Катя Кіппінг

німецький політик

Катя Кіппінг (нім. Katja Kipping; нар. 18 січня 1978(19780118), Дрезден, НДР) — німецька політична діячка, з 2005 року членкиня Бундестагу, а з 2012 року — співголова партії «Ліві»Die Linke») разом Берндом Ріксінґером.

Катя Кіппінг
нім. Katja Kipping
2019-01-23-Katja Kipping-Maischberger-1533.jpg
Народилася 18 січня 1978(1978-01-18)[1][2][…] (44 роки)
Дрезден, НДР[4]
Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Flag of East Germany.svg НДР
Діяльність політична діячка, славістка
Alma mater Дрезденський технічний університет і Annenschuled (1996)[5]
Науковий ступінь Magister Artiumd[5]
Знання мов німецька
Посада член Бундестагу Німеччини[d][1], Member of the Landtag of Saxonyd, лідер партіїd[6], член Бундестагу Німеччини[d][7], член Бундестагу Німеччини[d][8], член Бундестагу Німеччини[d][9], член Бундестагу Німеччини[d] і deputy member of the Bundesrat of Germanyd[5]
Партія Ліві і Ліва партія. ПДСd[5]
IMDb ID 2167725
Сайт katja-kipping.de

До того як Катя Кіппінг пройшла до Бундестагу у 2005 році, вона була депутаткою Партії демократичного соціалізму (ПДС) у ландтазі Саксонії, де з 2003 року також належала до ради правління фракції. З моменту заснування партії «Ліві» у 2007 році та до її обрання головою партії Катя Кіппінг була заступницею голови партії. Вона близька до реформаторського руху «Емансипативні ліві».

БіографіяРедагувати

Катя Кіппінг народилася у сім'ї економіста і вчительки. Закінчивши у 1996 році гімназію у Дрездені, протягом року (1997—1998) Катя Кіппінг була волонтеркою у Гатчині біля Санкт-Петербурга. З 1997 по 2003 роки вона вивчала славістику, американістику і право у Дрезденському технічному університеті, де отримала ступінь магістра. Захистила дисертацію на тему «Взаємозалежність політики і літератури на прикладі творів Чернишевського, Чехова та Блока».

Заміжня, виховує доньку. Проживає в Берліні та Дрездені.

Партійна діяльністьРедагувати

З початку навчання в університеті була залучена до лівого руху, входила до так званого Протестбюро. У 1998—2007 роках входила до лав Партії демократичного соціалізму, яка злилася з лівими соціал-демократами («Праця і соціальна справедливість — Виборча альтернатива») у нову партію «Ліві».

З липня 2003 року була заступником голови ПДС, займалася соціальними проблемами і співпрацею з соціальними рухами. 16 червня 2007 була обрана заступником голови новоствореної партії «Ліві».

Катя Кіппінг разом з Юлією Бонк і Карен Лай представляє внутріпартійний рух «Емансипативні ліві», близький до лібертарного соціалізму. Є редакторкою заснованого у 2008 році журналу «Празька весна» і співзасновницею Інституту сучасної солідарності.

2 червня 2013 була обрана співголовою «Лівих» (поряд з профспілковим активістом Берндом Ріксінґером) на третьому з'їзді партії у Геттінгені. За кандидатуру Каті Кіппінг проголосувало 371 чоловік з 557 учасників з'їзду (67 %).

Під час з'їзду Лівої партії Німеччини 28 травня 2016 року делегати переобрали лідерами політсили Катю Кіппінґ та Бернда Ріксінґера. Не обійшовся з'їзд і без курйозів — в очільницю фракції «лівих» у Бундестазі кинули тортом.[10]

ДепутаткаРедагувати

 
К. Кіппінг (на фото праворуч)
 
Депутатка Бундестагу Катя Кіппінг на мітинзі «Дрезден вільний від нацистів», 13 лютого 2010
(мітинг-блокада Дня Пам'яті загибелі Дрездена)

У 1999—2003 роках Катя Кіппінг була членкинею міської ради Дрездена, у 1999—2004 роках — членкинею ландтагу Саксонії. Там вона була спікеркою фракції Партії демократичного соціалізму з питань транспорту та енергетичної політики, а з 2003 року — членкинею ради правління фракції.

У 2005 році Кіппінг вперше пройшла до Бундестагу як головна кандидатка по земельних списках від ПДС. Кіппінг є спікеркою лівої фракції із соціально-політичних питань. Протягом багатьох років політична діячка виступає за «гарантований мінімум». Кіппінг належить до виборчого округу Дрезден I.

З 25 листопада 2009 року по 26 вересня 2012 була головою комітету з трудових відносин та соціальних питань Бундестагу.[11]

У січні 2012 року стало відомо, що Катя Кіппінг належить до 27 депутатів Бундестагу з партії «Лівих», які перебують під наглядом Федеральної служби захисту конституції Німеччини,[12] що викликало критику представників СПД, партії зелених та ВДП.[13]

ПраціРедагувати

  • Christine Buchholz u. Katja Kipping (Hrsg.): G8 — Gipfel der Ungerechtigkeit. VSA, 2006, ISBN 3-89965-200-2.
  • Ausverkauf der Politik — Für einen demokratischen Aufbruch. Econ, 2009, ISBN 978-3-430-20079-0.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
  2. FemBio: Банк інформації про видатних жінок
  3. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  4. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #137525443 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. а б в г д https://www.bundesrat.de/SharedDocs/personen/DE/laender/be/kipping-katja.html
  6. http://www.die-linke.de/partei/organe/parteivorstand/parteivorstand-2014-2016/mitglieder/kipping-katja-parteivorsitzende/
  7. https://bundeswahlleiter.de/bundestagswahlen/2017/gewaehlte/bund-99/k.html
  8. https://www.bundestag.de/abgeordnete/biografien/K/kipping_katja-857598
  9. https://www.bundestag.de/webarchiv/abgeordnete/biografien18/K/kipping_katja-258622
  10. Мехед, Наталія (28.05.2016). З'їзд "Лівих" Німеччини переобрав співголів партії на новий термін | DW | 28.05.2016. DW.COM (uk-UA). Deutsche Welle. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019. 
  11. Deutscher Bundestag - Sabine Zimmermann folgt auf Katja Kipping. Deutscher Bundestag (нім.). Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 24 липня 2019. 
  12. Geheimdienst: Verfassungsschutz beobachtet 27 Linken-Abgeordnete. Spiegel Online (нім.). 22 січня 2012. Архів оригіналу за 19 травня 2019. Процитовано 24 липня 2019. 
  13. Kritik an Beobachtung der Linkspartei durch Verfassungsschutz | tagesschau.de. web.archive.org (нім.). ARD. 16 січня 2013. Процитовано 24 липня 2019. 

ПосиланняРедагувати