1925): First female Albany Law grad, first woman admitted to state bar [Кейт Стоунмен (1841-1925): перша жінка-випускник Школи права Олбані, перша жінка, допущена до адвокатури штату]. Times Union (англ.). Процитовано 17 лютого 2024.
  16. ↑ Bertha Stoneman (1897) [Берта Стоунмен]. Harrisburg Daily Independent (англ.). 4 вересня 1897. с. 7. Процитовано 17 лютого 2024.
  17. ↑ The Kate Stoneman Project [Проект Кейт Стоунмен]. katestonemanproject.org. Процитовано 17 лютого 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кейт_Стоунмен&oldid=41913192