Відкрити головне меню

Квасновський Василь Петрович

український літератор, громадський діяч.

Василь Петрович Квасновський (нар. 27 лютого 1940, с. Нежухів, Україна) — український громадський діяч, літератор.

Квасновський Василь Петрович
Народився 27 лютого 1940(1940-02-27)
Нежухів, Стрийський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Помер 26 січня 2019(2019-01-26) (78 років)
Петриків, Тернопільський р-н, Тернопільська область, Україна
Національність українці
Діяльність літератор, громадський діяч
Alma mater Стрийський технікум механізації, Львівський політехнічний інститут
Знання мов українська

ЖиттєписРедагувати

Василь Петрович Квасновський народився 27 лютого 1940 року в с. Нежухові Стрийського району Львівської області (нині Україна).

Закінчив Стрийське ПТУ (1957) і технікум механізації (1962, нині коледж) в м. Стрию Львівської області, Львівський політехнічний інститут (1975, нині національний університет «Львівська політехніка»).

Від 1965 — на Тернопільщині: інженер у колгоспах Теребовлянського та Тернопільського районів, спеціаліст облсільгосптехніки й облагропрому, 1-й заступник начальника обласного управління сільського господарсвта і продовольства, голова Підволочиської районної державної адміністрації, радник голови Тернопільської обласної державної адміністрації.

У 1990—1993 — голова Тернопільської крайової організації Народного руху України.

З 2001 року був головою Тернопільської обласної організації Народної партії вкладників та соціального захисту[1]. На Парламентських виборах 2002 року балотувався від цієї партії[2].

ДоробокРедагувати

Автор книг

  • «Влада» (1992),
  • «У вогні» (1993),
  • «Жорна долі» (1995),
  • «Ренегати України» (2001),
  • «Кремлівські мойри» (2003),
  • «Пробудження» (2004),
  • «Пробудження 1990—1992» (2012),
  • «Світанок слави і тавро бездержавності» (2013),
  • «Підступи близнюків — сіонізму і комунізму» (2013).

НагородиРедагувати

22 січня на сайті Президента був розміщений указ № 10/2017 від 21 січня 2017, яким В.Квасновський серед інших нагороджувався орденом Свободи за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю.

25 січня головний рабин України і Києва Моше-Реувен Асман звернувся до президента Порошенко з проханням переглянути указ про нагородження Квасновського. Він звинуватив поета в антисемітизмі, «книги якого просякнуті ненавистю до євреїв». 26 січня Адміністрація президента України заявила, що розміщення на сайті Президента «чернової» не остаточної редакції указу щодо нагородження орденом Свободи поета Василя Квасновского — результат технічної помилки. В уточненому Указі № 10/2017 від 21 січня 2017 року, розміщеному на сайті президента, інформація про нагородження поета відсутня.[3]

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати