Кашліков Кирило Григорович
Кири́ло Григо́рович Ка́шліков (нар. 11 травня 1969, Новосибірськ) — актор театру і кіно, режисер, педагог. Народний артист України (2011).[1], директор-розпорядник, в.о. генерального директора-художній керівник Національного театру ім. Лесі Українки (з 30 грудня 2022 року). Має нагороду "Київська Пектораль" Вручення 27.03.2023
Кашліков Кирило Григорович | |
---|---|
Народився |
11 травня 1969 (54 роки) Новосибірськ |
Громадянство | Україна |
Місце проживання | Київ |
Діяльність | актор театру і кіно, режисер, педагог |
Відомий завдяки | в.о. генерального директора-художній керівник Національного театру ім. Лесі Українки |
Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
Знання мов | російська |
У шлюбі з | Ольга Гришина, актриса |
Діти | донька |
Нагороди | Народний артист України (2011) |
IMDb | ID 7184039 |
Життєпис ред.
1993 — закінчив Київський інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (викладачі Аркадій Гашинський та Михайло Рєзникович).
Від 1993 — актор Національного театру ім. Лесі Українки в Києві, а з 2000 року також — художній керівник Професійної студії молодих акторів при театрі Лесі Українки.
2008 року отримав премію «Київська пектораль» за кращий режисерський дебют (спектакль «Солдатики»).
Згодом став директором-розпорядником театру.
Одружений з актрисою Ольгою Гришиною. 2011 року у пари народилась донька.
Навесні 2022 року де-факто очолив посаду генерального директора Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки, приймаючи всі основні рішення. 30 грудня 2022 року був затверджений на цій посаді рішенням Міністерства культури України.
Ролі ред.
- Алджернон («Як важливо бути серйозним» О. Вайлда)
- Де Гіш («Молоді роки короля Людовіка XIV» за А. Дюма)
- Директор («Дерева вмирають стоячи» А. Касони)
- Стенлі Поуні «Занадто одружений таксист», «Занадто щасливий батько» Р. Куні
- Чарльз Серфес («Школа лихослів'я» Р. Шерідана)
- Пігден (Спектакль № 13 (Шалена ніч, або Одруження Пігдена))
Постановки ред.
- 2007 — «Солдатики»
- 2014 — «Джульєтта і Ромео»
- 2016 — «Вид з мосту»
- 2017 — «Ей, ти, — привіт!»
- 2018 — «Загадкове нічне вбивство собаки» Саймона Стівенса за романом Марка Хеддона
- 2019 — «Добрі люди» за Антоном Чеховим
- 2020 — «Каліка з острова Інішмаан» Мартіна Мак-Дони
- 2022 — «Переклади» Браяна Фріла
Кінорежисура ред.
- 2011 — Ластівчине гніздо
Визнання ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Указ Президента України від 25 листопада 2011 року № 1075/2011 «Про відзначення державними нагородами України працівників Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки, м. Київ»
- ↑ Указ Президента України від 25 березня 2003 року № 275/2003 «Про нагородження діячів театрального мистецтва»
Джерела ред.
- Театр Лесі Українки у Києві офіційно очолив новий керівник// Вечірній Київ, автор - марія Катаєва, процитовано 30 грудня 2022 року
Посилання ред.
- Яким буде Театр Лесі Українки без Резніковича. Розповідає новий керівник Кирило Кашліков// Українська правда, автор - Ганна Щокань, Процитовано 21 січня 2023 року
- Кашликов Кирило Григорович / Б. О. Куріцин [Архівовано 27 Січня 2019 у Wayback Machine.] esu.com.ua
- Кашліков Кирило Григорович, народний артист України [Архівовано 27 Січня 2019 у Wayback Machine.] rusdram.com.ua
- Кирило Кашліков: Режисер — людина, яка може поставити за контрактом будь-яку п'єсу. Я не можу [Архівовано 27 Січня 2019 у Wayback Machine.]
- Вратарьова І. Знайшов свою команду // Театрально-концертний Київ. — 2003, № 4
- Нужна Л. Один у трьох особах // Театрально-концертний Київ. — 2008. № 1
- Францева Е. Богатый наследник театрального состояния // Киевские ведомости. 2008, 21 мая(рос.)
- Полищук А. В актерстве уже «дед», в режиссуре еще «новобранец» // Киевский телеграф. — 2008, 23–29 мая(рос.)
- Резникович М. В актере должно быть поровну энергии и света // Киевские ведомости. — 2008, 29 ноября(рос.)
- Інтерв'ю
- КАШЛІКОВ: про відмову від родичів з Росії, прихисток колег та перехід на українську (Точка опори) (телеканал «ДІМ», 31 травня 2023)